Гандзюк. До чого тут Порошенко, Тимошенко і Медведчук?

Ми познайомились 29 липня. Я був в Херсоні, побачив один ФБ-пост Катерини Гандзюк, хотів дізнатися більше.

Зустрілися в кафешці "Мускат", замовили напої. Спекотного літнього дня Катя так раділа лимонаду, наче дитина. Уже пізніше я зрозумів, наскільки вона була життєрадісною.

Наступного разу ми перетнулися на мить. Її перевозили з херсонської лікарні до Києва. Вона вже була у критичному стані, але раділа знайомим та друзям, які прийшли її провести. "Життєрадісна і незламна", – такі враження залишилися про Катю з Херсона.

У "Мускаті" ми проговорили дві години. Зазвичай на подібні розмови я планую десь до півгодини. Цього цілком достатньо, щоб людина розкрила журналісту якесь питання.

Але з Катєю розмова затягнулася. Ми обговорювали усе: від місцевої політики до місцевого футболу. Вона була однією з тих, завдяки кому у Херсоні відродилася місцева команда "Кристал". Зараз клуб грає у другій лізі, бореться за друге місце.

"Кристал" – це не просто про футбол, пояснювала Катя. Це про місцевий патріотизм. Навколо команди, в якій грають місцеві хлопці, можна взрощувати любов до міста.

Аби відчути це за пару днів я пішов на матч. На стадіоні відчувалась якась домашня атмосфера, багато глядачів були з дітьми. Після матчу гравці дякували за підтримку, кожен охочий міг потиснути руку футболістам.



Наступного дня я впізнав цих футболістів на зупинці громадського транспорту, їхав з ними в одній маршрутці. Звичайні "наші хлопці".

Ось така близькість виховує патріотизм і до команди, і до міста. Це той патріотизм до Херсона, яким жила і надихала Гандзюк.

Але більша частина нашої розмови стосувалась не футболу. А загроз, які стоять перед Херсоном. І від місцевої політичної еліти, і від сепаратистських рухів.

"Олексію, за рік Медведчук буде в парламенті! Ти можеш це уявити? Як? Як таке може бути після всього?", – щиро обурювалася Гандзюк.

Ось тоді я замислився про загрозу Медведчука. Далі він лише посилював свою присутність у публічній сфері...

Ми говорили і про місцевих "мусорів", і про СБУ, і про "Нових лідерів", і про місцевих патріотів, і про сєпарів. Катя особливо не підбирала слів у гострих темах. І це все могли чути люди, які сиділи за сусідніми столиками.

Коли за два дні відбувся напад на Гандзюк, я був шокований. Чи не має зв'язку між нападом та нашою зустріччю? Чи міг хтось помститися їй за те, що почув під час нашої розмови? Чи немає моєї провини у тому, що сталося?

Останнє питання я часто задавав собі під час відряджень в АТО. Коли ти знімаєш військових, видаєш в ефір сюжет, а потім вони гинуть. І ти їдеш додому, а їх везуть... Це страшні думки...

Минуло три місяці, а ми досі не знаємо, хто і чому замовив вбивство Гандзюк. Слідчі херсонської поліції не особливо переймаються питанням замовників. Довгий час відмовчувався Порошенко. А от сьогодні відбувся заявою.

Ця заява така цинічна.

Чому?

Одне з питань, яке я задавав Гандзюк у липні, стосувалося президентських виборів. Катя працювала з мером Херсона. А, як відомо, на президентських виборах команда Порошенка робить ставку на підтримку мерів.

- Кого ви будете підтримувати? – запитав я Катю.

- Порошенка.

- Порошенка? – буде дуже легко сказати, що я здивувався. У мене просто не складалося "2+2".

Далі вона пояснювала, чому саме Порошенка. Зараз це не важливо.

Важливо те, що людина готова була працювати на перемогу Порошенка. А той тупо відмовчувався після нападу на неї...

Відмовчувався не він один.

Якийсь час Катя перебувала у місцевій молодій "Батьківщині". Пішла разом із мером Херсона. Соратники Тимошенко так образились, що довгий час публічно жодним словом не згадували про напад на неї.

У серпні до Херсона приїжджала Юлія Тимошенко. Виступала на сцені у центрі міста. Розповідала про проблеми місцевих жителів. Про напад на Гандзюк – ані слова.

І тільки після її смерті вони всі повилазили зі своїми заявами. Але їхні "вирок системі" – це такий самий вирок і їм. Бо трагедію, смерть людини, вони використовують у своїх політичних іграх.

А насправді усі вони є будівельниками системи, в якій безкарно нападають і вбивають українців, які хочуть зробити своє село, своє місто, свою країну краще.

PS Я знаю, що в Херсоні по-різному ставилися до Катерини Гандзюк. Спілкувався з різними людьми. Але сьогодні не той день...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.