Чистий четвер у Раді
Завтра Верховна Рада планує розглянути питання звільнення керівника найбільшої спецслужби країни. Зроблено це буде за наполяганням Президента, який власне вносить на розгляд ВР питання призначення та звільнення цієї кандидатури, згідно з п. 14 статті 106 Конституції України.
Поки виглядає, що сам пан Наливайченко вже погодився з рішенням Порошенка, проте до четверга ще є чимало часу, і в процесі голосування за звільнення шефа СБУ можуть виникнути певні труднощі, пов'язані з особливістю "трудової біографії" Валентина Наливайченка.
Менш за все зараз хочеться давати поспішний аналіз його діяльності, тому що кожен вправі давати оцінки ефективності СБУ під його керівництвом, виходячи з особистих політичних симпатій.
Ми всі пам'ятаємо, в якому жалюгідному стані перебувала Служба після чотирьох років президентства Віктора Януковича. Це був розсадник корупціонерів і російських агентів. Спецслужбу намагалися очистити від них, проте кінця цьому поки що не видно. Факто той, що навіть у цих складних умовах, попри зраду сотень офіцерів СБУ у АР Крим та у Донецькому і Луганському управліннях, багато офіцерів Служби продовжують залишатися вірними присязі та ведуть боротьбу з російськими диверсантами та найманцями з ризиком для життя. І очевидно, частина заслуги в цьому є також у пана Наливайченка.
Проте питання не про них. А про те, що всім посвяченим було відомо задовго до рішення Порошенка поміняти шефа СБУ. Про те, що поки чинного главу Служби пов'язували особливі і давні відносини з одіозним олігархом Дмитром Фірташем. Про те, що у Фірташа давній вплив на колишнього партійного боса Наливайченка – Віталія Кличка. Про що сам Фірташ свідчив під присягою у віденському суді.
Думаю, не розкрию таємниці, що у всій цій історії особливо роздратував Президента і той факт, що в ситуативному захисті глави СБУ злилися інтереси одразу двох олігархів. Яким уряд та Президент кілька місяців ніби як оголосили операцію "Стоп". Це та сама деолігархізація – нове слово, яке так припало до душі багатьом західним дипломатам та експертам.
Отже, що ми бачимо і як це виглядає для Петра Порошенка? Кілька тижнів тому він вирішує знайти заміну Валентину Наливайченку. Ця інформація стає відомою шефу СБУ. На те він і глава спецслужби, правда? У відповідь той витягає з під сукна кілька справ, які чекали потрібного моменту і починає їх активно коментувати у медіа.
Показово, що канали Фірташа і Коломойського, чого раніше ніколи не було, це активно транслюють паралельно одне до одного. Що це означає для Порошенка? Олігархи, говорячи їхньою мовою, вирішили кинути Президенту "ответку".
Це може мати логічне пояснення: обидва олігархи, у яких нинішній уряд на чолі з Яценюком відбирає надприбутки, вирішили натиснути на владу з метою переглянути останні рішення коаліції та КМ. Паралельно, опініонмейкерами з оточення олігархів вкидається теза, що Наливайченко цілком може мітити у президенти.
Знаючи характер Порошенка, подальший перебіг подій передбачити нескладно, правда?
Ризики розхитування коаліції в умовах, коли лідери як мінімум двох фракцій більшості – "Батьківщини" і РП – мають президентські амбіції та зростаючий інтерес до проведення дострокових парламентських і президентських виборів – очевидні.
За таких умов збереження нинішнього уряду стає критично важливим для протидії таким турбулентним сценаріям. З важливим уточненням, що сам Арсеній Яценюк, наскільки мені відомо, президентських амбіцій, на відміну від інших стейкхолдерів коаліції, не має.
У випадку, якщо до осені опонентам Президента вдасться реалізувати кризовий сценарій, на країну чекає черговий виток хаосу, який сьогодні старанно підігрівають Фірташ і Коломойський. Авже після нього – неминучий черговий переділ влади і активів. На тлі дуже серйозної воєнної загрози такий розвиток подій може стати для країни фатальним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
