Апологія Хорошковського
Віктор Янукович призначив Валерія Хорошковського першим віце-прем'єром Уряду. Напевне, це найнеочікуваніше призначення – хоча на нього чекали практично всі. Але неочікуваність його полягає в тому, що абсолютно несподіваною стала втрата Хорошковським крісла міністра фінансів – прогнозувалося, що він займатиме дві посади. Так само прогнозувалося, що невизначеність із першим віце-прем'єром протриває ще деякий час. Однак Хорошковський, пробувши місяць на посаді міністра (абсолютний рекорд в Україні), став першим віце-прем'єром.
Наразі мало що можна прогнозувати у діяльності уряду – принаймні, до тих пір, доки не будуть заповнені важливі вакансії – міністра фінансів та міністра економіки. Але перші припущення вже можна робити.
До Хорошковського можна ставитися по-різному. Я оцінюю його як найуспішнішого представника того покоління, до якого належу сам (ми однолітки з Валерієм Івановичем). Його можна критикувати, але він має що представити на суд громадськості та історії: велика кількість успішних проектів, менеджерські якості, високі посади, впливовість. Хорошковський – цілісний політик зі стратегічним баченням та європейською орієнтацією (хоча дехто й називав його представником російського лобі, можу стверджувати на 100%, що це не відповідає дійсності). Прихильник ліберальної економіки та безкомпромісних кроків для реформування тих чи інших сфер (що значить: намітили, значить робимо, а не дискутуємо). Він не звертає увагу на нападки опонентів, проте прислухається до конструктивної критики.
Можна прогнозувати, що уряд тепер працюватиме по тій програмі, яку задаватиме Хорошковський – навіть якщо прем'єром безмежно довго залишатиметься Азаров. Зрештою, Миколі Яновичу варто віддати належне: він – чудовий адміністратор. Але не реформатор. Залишаючись в уряді, він може принести користь саме як адміністратор. Але за умови, що не буде втручатися у невластиві йому сфери. Рано чи пізно це може призвести до конфлікту, але краще конфлікт не програмувати наперед.
Хорошковський легко знаходить спільну мову з бізнесом і може спілкуватися з підприємцями, чудово володіючи темою. Він знає, як діють корупційні схеми – за останні два роки він знищив чималу кількість схем. Він вміє бути вимогливим і ставити надзавдання. Це – жорсткий управлінець і енергійний діяч. Інтраверт, він вміє приховувати емоції. Говорить коротко і без бажання сподобатися. Реформатор, який розуміє, що реформи повинні слугувати майбутньому, а не бути інструментом політичної риторики.
Він вміє вести переговори і чудово володіє навиками апаратних ігор. Він вміє вичекати чи зробити крок назад – щоби потім стрімко йти вперед. І вміє добитися від візаві максимального результату. Тому в його компетенції буде переговорний процес з Міжнародним валютним фондом, з ЄС, з Росією... У Хорошковського, до речі, не прості стосунки з російським істеблішментом – тому його призначення за два тижні до президентських виборів у Росії є дійсно знаковим.
Володимир Фесенко сказав, що від Хорошковського очікують "дива". І він це чудово розуміє. Він місяць мав змогу розібратися з реальним станом речей в Державному бюджеті. В день призначення віце-прем'єром він заявив про прогалини і недосконалість бюджету. Від Хорошковського не варто очікувати сентиментів та м'якості. Він знає, що потрібно робити, розуміє, яким має бути кінцевий результат і буде робити все, аби його досягти. Не зважаючи на скигління, мітинги та протести невдоволених. Він буде робити свою справу. Не запитуючи, подобається це вам чи ні. Він потім запитає – в тому числі у ваших дітей – чи сподобався їм результат. І відповідь знає наперед.
Мені можуть закидати, що я некритично ставлюся до Хорошковського. Та просто я бачу в ньому останню надію для української економіки. Більше немає. Ні влада, ні опозиція не спромоглися витворити адекватну альтернативу – хотілося б нам цього чи ні. І – здається – це ж розуміє і Віктор Янукович. Це – об'єктивно.
Якщо назвете когось кращого – буду вдячний.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
