Фінал співбесід на доброчесність: що наговорили претенденти на директора НАБУ на п'ятий день

Співбесіди на доброчесність з кандидатами на посаду директора НАБУ завершилися. Сьогодні комісія поспілкувалася з останньою четвіркою кандидатів.

А отже, на сьогодні всі кандидати пройшли співбесіди на доброчесність. Вже завтра, о 12:00 комісія оголосить результати, а саме хто з кандидатів проходить на наступний етап співбесід, а хто завершує свою участь у конкурсі.

Про що говорили кандидати в останній день читайте далі в публікації.

Роман Удовиченко, заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури

У комісії було питання про приватизацію кандидатом службового житла. Він пояснив, що з 2012 року стояв на черзі. Проживав у Сумах у квартирі тітки, тому потребував власного житла. У 2020 році йому видали службову квартиру. Далі квартиру виключили з переліку службових. Оскільки він мав стаж понад 10 років у органах прокуратури, то у 2022 році йому вдалося оформити її на себе та членів сім'ї. Але квартирою він не користується. У січні 2023 року в інтернеті з'явилося оголошення про продаж квартири.

Цікаво, що за рік до приватизації квартири сім'я кандидата купила земельну ділянку у Конотопі. Зі слів кандидата, вони хотіли побудувати будинок і оселитися там. Удовиченко пояснив, що будинок на стадії будівництва (фундамент, стіни, дах, вікна), готовий на 30-40%. На будівництво витратили десь 800 тис. грн. Це були заробітні плати його та дружини.

Також кандидат, його мати та дружина отримали безоплатно по 2 га землі. Кандидат пояснив, що він та його родичі скористалися своїм правом на землю, а метою приватизації була здача земельних ділянок в оренду для отримання доходу.

У 2013 році дружина купила Сітроен Берлінго. Удовиченко у декларації вказав, що йому невідома вартість автомобіля. На співбесіді пояснив, що документи не збереглися, але витратили десь 8-9 тисяч доларів. У 2016 році дружина продала вказаний автомобіль за 245 тис грн брату. Також Удовиченко пояснив, що на той час подавав паперову декларацію і вартість авто він не вказував, бо форма декларації цього нібито не вимагала. Хоча насправді у чинній на той час формі декларації був окремий розділ для вказання вартості транспортних засобів як кандидата, так і членів його сім'ї.



У 2017 році дружина кандидата купила VOLKSWAGEN PASSAT за 30 тис грн. За словами Кандидата, автомобіль був "пошкоджений водою", позаяк попередній власник заїхав на ньому в озеро. Крім того, раніше в Україну він був завезений з аукціону в США після ДТП, тобто його ремонтували неодноразово. Тому така вартість, яка приблизно була в 10 разів нижчою, за ринкову. Жодної реєстрації в поліції заїзду авто в озеро не було. Удовиченко сказав, що з'ясовував це питання у попереднього власника і він пояснив, що авто заїхало в озеро під час відпочинку на березі, постраждалих не було, тому поліцію не викликали.

Також Удовиченко є свідком у двох кримінальних проваджень. Зокрема в одному випадку йдеться про справу щодо затримання на хабарі начальника поліції. Начальник поліції після затримання заявив, що саме Удовиченко попросив його зустрітися із хабародавцем і тому це все була провокація. За словами кандидата ця версія не була підтверджена, а він допитувався тільки як свідок. Хоча пояснити, чому підозрюваний вказав конкретно на нього, кандидат не зміг.

Також комісію цікавило, чи стикався кандидат як прокурор із корупцією на митниці, адже Сумська область є прикордонною. Кандидат сказав, що не стикався з таким. Додамо, що за наявною у відкритих джерелах інформацією, батько кандидата у свій час працював на митниці.

Володимир Церковний, старший детектив НАБУ



З кандидатом відбулась чи не найкоротша співбесіда на цьому етапі конкурсу.

