Комунізації не буде. Навіть у Харкові

"Нах...й вооружать этих хохлов? Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придётся в Сибирь ссылать!"

19 червня Харківська міськрада повернула проспекту Петра Григоренка стару назву – маршала Жукова. Інститут національної пам'яті звернувся з цього приводу до прокуратури, а я до суду. Із запізненням на 2 тижні Харківський окружний адмінсуд розпочав розгляд.

І Григоренко, і Жуков – герої війни. Обидва воювали за Радянський союз. Але перший відкрито критикував неадекватні воєнні рішення і згодом став дисидентом, а другий рекомендував начальству не економити на людському м'ясі і з особливим задоволенням кидав у воєнну м'ясорубку українців.

Особисто я – не фанат Інституту національної пам'яті і Володимира В'ятровича, у нас різні ідеологічні погляди. Але в харківській історії з проспектом – ми союзники. Бо це не про політичну кон'юнктуру, а про історичну справедливість.

Незаконне рішення харківських депутатів буде скасовано. У мене сильна юридична команда. І ще сильніша впевненість, що реванш у найширшому його розумінні ми поборемо. Бо наш союзник – український народ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.