Чому

У вівторок, 19 лютого я підписала заяву про вихід з політичної партії "Народний Союз Наша Україна".

Заява

У вівторок, 19 лютого я підписала заяву про вихід з політичної партії "Народний Союз Наша Україна".

Все життя я обстоювала ідею незалежної України, самодостатньої європейської нації. Я була однією з тих, хто у 2004 році стояв біля витоків партії "Наша Україна" та формував її ціннісні орієнтири. Саме тому вважаю нечесним замовчувати проблеми, з якими зіткнулася партія.

Проблеми, які, я в цьому глибоко переконана, носять суб'єктивний характер.

Давайте щиро і відверто відповімо собі на наступні питання:

• Чи зберегла партія своє політичне обличчя, те, яке вирізняло її з-поміж інших?

• Чи не втратила партія динаміку, тенденції та й напрямок розвитку, віддавши себе на поталу ідеології, яка є "фішкою" іншої політичної сили?

• Чи відстоює партія інтереси свого електорату?

• Чи забезпечує партія реалізацію свого основного завдання – бути електоральним та парламентським ресурсом Президента України – людини, навколо якої згуртувалася Наша Україна?

• Чи не стала партія знаряддям в руках тих, хто використовує її в своїх вузькокорпоративних цілях?

Партiя не виконала свого головного завдання – згуртувати національно-демократичні сили та стати потужним чинником української політики.

Я не можу брати на себе відповідальність за рішення, ухвалені кулуарно, вузьким колом людей, без врахування позиції народних депутатів, не кажучи вже про рядових членів партії, не можу підтримувати ті з них, які ідуть врозріз з передвиборною програмою Блоку, з програмними засадами партії, з тими обіцянками, які були дані, в тому числі і мною особисто, виборцям.

Мій вихід із НСНУ – вимушений крок, продиктований крайньою необхідністю привернути увагу до ситуації в партії.