Комісію цікавило, чому у 2015 році він не вказав у декларації вартість автомобіля Hyundai Accent. Церковний пояснив, що у нього не збереглися документи, а в ДАІ отримати цю інформацію не зміг, бо там була проведена реорганізація.

У 2014 році дружина купила AUDI A4 за 135 700 грн, що було значно нижче ринкової ціни в Україні. Кандидат пояснив, що хоча це авто купувалося в Україні, але було привезене з аукціону в США і мало значні пошкодження. Кандидат надав фото авто із пошкодженнями. Комісія зауважила, що за фото неможливо точно ідентифікувати чи це той самий автомобіль. Однак кандидат запевнив, що його дружина досі ним користується і це можна легко встановити.

Також комісію цікавив подарунок від матері у 600 тис. грн. Церковний пояснив, що це були кошти від продажу квартири матері у Харкові. Кошти дарувалися з метою подальшого придбання житла кандидатом, але договору купівлі-продажу у матері не збереглося.

Кандидат також додав, що насправді нескладно перевірити по реєстрах цю інформацію, однак сам він цього не робив, бо не знав, наскільки відкритий зараз доступ до нього.

У 2017 році дружина кандидата придбала земельну ділянку та житловий будинок у с.Крюківщина неподалік Києва. За словами кандидата, середньоринкова вартість таких будинків з ремонтом була від 40 тис. доларів, однак дружина купила його за 149 156 грн (5 477 доларів). Церковний пояснив, що будинок мав недоліки, зокрема потрібно було перекривати дах. Також він був без ремонту та підключених мереж. Як пояснив кандидат, після усіх ремонтних робіт вартість склала десь 60 тисяч доларів.

Також у 2017 році кандидат притягувався до дисциплінарної відповідальності. Мова йшла про затримання ректора НАУ. З публічних повідомлень від НАБУ відомо, що під час обшуків було вилучено готівки на загальну суму близько 5 млн грн (1,5 млн грн, 50 тис. дол. США, 70 тис євро, 3 тис. фунтів стерлінгів, інша валюта). Кандидат пояснив, що згідно з інструкцією не пізніше наступного дня кошти потрібно ставити на облік в Бюро. Однак підлеглий детектив дещо пропустив цей строк, адже майже два дні пішло на перерахунок всієї готівки та складання процесуальних документів. Церковний на той час був у відпустці, однак після виходу з відпустки не виявив цей факт і не повідомив про нього. Тому дисциплінарна комісія вирішила застосувати до нього зауваження за належний рівень контролю роботи підлеглих.

Олександр Цивінський, керівник третього відділу детективів НАБУ



У 2003 році кандидат набув у власність земельну ділянку площею 593 кв.м. у Львівському районі. Кандидат пояснив, що ділянка належить дружині та в декларації він просто допустив технічну описку. Дружина отримала землю від тітки, яка своєю чергою отримала її від Наукової установи, де працювала. Вартість землі сьогодні становить 5-7 тис. доларів.

У 2018 році він також набув у власність квартиру у м. Києві площею 102 кв.м. Цивінський пояснив, що купив цю квартиру в часткову іпотеку. Загальна вартість квартири складала 1,75 млн грн, із яких 750 тис. грн він вніс зі своїх коштів, а 1 млн грн взяв в іпотеку і виплачував наступні два роки.

Дружина має у співвласності будинок у Винниках під Львовом. Зі слів кандидата, власником будинку багато років був дід дружини. Будинок мав добудови, там проводилися реставраційні роботи, облаштовано окрему квартиру на другому поверсі зі своєю сходовою, лічильниками, комунікаціями. Дружина отримала як подарунок 19/50 на цей об'єкт нерухомості. На момент дарування попередня оцінка нерухомості склала 800 тис. грн. Для цілей декларування вони провели окрему оцінку і вартість частки дружини склала 948 тис. грн, а повна вартість всього будинку 2,4 млн грн.

