За ухвалення скандальної бюджетної поправки мають відповідати не лише цапи-відбувайли, а й усі учасники схеми

Уже кілька днів тривають пошуки винних у внесенні до бюджету поправки про відтермінування запровадження електронних декларацій до 2017 року.

Депутати, урядовці, журналісти-розслідувачі, громадські активісти, адвокати. Хто тільки не намагався знайти "головного покидька". Знайшли чи-то двох, чи-то трьох.

Але Мисик-Деркач в цій історії є лише цапами-відбувайлами. Бо насправді винні не лише 2-3 депутати. Цієї кількості парламентарів недостатньо навіть для ухвалення рішення в бюджетному комітеті.



Перші учасники схеми – урядовці

Відповідно до законодавства Кабмін має передати проект бюджету до Верховної Ради в середині вересня. Отже, у депутатів має бути більше 3 місяців для ретельного опрацювання проекту бюджету.

Якби так було з бюджетом-2016, то цю скандальну поправку суспільство виявило б не в перші дні січня, а десь у жовтні. Її заблокували б ще тоді, на етапі підготовки.

Чому цього не сталося? Бо 14 вересня уряд вирішив внести і одразу відкликати проект бюджету.

Отже, це рішення уряду на старті призвело до того, що на фініші проект бюджету допрацьовувався в цейтноті, коли для необхідних експертиз просто не було часу.

І як би сьогодні міністр юстиції Павло Петренко не переконував, що "уряд не причетний до скандальних змін до державного бюджету", правда у тому, що Кабмін був першим у ланцюжку дій, які призвели до появи цієї поправки.

Тож частина відповідальності лежить на усіх членах Кабміну, які на засіданні 14 вересня голосували за рішення внести проект бюджету до Ради і одразу відкликати.



Другі учасники схеми – члени бюджетного комітету

Відомо, що скандальна поправка з'явилася у проекті бюджету після розгляду документу у профільному комітеті. Але там не просто автори поправки підклали свій аркуш. Бюджетний комітет голосував за врахування поправок.

Отже, частина відповідальності лежить і на усіх членах комітету, які висловилися "за" врахування цієї поправки. Нажаль, назвати їхні прізвища наразі неможливо. Бо на сайті комітету досі немає ані протоколу засідання, ані стенограми. Та й наврядчи ця інфорамція допомогла б. бо бюджетний комітет не оприлюднює результати персонального голосування депутатів на засіданнях комітету.

Єдине, що видно з інформації, яка розміщена на офіційному сайті, це присутність на засіданні 24 з 28 членів комітету. Можливо, не усі вони підтримали поправку Мисика-Деркача. Але не знайшлося жодного, хто б звернув увагу на цю поправку ані депутатів, ані журналістів, ані суспільства перед ухваленням бюджету.



Список присутніх депутатів на засіданні бюджетного комітету, на якому ухвалили скандальну поправку



Треті учасники схеми – 263 депутатів

Першим про появу у бюджеті скандальної поправки написав народний депутат БПП Віктор Чумак.

Одразу були думки про фальсифікацію бюджету. Насправді виявилося, що 263 депутатів проголосували за бюджет-2016 не знаючи достеменно, а що ж там написано та враховано. Іронія долі у тому, що серед цих 263 депутатів є і голос "за" самого Віктора Чумака.

Хто б як не намагався знайти винних у появі скандальної поправки, але голосування депутатів є їхньою персональною відповідальністю за те, що є в тексті документу. Якщо з будь яких причин депутати пропустили поправку, яку вони категорично не сприймають, то виникає питання: а чим вони кращі за кнопкодавів, які голосували за помахом однієї руки?

Серед 263 депутатів, які підтримали бюджет зі скандальною поправкою, 112 з БПП та 80 з Народного фронту. Фракція прем'єра голосувала у повному складі, у президентській фракції голосував офіційно хворий Олександр Бакуменко...



Систему підтримують "для себе"

З приводу скандальної поправки до бюджету висловилися багато політиків. От і Голова Верховної Ради Володимир Гройсман анонсував скасування скандальної поправки.

Це нагадує іншу історію "купи козу – продай козу". Замість системних змін, які б унеможливили або звели до мінімуму можливість появи таких поправок, нам пропонують "героїчне" вирішення проблеми. Лише однієї з багатьох.

Чи хтось думає, що під час допрацювання бюджету у Раді, у документі не з'явилося інших проблемних для країни поправок? Після внесення серії поправок ціла фракція радикально змінила своє негативне ставлення до бюджету на позитивне. У цьому випадку вони точно про державу думали?

Чи може хтось думаєте, що депутати просто ще не навчилися жити і працювати за законом та Регламентом? Усе банальніше. Забагато охочих провернути свою схему з поправками або навіть цілими законами. Тому і спостерігається недостатність політичної волі кардинально змінювати стан справ у Раді.

Скликати засідання комітету за десять хвилин, щоб не встигли підготуватися журналісти та експерти, або проводити засідання комітету прямо у сесійній залі? Будь ласка.

Блокувати відеотрансляцію та оприлюднення документів комітетів? Будь ласка.

Похапцем проштовхувати законопроекти і через комітети, і через сесійну залу? Будь ласка.

Більш ніж за рік "новий" парламент так і не спромігся докорінно змінити правила своєї роботи. По суті маємо десятки і сотні осіб, які підтримують систему, що дозволяє проводити такі поправки.

Бо учора це були "поганці" Мисик та Деркач, позавчора – Павло Пинзеник (зареєстрував пустишку під назвою "Кошторис Верховної Ради"), ще раніше – Луценко та Кожем'якін (ввели в оману Раду щодо підтримки комітетом поправок до двох законопроектів з пакету лібералізації візового режиму). А завтра провести свою поправку таким же чином зможе хтось наступний.

Така система не відповідає державним інтересам. Натомість відповідає особистим та корпоративним інтересам учасників системи та схем.

І так буде продовжуватися допоки учасники схем залишатимуться безкарними.

У ситуації зі скандальною поправкою усі учасники схеми мають понести відповідальність. Хоча б політичну.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.