Патріотичне виховання і казка про чорного козака
Хочу поговорити про патріотичне виховання молоді, та національні цінності в цій сфері. Я розумію, що питаннями культури влада ні нинішня, ні та що була, особо не переймається, але вважаю за доцільне сфокусувати на цьому увагу. Та пару слів про фільм "Сказка про чорного козака".
Про якусь стратегію в нашій країні в цьому питані годі й говорити, але...
...але підростає нове покоління в якого вже формується багато пріоритетів, прикладів, ідеалів. В умовах глобалізованого світу та вільного доступу до інформації багато казок, міфів, байок, фільмів, мультфільмів вже є в свідомості наших дітей.
Прості запитання:
- скільки там українських персонажів, героїв?
- чи потрібно виховувати наших дітей на рідних персонажах і героях?
- що робиться в нашій країні в цьому напрямку?
- чи є виховання патріотизму аспектом національної безпеки?
Виховання патріотизму
Якщо говорити про стан свідомості молоді з точки зору патріотизму сьогодні, його можна назвати – "стерильний патріотизм" (почитайте статтю)
Я розумію, що багато питань риторичні, але хтось їх повинен ставити в цій країні.
Якщо нова влада так орієнтується на приклади Росії, дуже хочу, щоб крім поганих прикладів (авторитаризм і цензура) бралися і позитивні, які займаються питанням виховання сильного духу та патріотизму. Мова йде про кіновиробництво та книговидання, якому російська влада приділяє дуже багато уваги. Мало того, ці сфери активно фінансуються державою. Путін і Медвєдєв дуже добре розуміють, як необхідно формувати громадську думку не тільки в Росії, а і за кордоном в цьому ключі.
Є багато прикладів, наприклад, як це робили в СРСР, коли телевізор не був таким важливим чинником:
Якщо говорити про сьогоднішні найсильніші чинники формування картини світу у маленьких громадян, то необхідно зазначити, що це кіно, мультфільми та комп'ютерні ігри. (Наприклад, іноземні персонажі – Міккі Маус, Санта Клаус, Шрек, Бівіс і Баттхед тощо)
І можна говорити, що приблизно 50% відсотків формує родина а такий же відсоток світосприйняття формують вище перелічені чинники. Якщо родина не займається дитиною – її формує вулиця, і це не найкращі приклади...
Для дитини особистий приклад є найсильнішим чинником впливу на картину світу, і для цього потрібні герої. Або в особі батьків, або в кіно, книжках, іграх.
До речі, це питання є одним з найважливіших пріоритетів національних інтересів, наряду з позитивним міжнародним іміджем України. Це на мою думку, необхідно враховувати в державній політиці.
І насадження свого світосприйняття є одним із інструментів інформаційних і реальних воєн. Наприклад, США розпочинали військові дії (на інших континентах) аргументуючи, що таким чином вони захищають свій спосіб життя і свою свободу.
Що може бути базою для такого виховання?
Є багато цікавих рухів і проектів "Пласт" (скаутська організація), "Котигорошко" тощо, але в інформаційному і віртуальному середовищі українських героїв все менше і менше.
Може хтось робить диверсії в цьому напрямку, наприклад, по українській мові, але найбільшою диверсією є – нічого не робити. Так і не підтримується книговидання, з дитячою книгою в тому числі, кіновиробництво дитячих фільмів, мультфільмів тощо.
У України дуже глибока історія і є багато тем для патріотичної героїки:
- доба скіфів (жодного фільму не знято). До речі 80% золотого фонду Ермітажу – це скіфське золото з території України. Це тільки говорить про багату культуру, якою можна гордитися.
- доба Трипілля – є потенціал теми, але немає описів укладу крім символіки та рештків поселень.
- доба Київської Русі "матери городов русских", до речі зараз в контексті інформаційних воєн в історичних матеріалах, в Росії почали називати "Киев – мать городов вольных". Дуже великий потенціал теми.
- доба козаччини – дуже цікава, на мою думку, с точки зору героїзації.
- друга світова війна – важливий український погляд і є живі учасники подій.
- інші періоди.
.
Казка про чорного козака
Можна багато з цього приводу викладати теорій, а можна робити конкретні дії, не чекаючи, що держава доросте до цих питань.
Як говорив Ленін: "найважливішим мистецтвом – є кіно", і я в цьому з ним повністю згоден, тим паче в наш час.
Групою ентузіастів без державної підтримки почав зніматися фільм "Казка про чорного козака", на мою думку дуже важлива ініціатива для вищеописаної теми. Тим паче рідна, не конфліктна, піднімає дух нації.
"Казка про чорного козака" – це екранізація байки знаного вигадника та оповідача Лірника Сашка та дивна українська містична любовна героїчна історія.
"Казка про Чорного Козака" – це така історія надзвичайна. Це – містична історія. У могилі поховані козаки загиблі, і один може вночі вставати, і він закохався у живу людину, а вона також закохалася в нього (вдова з дитиною). І він їх потім врятував, а сам був під страшним закляттям... Ну, я не хочу фільм розказувать. Це така собі містична казка. Але вона саме українська і не схожа на казки інших народів", – з інтервью BBC Владислава Чабанюка (режиссер фільму)
Автор ідеї: Сашко Лірник
Режисер: Владислав Чабанюк
Оператори: Істан Розумний, Сергій Тахмазов, Сергій Стефан, Анатолій Кузьменко, Олександр Кришталович
Композитор: Іван Завада (Австралія)
Музика: Тарас Компаніченко, Кому Вниз, Гуляйгород, Даха-Браха, Гайдамаки
Продюсер: Ольга Годованець
Фільм створюється народною аматорською кіностудією "Мальва", село Легедзине, Черкаська область, та незалежним гуртом друзів з Києва, а також США, Канади, Австралії, Франції та Німеччини. Одним з партнерів є компанія Bohush Communications.
Майбутнє фільму: розповсюдження і презентація по школах, участь у вітчизняних та міжнародних фестивалях незалежного кіно.
Фільм буде перекладено на: англійську, російську, польську, французьку, німецьку мови.
Кіно буде записано на DVD-носії та розповсюджено серед загальноосвітніх шкіл по Україні, як ілюстраційний матеріал для уроків історії та літератури
Зараз відзнято 60% фільму і необхідна підтримка для закінчення фільму.
Контакт для співпраці: тел. (+38067) 378-08-85 (Ольга Годованець, продюсер фільму)
E-mail: olha.hodovanets@gmail.com www.blackcossackfilm.com
Може кожен з нас, хто планує жити в цій країні, планує життя своїх дітей тут буде робити реальні кроки для зміцнення національного духу, свідомості, щастя і комфорту.
Маю надію, що хтось буде діяти на владу, для включення в бюджет країни цих тем, а хтось – допомагати приватним та громадським ініціативам в цьому напрямку. Разом – ми сила:)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
