Сергій Дацюк Філософ

КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА ВІЙНИ

16 січня 2015, 11:21

Культура ніколи не може бути осторонь війни. Ніколи не буває так, що в країні іде війна, а культура знаходиться поза війною. Культура, якщо це справжня культура, зобов'язана воювати у війні на боці осмисленості, перспективи, всезагального добра.

Досить довго багато діячів культури намагалися бути осторонь – осторонь Майдану, осторонь війни Росії з Україною, повсякчас роблячи вигляд, ніби вони не беруть участь в цьому конфлікті, ніби вони вищі за це в їхньому розумінні дрібне протистояння.

Так не може бути. Бо протистояння російського імперського режиму та українського революційного режиму не є дрібним протистоянням. Протистояння свободи, доброї волі українських волонтерів та милосердя української громади з імперською кабалою, злою волею російсько-терористичних бойовиків та істеричною агресією зомбованої частини російської громади – не можна назвати дрібним протистоянням.

Немає сенсу бути над сутичкою добра і зла. Потрібно вибирати бік. Для торжества зла потрібно лише наша відмова від добра. Бути над сутичкою добра і зла це бути на боці зла.

Культура війни принципово інша, ніж культура миру.

В культурі війни неможливо залишитися осторонь. Або ти на боці імперської культури – і тоді ти проти України, яка веде антиколоніальну війну. Або ти на боці постколоніальної культури – і тоді ти твориш нову постколоніальну Україну.

Війна це завжди "або те – або інше". Війна це завжди диференційована культура. Тільки закінчення війни дає шанс повернутися до схеми "і те – і інше". Тільки мир дає шанс мультикультуралізму та культурній толерантності. Але мир потрібно ще завоювати.

Отже культурна політика війни побудована на диференціації "або – або", де культурний діяч має зайняти свою місце, має виробити свою позицію, має публічно заявити сою позицію.

Ворог українською культури – не російська культура, а імперська культура, штучно сконструйована путінським режимом. Другом української культури є ліберальна російська культура.

Вороги українських митців не російські митці, а ті російські чи іноземні культурні діячі, які прямо чи опосередковано підтримують путінський режим. Другом українських митців є російські чи іноземні культурні діячі, які зреклися путінського режиму, які не підтримують імперську культуру.

Така позиція українських митців безумовно породжує втрати: втрати колишніх друзів, які не змогли зробити вибір, заплуталися або піддалися ворожій пропаганді; втрати доходів у бізнесі, який був тією чи іншою мірою зорієнтований на колишню дружню сторону, а тепер вже ворога; втрати творчих колаборацій, союзів та співробітництв, в складі яких є ті, хто підтримує путінський режим.

Війна без втрат не буває. Якщо Україна несе втрати своїх громадян на фронтах російсько-терористичної війни, то українська культура неодмінно несе втрати на культурному фронті. Ці втрати потрібно прийняти як громадянський обов'язок.

Митець це щонайперше громадянин. Якщо митець не громадянин, то в ситуації революції та війни він має публічно відцуратись не від держави, а від вітчизняної громади, а це, так чи інакше, призведе до втрати його громадянським чином активованої аудиторії, до його власної дезорієнтації, депресії, прострації. А це завжди на шкоду творчості.

Що таке культурний фронт для кожного митця України?

Український культурний фронт це диспозиція вибору культурних митців, де відбувається диференціація зразків, еталонів, норм та стереотипів поведінки щодо опозиції "імперська культура – постколоніальна культура".

Цей фронт проходить на рівні зміни еталонів: від пострадянських та російських еталонів – до світових і зокрема європейських еталонів.

Цей фронт знаходиться на рівні зміни онтології нормотворення: від сприйняття норм ззовні, тобто від відтворення норм – до творення нових норм, тобто до конструктивного нормування наново та перенормування наявних малозмінних норм.

Цей фронт також знаходиться на рівні зміни набору зразків: від орієнтації на пострадянські зразки – до інноваційних власних культурних зразків, зокрема також традиційних і самобутніх, але значною мірою зорієнтованих на світові зразки і світову культуру.

Цей фронт знаходиться на рівні зміни стереотипів поведінки: від поведінки, що задається імперською державою, тобто згори, з центру, від влади – до поведінки, що випрацьовується публічно всередині української громади.

