Оборонний бюджет та депутатські субвенції
Враховуючи зростання напруженості на кордонах України, наша держава має терміново вживати заходи щодо посилення свого оборонного потенціалу.
Попри бадьорі заяви чинної влади про нашу готовність до будь-яких сценаріїв, нам вже зараз необхідно шукати додаткові ресурси всередині країни для збільшення оборонного бюджету.
Звісно, що оборонний бюджет зростає протягом останніх років і наразі становить більше 5% ВВП, в нинішніх умовах цього явно недостатньо.
За оцінками фахівців, у державному бюджеті України є джерело додаткових коштів на переозброєння Збройних Сил України.
Необхідний резерв можливо відшукати у рамках чинного держбюджету, наприклад за рахунок переорієнтування інфраструктурної та соціально-економічної субвенції на потреби зміцнення оборони.
Так, інфраструктурна субвенція запроваджена 2021 року для реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об'єктів соціально-культурної сфери. Гроші на неї йдуть з держбюджету "безпосередньо на об'єкти".
Минулого року в межах цієї субвенції профінансовано 255 об'єктів середньою вартістю у 31 млн грн кожен.
Більшість коштів було спрямовано до Дніпропетровської області – 2 млрд 462 млн або 31% від усієї суми. Цей же регіон отримав найбільше коштів з субвенцій минулого та позаминулого року.
Звісно, можна сказати, що це – найбільша область України, але, не будемо забувати, що на виборах тут була найпотужніша підтримка провладної партії.
На Дніпровщині лідером по субвенціях став Кривий Ріг – 925 млн грн, за які профінансовано стадіон "Металург" (база улюбленого Зеленським ФК "Кривбас") та ще 23 об'єкти.
Субвенція на соціально-економічні цілі активно працює з 2015 року. Ця субвенція активно використовується депутатами фактично для власного піару на розвитку об'єктів соціальної та культурної сфери. Тобто, якщо нардеп відкриває дитячі (спортивні) майданчики чи передає школам оргтехніку – це практично завжди профінансовано з коштів субвенції на соцеконом.
Упродовж попередніх 6 років на цю субвенцію держава витратила понад 22 млрд грн. Цього року планується ще 6 млрд. Цікаво, що ці кошти розміром 22 млрд грн були витрачені на цілі, які цілком по силі місцевим бюджетам – профінансовано понад 40 тисяч об'єктів, з яких майже половина вартує 100 тисяч гривень і менше.
Незважаючи на це, депутати продовжували свій піар за рахунок субвенції. Тільки на закупівлю комп'ютерів та велосипедів витрачено 690 млн грн (вартість приблизно 27 самохідних артилерійських установок).
Наприклад, ще одна ситуація.
За висновками експертів, потенціал наших ВПС майже вдвічі поступається потужності ВПС Румунії, яка нещодавно придбала 32 норвезьких винищувача F-16 з потужним озброєнням. Вартість угоди в еквіваленті становить 13,6 млрд грн, або 425 млн грн за один літак. Тобто, така сума реальна для нашого бюджету, якщо кошти субвенції спрямувати на потреби оборони.
Ще одна проблема наших Збройних Сил – необхідність оновлення арсеналу військ протиповітряної оборони. Переозброєння всіх 4 полків ППО Сухопутних військ сучасними американо-норвезькими комплексами NASAM за прикладом Литви може вартувати нашій країні 28 млрд грн (розмір соціально-економічної субвенції з 2015 року).
Ще вкладається у рамки субвенцій питання оновлення та збільшення парку самохідних артилерійських установок. Наприклад, у 2020 році Україна замовила 26 САУ "Dana M2" чеського виробництва і 5200 снарядів до них на загальну суму 40 млн доларів, тобто 1,1 млрд грн. Орієнтовна вартість однієї САУ – 900 тис. доларів. Якщо перевести цю суму в гривні, вийде майже 25 млн.
І таких варіантів можливо навести безліч, не тільки в галузі закупівлі нової техніки для ЗСУ.
Зрозуміло, що держава має розвивати освіту, медицину та інфраструктурні проекти, однак було б більш доцільно спрямовувати кошти на потреби оборони, а не на створення можливості депутатам піаритися, даруючи школам комп'ютери, придбані за бюджетні кошти.
За матеріалами Defence Express, Mil.in.ua, Цензор.НЕТ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