У 2021 році кандидат отримав 34 882 грн гонорару від фонду Відродження. Комісію цікавило, за що саме він отримав ці кошти. Цивінський пояснив, що проводив наукову діяльність і грошові кошти отримав за дослідження над стандартами досудового розслідування щодо недопустимості доказів. Також він провів два навчання для працівників органів правопорядку.

Також комісію цікавило, чому при доході у 1,9 млн грн у 2021 році та 2,3 млн грн у 2022 році родина не декларує будь-яких грошових активів. Цивінський пояснив, що у вказані роки сім'я робила ремонт у придбаній в іпотеку квартирі. На кінець року він мав певні заощадження, але вони не перевищували встановлений ліміт для декларування в межах 90-95 тисяч гривень.

Дружина кандидата є приватним судовим експертом-психологом. За словами кандидата, вона є одним із найкращих спеціалістів щодо проведення корпоративних розслідувань із використанням детектора брехні.

Кандидат притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження. Мова йшла про порушення підлеглого йому детектива, яке полягало у неправильно обраному способі доставки матеріалів кримінального провадження. І хоча нічого з матеріалів не було втрачено чи загублено, дисциплінарна комісія встановила порушення в діях кандидата як керівника.

Комісія також вказувала, що батько кандидата нібито має російське громадянство. Цивінський повідомив, що батьки розлучилися у 1995 році, а перестали проживати разом за два роки до цього. На момент розлучення батько точно був громадянином України, про що зазначено у свідоцтві про розлучення. Кандидат пояснив, що більш-менш спілкувався з батьком до 2003 року, потім вони лише 1-2 рази на рік зідзвонювалися до 2014 року. Останні 7-8 років вони жодного разу навіть не спілкувалися. З інформації, яку кандидат зміг отримати від інших родичів, зокрема щодо судових справ по аліментах, батько завжди вказувався як громадянин України.

З 2003 по 2015 рік кандидат працював у органах внутрішніх справ у Львівській області. Член комісії запитував, чи стикався кандидат під час роботи там із корупційними ризиками чи вчинками. Цивінський пояснив, що з 2008 по 2015 рік працював у відділ розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи, де таких проявів, за його словами, апріорі бути не могло. Загалом за період роботи там особисто він не стикався з такими проявами, однак йому було відомо, що вони є.

Також комісія звернула увагу, що кандидат нікого не вказав в анкеті серед осіб, які можуть дати йому рекомендацію. Цивінський сказав, що об'єктивну рекомендацію щодо його професійної діяльності могли б дати його керівники, однак він вирішив їх не вказувати, оскільки вважав, що навіть звернення до них з таким питанням є певним видом конфліктом інтересів.

Крім того, комісія запитувала, як у 2014 кандидат поєднував викладання в університеті і практичну роботу в органах внутрішніх справ. Цивінський розповів, що проводив семінари для студентів 1-2 рази на тиждень. Зазвичай їх призначали зранку або у суботу. Але він також узгодив це питання з бухгалтерією за основним місцем роботи і йому вираховували частину заробітку, якщо пари припадали на робочий час.

Ігор Ярчак, керівник юридичного управління НАБУ

На початку співбесіди член конкурсної комісії та адвокат Кирило Легких повідомив про те, що у нього може бути потенційний конфлікт інтересів у ситуації із цим кандидатом. Він є адвокатом в кримінальному провадженні, в межах якого Ярчак фігурує як керівник центрального органу у питаннях міжнародного співробітництва. В результаті Кирило Легких попросив поставити на голосування питання про його самовідвід від участі у співбесіді з кандидатом. В результаті голосування інші члени колегії відхилили самовідвід, тож співбесіда продовжилася.

Спершу комісія зацікавилася правом користування квартирою у м.Києві площею 60,9 кв.м. Ця квартира належить двоюрідній сестрі тещі кандидата. Зі слів Ярчака, тітка запропонувала кандидату і дружині прописатися у цій квартирі. Цю нерухомість тітка отримала раніше у процесі приватизації.