Якщо культурний продукт українського митця активно сприймає українська громада, то такий продукт в принципі може бути сприйнятий будь-де в світі. Якщо культурний продукт українського митця українська громада не сприймає, то або митець має на це зважати і відмовитися від трансляції культурного продукту, або стати вигнанцем української громади – втратити її довіру, її підтримку і зрештою державну ліцензію, зв'язок з державою. Саме така суть орієнтації української культури в часи війни.

Якщо ж митець бажає робити вигляд, що він на боці української громади чи що він підкоряється державній культурні політиці в ситуації війни, але насправді він буде "тримати дулю в кишені", то така позиція, рано чи пізно, приведе його саме до громадянського конфлікту.

Культурний фронт мистецтва є боротьбою за нову ідентичність. Завжди, в будь-якій країні, в будь-які часи, в будь-яких умовах. Саме тому ідентифікаційний вибір для митця є не просто особистісним, це також професійний вибір, творчий вибір, а також вибір між різними типами і спрямуваннями культурного продукту.

В мистецтві приховати свою ідентичність неможливо. Мистецтво завжди побудоване на ідентичності. Ідентичність безпосередньо впливає на мотивацію творчості і на активність сприйняття аудиторією культурних продуктів. Якщо митцю ще можна обдурити самого себе, то аудиторію обдурити дуже складно. Аудиторію можна дурити недовго і в якихось непринципових речах. В принципових речах і довго аудиторію дурити не вдасться.

Громадянська лояльність митця не означає автоматично його творчого лідерства. А творче лідерство не завжди означає громадянську лояльність. Коли настає час вибирати, потрібно визначатись.

Неефективно творити в рабстві. Нічого хорошого всередині колоніальної ідентифікації створити неможливо, особливо коли приходить кінець імперії. Творчий потенціал неодмінно падає від колоніального вибору митця на користь вмираючої імперії.

Стаючи вірним псом імперії, втрачаєш повагу свого колоніально поневоленого народу. Та й імперський режим ніколи не поважатиме за це. Бо імперський режим ніколи нікого з колоніальних митців не поважає інакше, ніж поставивши собі на службу – особливо агресивний та істеричний імперський режим, який дивиться в минуле і прагне реваншу у теперішньому.

Отже культурний фронт сьогодні проходить через розум, серце і душу кожного митця. Цей фронт зрештою визначається самоідентифікацією митця – він на боці колоніалізму чи він на боці свободи від імперії.

Яка має бути культурна політика української держави?

Культурна політика держави в ситуації війни має бути побудована на ідентифікаційній диференціації культурних продуктів, митців, аудиторії, культурних середовищ та базових культурних процесів (науки, мистецтва, освіти, дитячого виховання).

Держава прямо і безпосередньо має підтримувати культурні продукти, які спрямовані на утвердження постколоніальної ідентичності. Держава має сприяти митцям, які не є носіями колоніальної свідомості. Держава має активно формувати постколоніальну аудиторію в країні. Держава має сприяти організації власних культурних середовищ, що не залежать від зовнішніх ресурсів, традиції, концепцій, підходів. Держава має підтримувати базові культурні процеси всередині постколоніальної ідентичності, ведучи війну з імперською культурою всіма засобами – культурною політикою, інформаційною політикою, освітньою політикою.

Саме тому митецькі об'єднання, видавництва, телеканали, наукові установи, учбові заклади – все те, чим опікується держава, мають бути зосереджені на просуванні постколоніальної громадянської ідентичності.

Така культурна політика української держави має повну легітимність у очах української громади. Політика держави під час війни це по суті політика української громади.

Один телеканал якось вирішив піддати сумніву уважність української громади, а тепер виглядає дуже невпевненим у своєму майбутньому. Саме тому можна порадити митцям, видавництвам, митецьким об'єднанням, телеканалам, науковим установам та учбовим закладам не гратися з українською громадою у несвідому поведінку, невизначеність, позицію "над сутичкою" та "тримання дулі в кишені". Це програшна громадянська позиція і це програшна культурна позиція.

Пряме послання до власників підприємств культурного виробництва – зважайте на культурну політику держави, бо в ситуації війни через вашу неуважність вона може перетворити вашу капіталізацію на нуль.

Держава Україна має розпочати творення нової постколоніальної культури. Причому ставлячи так завдання, ми маємо розуміти обмеженість такої позиції. Той, хто творить постколоніальне, завжди негативно залежить від імперії. Тому така позиція добра лише як стартова, але не більше.

Найбільш вигідна позиція творчості має виходити на принципово нові ідентичності – де вже немає згадки про імперію та постколоніальні стосунки.

