Поставити крапку.

Вітаю усіх.

Не планував так швидко написати друге повідомлення (мені підказують, що в блогах це називається "пост". Тепер буду знати:). Але почитавши коментарі, зрозумів: є одне питання, в якому треба поставити крапку. Питання стосується банку Родовід і мого з ним зв'язку. Є необхідність прояснити деякі речі, які є очевидними для мене, але невідомі, як виявилося, для широкого загалу.

В певний період часу відбувалася досить тісна співпраця між "Родоводом" і Національним олімпійським комітетом України. Банк підтримував НОК спонсорськими внесками, виплачував премії призерам Олімпійських ігор – і при цьому виконував усі взяті на себе зобов'язання. Особисто я був почесним президентом банку. Але "почесний президент" не означає власник! Це не посада, це статус, який свідчив про тісне партнерство між мною як президентом НОК і банком. На банк працювало моє ім'я, а взамін ми отримували дуже ефективного спонсора. Моя доля акцій у "Родоводі" складала максимум 5%, а в кризові часи ця цифра була не більше, ніж 0,7%. Тобто, я був міноритарним акціонером і впливу на політику банку не мав ніякого. До речі, якщо хто не знає, міноритарним акціонером відкритого акціонерного підприємства може стати кожен охочий, хто купить хоч одну акцію.

Те, що в нашому нестабільному світі ніхто не захищений від криз – особливо у банківській сфері, де наша країна не має віками накопиченого досвіду і фактично є новачком – цей факт очевидний для всіх, чи не так? Фінансова криза зачепила весь банківський сектор, і "Родовід" зокрема. Причини того, що сталося саме так – це і криза, від якої постраждали 80% банків в усьому світі, і політика та поведінка деяких людей. Але згадувати про них зараз немає ніякого сенсу – сталося так, як сталося. Банк націоналізувала держава – це був єдиний спосіб врятувати заощадження. В тому числі і заощадження спортсменів.

Справді, багато спортсменів і навіть цілі федерації мали рахунки, в тому числі і депозитні, у банку "Родовід". Хочу підкреслити – ніхто ніколи жодного спортсмена не змушував тримати там гроші. Але тримали. Значить, умови були вигідні. Після того, як на фінансову діяльність банку було накладено мораторій, до мене стояла черга людей з проханнями допомогти зняти депозити. Тоді – згадайте, зовсім небагато часу пройшло, спогади ще мають бути свіжі – це було практично неможливо. Але тим не менше, ВСІ спортсмени і ВСІ федерації, які виявили бажання, отримали свої кошти. В дуже багатьох випадках при цьому грало вирішальну роль ім'я "Сергій Бубка".



Зараз на допомогу банку прийшла держава, як це відбувалося у більшості країн світу. "Родовід" поступово вибирається з ями. Зараз, наскільки мені відомо, він повністю виконує усі свої зобов'язання. Принаймні, останні звернення до мене особисто, пов'язане з цим банком, було на початку минулої весни – тобто, рік тому. Але зараз я стежу за ситуацією лише як сторонній спостерігач. І наголошую ще раз – менеджментом, фінансовою політикою банку я НЕ займався.

І, чесно сказати, ніколи до цього не прагнув. Я не банкір і не хочу ним бути. Я спортсмен, моє життя – це спорт. Мені значно цікавіше рахувати кількість комфортних спортивних майданчиків в українських містах і селах, кількість медалей на чемпіонаті світу чи Олімпіаді, ніж цифри в сумах банківських рахунків.

Ну ось, крапку поставлено. До старту Зимових олімпійських ігор залишився всього тиждень. Ось чим зараз живе весь світ – і дуже хочеться, щоб цим жила вся Україна.

До зв'язку.

Ваш Сергій Бубка

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.