Безвіз без прав?

Це так цинічно у такий день зганяти масовку на Європейську площу. Не знаю, на якому рівні влади ухвалювалося рішення про рознарядки "послухати Першого", але хтось з соратників 1-го поплутав країни. І продовжує будувати "страну рабов, страну господ" тут у нас...

Здається, залізна завіса на нашому західному кордоні сьогодні остаточно падає. Для нас 11 червня 2017-го це наче 9 листопада 1989-го для німців – день падіння Берлінської стіни. Але "східні" німці хотіли не просто знищити стіну. Вони хотіли прав та свобод, які мали "західняки".

Так само і ми стояли на Майдані, триємо фронт на Сході не просто заради безвізу. Нам, "східним" європейцям, потрібні права і свободи, які мають "західні" європейці.

І ця боротьба за права та свободи продовжується. І не лише на східному кордоні. А в Дніпрі, Житомирі, Херсоні, Львові, у кожному українському місті, у кожному українському селі.

Бо в нас під боком є ще один яскравий та сумний приклад – Туреччина. Там так само йшли в Європу та до безвізу, а опинилася дещо в іншому місці...

ЧИТАЙТЕ: Диктатура великого султана

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.