Прийшли за грузинами

Ви могли і не помітити цієї події. Бо центральні телеканали її "не помітили". І своїм глядачам не показали і не пояснили що до чого.

Або ви могли не придати значення цій події. Бо це ж примусове видворенню грузинів з України. То ж грузини. А ми – українці. Нас це не чіпає...

Насправді, чіпає. Більше того, ця історія вже б'є по конкретним українцям. Долю однієї української родини ця історія ламає через коліно. Це ще зовсім не розуміє кілька місячна україночка, донька видвореного. Але мають розуміти ті дядьки, які ховають свої обличчя та прізвища за цією історією.

Сім грузинів тупо схопили, скрутили і протягом кількох годин вивезли з України. Не дали можливості не те, щоб захистити своє право, а й навіть речі зібрати. Не у всіх навіть паспорти були при собі, коли їх транспортували до іншої країни.

Так, це нагадує методи роботи російських спецслужб. Історія 2006-го ще не така вже і далека.

Але те, як після всього поводяться керівники українських силових органів та керівники країни, мене особисто вганяє в ступор. Одні демонструють повний ігнор запитів адвокатів, журналістів, правозахисників.

Інші – відправляють усіх в суд. От тільки чим може допомогти суд тим, кого вже фізично не має в країні?

І тут можна провести аналогії з часами Сталіна. Коли "приходили" за зрадниками. І люди зникали. Уже потім, через десятки років вироки переглядалися, були масові реабілітації. От тільки ані ці роки, ані життя людям ніхто повернути вже не міг.

Історія з грузинами демонструє, що в Україні вже діють такі загони, які "приходять" за небажаними елементами.

І завтра можуть "прийти" за вами...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.