Дев'ять життів Віктора Івановича
Сьгодні видався знаменний день з багатьох точок зору. По-перше, колишні нашоукраїнці нарешті утворили довгоочікувану партію псевдо-Гарт "Єдиний центр". По-друге, Віктор Балога виступив з програмною заявою щодо виборів київського мера, де прозоро натякнув на можливість підтримки... ні, не Леоніда Черновецького, а Віталія Кличка. Нарешті, Віктора Андрійович збільшив число заступників свого секретаря до дев'яти.
Остання кадрова чехарда виявилася найбільш цікавою з огляду на посаду, яку обіймає сам Віктор Іванович. Дев'ятий заступник секретаря це те саме, як у босса великої компанії на додачу до білявки секретарки у приймальні з'являються восьмеро її заступників. Один запарює каву, другий друкує на клаві, третій передивляється гламурний журнал і так до безкінечності.
Призначення ж дев'ятого заступника має таку ж потребу як поява стоп-сигнала для зайця. Себто, функцію суто символічну, призначену для зовнішнього середовища.
Вплив кожного окремо взятого чиовника вимірюється не лише красою його секретарки, але й кількістю заступників в його приймальні. Тим більше, якщо це не просто заступник, а заступник з історією.
Адже Андрій Гончарук у 2006 – 2007 роках був радником прем'єра Віктора Януковича (на громадських засадах). І тепер благополучно перейшов під оруду нового пана, з Банкової. На тлі чергового роздуття штатів СП особливо готично виглядає кількамісячна марна спроба призначити до уряду четвертого віце-прем'єра Віталія Гайдука. Але Кабміну, вочевидь, варто повчитися у Віктора Івановича.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