У жовтні 2013 році кандидат із дружиною та дітьми отримали право користуватися квартирою тестя у м. Київ площею 47,5 кв.м. Кандидат повідомив, що вони довгий час робили ремонт у цій квартирі та фактично почали нею користуватися лише у 2018 році. Тесть набув цю квартиру від вже згаданої раніше двоюрідної сестри тещі кандидата, бо та не змогла повернути йому борг.

У 2018 році дружина, яка працює в Офісі Генерального прокурора, отримала право користування на службову квартиру у м. Київ, загальною площею 36,26 кв.м. Однак з 2018 до 2022 року будинок, у якому знаходилася квартира, не здавався в експлуатацію.

У лютому 2016 року теща кандидата набула у власність квартиру у Києві площею 36 кв.м. та нежитлове приміщення 4,6 кв.м. Ярчак пояснив, що його теща була дуже неймовірною людиною і дуже підтримувала його та доньку. У той рік теща вирішила перебратися зі Львова до Києва. Її придбала коштом продажу садового будинку бабці дружини, а також

від коштів, позичених у родички, що доглядала у Франції певну жінку.

Були питання і щодо користування автомобілями.

- У лютому 2015 року кандидат та його дружина почали користуватися автомобілем Chevrolet Aveo 2006 року випуску, власником якого була теща. Ярчак нічого не пояснював щодо коштів, за які був придбаний автомобіль.

- У лютому 2016 року вони почали користуватися автомобілем NISSAN PRIMERA 2003 року випуску. він теж належав тещі. Ярчак пояснив. що попередній автомобіль Chevrolet Aveo мав технічні несправності й тому вирішили його продати та придбати інше авто.

- У січні 2017 року кандидат та його дружина отримали право користування на FORD C-MAX TREND 2010 року випуску, власником авто був тесть. Ярчак розповів, що тесть на той час звільнився з управління надзвичайних ситуацій у Львівській області та перебрався до міста Києва. З собою він забрав автомобіль. Ярчак не часто їздив на цьому автомобілі, але вважав, що навіть декілька разів користування зобов'язували його декларувати авто. Також на цьому авто дружина возила до лікарні свою маму, яка була на той час сильно хвора.

- У 2018 році кандидат з дружиною стали співвласниками автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC 2015 року випуску. Зі слів кандидата, авто придбали за 30 тис злотих у Польщі. Для купівлі використовували накопичені заощадження.

У жовтні 2007 року кандидат став власником будинку у м. Львів, а в грудні 2009 року став власником земельної ділянки за цією ж адресою. Комісію цікавили підстави набуття права власності на цю нерухомість.

Ярчак почав свою розповідь з того, що у свій час батьки приватизували квартиру у Львові, яку потім продали. За частину вторгованих коштів кандидат купив будинок, а його мати купила квартиру. Через деякий час кандидат зрозумів, що не зможе утримувати будинок і подарував його своєму батьку. За словами кандидата, цей будинок був старий і проводити його реконструкцію було складно, адже він мав спарену стіну із сусідами. На той час кандидат з дружиною та їхні батьки хотіли з'їхатися разом і жити в одному будинку на три входи, тому шукали відповідний будинок, який можна було реконструювати. Такий будинок вони знайшли неподалік.

Оскільки грошей у родини не було, то вони звернулися у банк і оформили кредит. За даними судового реєстру, він становив 165 278 доларів. А після цього прийшла банківська криза і долар піднявся з 5 грн/дол до 8 грн/дол. Батько кандидата намагався гасити кредит протягом 5 років замість кандидата, позаяк у самого кандидата була заборона перекредитуватися в інших фінансових установах. Зі слів Ярчака, батько гасив кредит коштом заощаджень, завдатку від потенційного покупця старого будинку та позичених коштів у рідних, які їздили на заробітки за кордон.

