Свобода слова зійшла на пси
При всіх політичних і соціальних пертурбаціях правління Віктора Ющенка свобода слова залишалася священною коровою, беззаперечним досягненням його президентства. Скільки б не критикували Главу держави, те що він сприяв свободі медіа, ніколи не піддавалося сумніву. Причому особиста роль Президента у забезпеченні свободи слова була надзвичайно вагомою.
Те саме свого часу казали про Президента Бориса Єльцина. Йому можна було закинути дефолт, олігархізацію, розтріл Білого дому в 1993, програну чеченську війну, проте він до останнього дня, поки не передав владу чекісту Путіну, ніколи не дозволяв зачіпати свободу ЗМІ.
Український Президент не дотримався навіть до кінця першого терміну. Трансформацію, яка відбулася з вітчизняними ЗМІ, розлого і якісно аналізували фахівці (Лігачова, Чекмишев, Сюмар), тому повертатися до їх аргументів сенсу не бачу.
Київські вибори стали періодом, що провів жирну риску під часом романтичної свободи слова. Напади на права медіа при новому гаранті почалися не сьогодні. Побиття Маргарити Ситник разом з оператором СТБ Калашніковим стало скандалом. Проте ганьбою це стало тоді, коли прокуратура остаточно визнала – складу злочину в діях Калашнікова не було. Побиття – так, було, а злочину – даруйте, в тому ніякого немає.
Тож якщо вам не подобається конкретний журналіст або телеканал, треба йому як казав майже три роки тому Ющенко по слідах скандалу з "сином Бога" зразу "в морду". Президент сказав, а Калашніков – зробив. Які питання?
Те як телебачення, преса і радіо ганебно утрималися від незалежної політики стосовно висвітлення виборів у Києві – окрема тема.
Свіжий приклад – учорашня прес-конференція в кабміні голови уряду. Можна по-різному ставитися до прем'єра, проте це друга посадова особа держави. Між тим, жоден (!) телеканал учора не згадав про зміст її виступу.
А між тим, йшлося про заяву, яку кожен нормальний випусковий редактор нормального (!) телеканалу мусив би поставити першою новиною теленовин.
Адже Тимошенко навела вражаючі цифри щодо того, що майже 13 тис. квадратних кілометрів Чорного моря "було віддано компанії, яка має 12 тис. дол. статутний капітал, зареєстрована в офшорній зоні, не має реально пред'явлених засновників і зареєстрована на 4-х молодих дівчат-киянок, які і є, власно кажучи, обличчям цих компаній" (ішлося про "Венко").
Уявімо про які суми прибутку для "Венко" йшлося, якщо сьогодні у коментарі Пукшина просковзнула цифра потенційного позову до України за зрив контракту в 200 млрд. дол.!!!!!
Тимошенко вважає, що запаси прикерченського шельфу оцінюються в (УВАГА) 450 млрд. дол.!
Справа зовсім не в Тимошенко. Уявімо, що про щось подібне сказав би Янукович і його би теж проігнорували. Це був би такий самий злочин проти свободи слова.
Свого часу журналісти встояли під тиском режиму Кучми та його АП, незважаючи на пропозиції не лише кнута, але й пряника. Хіба справа в тому, що розмір пряника сьогодні в кілька разів більший, а Балогу вже бояться більше за Медведчука?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
