Коронавірусні закупівлі зараз містять більше ризиків, ніж навесні 2020
Замість скоротити перелік того, що можна купувати за прямими договорами, останні зміни в Закон лише заплутали правила.
Наша країна не була готова до боротьби з COVID-19, як і більшість країн світу. Навесні 2020 року лікарні стикнулися з дефіцитом засобів захисту, ліків і обладнання. При цьому часу було обмаль, а усе це потрібно було вже зараз.
Тоді Transparency International Ukraine підтримала виведення закупівель для боротьби з коронавірусом з-під дії Закону "Про публічні закупівлі". До Закону внесли зміни, щоб певні товари, послуги і роботи, перелік яких визначив Кабінет Міністрів, можна було купити за прямими контрактами.
Загальна користь від ковідних закупівель у перші місяці коронавірусу все-таки переважала над усіма ризиками. Попри те, що деякі замовники одразу почали зловживати новими правилами, лікарні могли купувати все необхідне, запасалися і ринок поступово приходив до норми.
Приблизно через рік – навесні 2021 – ціни остаточно стабілізувалися.
Водночас деякі замовники почали послуговуватися конкурентними процедурами буквально за кілька місяців після початку пандемії – купувати через аукціони на Prozorro. Зокрема у такий спосіб деякі з них стали придбавати ті самі маски. І це дозволило суттєво знизити вартість.
Робимо висновки: деякі замовники навчилися планувати свої закупівлі для боротьби з COVID-19 і купувати на аукціонах. Відповідно вже тоді можна було починати поступове повернення коронавірусних закупівель у конкурентне поле. ТІ Україна закликала це зробити ще восени минулого року.
Однак замість скоротити перелік того, що можна купувати за процедурою COVID-19, депутати створили нові заплутані правила з новими корупційними ризиками.
У липні Верховна Рада ухвалила закон, який розділив закупівлі COVID-19 на три сценарії:
Ліки можна купувати напряму, однак лише з переліку, який Кабмін мав ухвалити протягом місяця, проте ледь ухвалив за два.
Будь-які товари з визначених категорій теж можна купувати напряму:
вакцини і медичні вироби для вакцинації;
імунобіологічні препарати;
розхідні матеріали;
медичне обладнання для ковідних лікарень;
системи постачання медичних газів.
Водночас для них переліку не передбачили. Тобто лікарня може без тендерів купувати будь-яке обладнання на будь-яку суму.
Третій сценарій – решту закупівель для боротьби з COVID-19 можна проводити як спрощені. Спрощені – це торги, які відбуваються, навіть якщо на них прийшов лише один учасник. Тоді замовник може одразу підписати договір. Якщо ж пропозицій більше – відбудеться аукціон.
У чому ж корупційний ризик? Замовники ніяк не обмежені у тому, що їм може знадобитися для боротьби з коронавірусом. Можна в обґрунтуванні написати, що хоч будівництво доріг потрібне для протидії COVID-19 – і купувати за спрощеною процедурою. А вона має багато недоліків: зокрема її не можна оскаржити, а Держаудитслужба не має права моніторити такі закупівлі. Отже, там можна прописати дискримінаційні вимоги і придбати за завищеними цінами. А ймовірність понести за це відповідальність буде мізерною, бо робота правоохоронців залишає бажати кращого.
Як це виправити? Єдиний шлях – знову внести зміни у Закон "Про публічні закупівлі" і зобов'язати Кабмін ухвалити окремі переліки того, що для боротьби з COVID-19 можна купувати напряму без аукціонів, а що – за спрощеними.
Трансперенсі Інтернешнл Україна закликає депутатів якомога швидше розробити відповідний законопроєкт і врегулювати ситуацію.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