У 2013 році вони знайшли покупця на старий будинок, з яким були труднощі з реконструкцією. Однак банк не дав свій дозвіл батьку на його продаж. Після цього родина кандидата вирішила йти в суд. В результаті судового оскарження кредитний договір та договори іпотеки були визнані недійсними.

У 2018 році кандидат вказав у декларації про наявність у нього права вимоги на суму 3,2 млн грн., а також про фінансові зобов'язання перед банком на 3,2 млн грн та 58 689 доларів. У вересні 2018 року між кандидатом і банком відбулося припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на 3,2 млн грн, а у липні 2019 році кандидат уклав договір про врегулювання зобов'язання на суму 1,47 млн грн.

Також Комісія ставила питання кандидату щодо історії з користуванням соціальної мережі "Однокласники". У 2016 році відомий громадський активіст Ярослав Літинський заявив про те, що Ярчак І.С. нібито є активним користувачем російської соціальної мережі "Однокласники", зокрема нібито використовував її у робочий час 13 жовтня 2016 року. Ярчак повідомив, що це питання перевірялося Управління внутрішнього контролю НАБУ.



Зі слів Ярчака, сторінкою користувався його син, так як у "Однокласниках" можна було гратися в ігри, зокрема "ферму". Хоча загалом кандидат під час пояснень показав і свою обізнаність із певними особливостями цієї гри.

Також Ярчак сказав, що видалив свої дані з цього ресурсу і припинив ним користуватися. Насправді ж сама сторінка не видалена, змінено лише ім'я, прізвище та дату народження власника акаунту. Хоча нею дійсно вже дуже давно ніхто не користувався. Останній вхід в обліковий запис здійснювався у грудні 2016 року.



Комісію також зацікавили земельні активи кандидата та дружини. У 2020 році вони стали власниками ділянки у 1200 кв.м. у с.Гатне під Києвом, а у 2021 році – 1524 кв.м. у с.Віта-Поштова біля Києва. Ярчак пояснив, що вони постійно користувалися приміщеннями тещі та тестя, службова квартира дружини не здавалася в експлуатацію і тому вони вирішили у 2020 році збудувати будинок. Задекларованих коштів на земельну ділянку у с.Гатне вистачало, а от на побудову будинку ні. Потім кандидат з дружиною зрозуміли, що будувати будинок надто дорого і вирішили купити вже збудований об'єкт. Але чомусь вирішили стати власниками землі у Віті-Поштовій? Разом ділянки коштують близько 2,5 млн грн. За словами Ярчака, це були кошти від продажу будинку у м.Львові, також заощадження за попередні роки. Дружина працювала в Генеральній прокуратурі, він в НАБУ.

Також комісія запитувала щодо можливого конфлікту інтересів, адже дружина працює в ОГП, а кандидат в НАБУ. Ярчак пояснив, що не вбачає проблеми, адже дружина не займається розслідуванням, а займається лише перенаправленням звернень з органів прокуратури до інших державних органів.

Також щодо кандидата відкривалося дисциплінарне провадження, однак комісія прийшла до висновку про відсутність порушень у діях Ярчака та його підлеглих.

На останок комісія цікавилася трудовим шляхом кандидата, який спершу багато років працював в прокуратурі, потім пішов у приватну сферу, потім працював у банку, а далі влаштувався в НАБУ. Зі слів Ярчака, йому подобалася робота в прокуратурі. Але на той час у нього була маленька дитина і кредит, а зарплата у прокуратурі була невеликою. У 2010 році його родич повідомив, що є вакансія юриста у м.Києві, згодом він працював у банку, а з 2015 року працює в НАБУ керівником юридичного управління.

________________________________

Отже, цього тижня конкурсна комісія провела 20 співбесід на доброчесність з претендентами на крісло директора НАБУ. Завтра, 25 лютого, о 12:00 комісія збереться на чергове засідання на якому проголосує за кандидатів, які продовжать участь у конкурсі. За засіданням комісії можна слідкувати онлайн. Ну а пригадати як пройшли минулі дні співбесід – можна в попередніх дописах цього блогу.