Отже нова вільна конструктивна мережева ідентичність – ось за що має іти культурна війна.

powered by lun.ua
Коментарі — 39
Vadim Derkach _ 18.01.2015 18:36
IP: 31.131.96.---
Spragly:
Звичайно, російська культура від впливу загальнодержавної імперської політики зазнала суттєвих втрат, але були Єсєнін, Бродський, Висоцький і інші, хто творив всупереч системі...
Республіка _ 18.01.2015 13:28
IP: 74.125.18.---
"Ворог українською культури – не російська культура, а імперська культура, штучно сконструйована путінським режимом. Другом української культури є ліберальна російська культура" – що "ленінсько-путінська" культура СРСР дала культурі світу? Чи є, як така, культура в сучасній Росії? Чи є в Росії, як такі, ліберали, котрі дотримуються вільнодумних поглядів? "Держава Україна має розпочати творення нової постколоніальної культури" – не "розпочати", а продовжувати жити і творити по-українськи, відкинувши геть російське сміття.
Кирилл Корженко _ 18.01.2015 07:42
IP: 178.94.188.---
Spragly:
А почему вы Чехова пропустили, которого со всех сторон "тюкали", за совершенную аполитичность? А Толстого, с его непротивлением злу насилием? Какая-то у вас однобокая имперская культура получилась. Ремарка вспомнили. Где-то есть у него меткое выраженьице, специально для этого блога – Не сразу разберешь, кто и под каким флагом везет какую контрабанду.
Spragly _ 18.01.2015 00:32
IP: 74.125.181.---
Mike_Kharkov:
А.С. Пушкін мав два чина: камергер офіційно і тайний совєтнік неофіційно. Працював в міністерстві іноземних справ в комісії, яка сучасною мовою називається контррозвідка. Тоді це було актуально бо половина аристократів які служили імператору були іноземцями. Лєрмонтов писав ура-патріотичні рядки на придушення польского повстання. Навіть Тютчев висміював тих хто називав російського губернатора Польщі вбивцею. Достоєвський називав поляків та чехів неблагодарними народцамі які створила Росія своїм пан-славізмом. Булгаков, попри те що служив у гетьманців лікарем, зрадив присягу, вступив до денікінців, а потім був полонений петлюрівцями – в подяку що не розстріляли змалював їх унтерменшами в "Бєлой Гвардії". Про яку не-імперську культуру мова йде? Така культура є в інших країнах Європи (наприклад Ремарк). В Росії її нема. Не вважати ж культурою пісні Грєбєнщікова "за всьо хорошеє" де символізм геть перекреслює будь який доступний зміст.
trakt _ 17.01.2015 15:09
IP: 95.134.245.---
Mike_Kharkov:
Ого, навіть українську мову, виявляється, знає і може використовувати. Мабуть і англійську знає. Підкований.
Mike_Kharkov _ 17.01.2015 14:35
IP: 74.125.181.---
trakt:
Mike_Kharkov:
trakt:
В Росії немає культурного розділу і Макаревич, і Кобзон, і Пугачова, і Солженіцин, і Шолохов, і Шостакович, і Бродский, і Бунін творили єдину російську культуру.
Изнините за прямоту, но это яркий пример мракобесия на почве второсортности.
Становитесь уже, наконец, 1-м сортом!
...так это потому, что вы сами его отдали Иванову, выперли из хаты. И кто вам после этого доктор? чем вы замените? 2-м сортом, увы. Именно об этом и предупреждал Липинский 100 лет назад – не надо путать патриотизм с идиотизмом.
Як бачимо для росіян всі "неруские" і все "неруское" це або "чурки", або "2-й сорт
А, он воно що.
Тоді маємо справу з "патріотичним" провокатором. Тут йде агітпраця по гаманцях. Не заважатиму.
trakt _ 17.01.2015 13:56
IP: 95.134.245.---
Mike_Kharkov:
trakt:
В Росії немає культурного розділу і Макаревич, і Кобзон, і Пугачова, і Солженіцин, і Шолохов, і Шостакович, і Бродский, і Бунін творили єдину російську культуру.
Изнините за прямоту, но это яркий пример мракобесия на почве второсортности.
Становитесь уже, наконец, 1-м сортом!
Мир веками работает на культуру, складывая тома на полку. Зачем? Чтобы кто-то пришел и сказал, что у него другие понятия?
Культура не может быть имперской, ибо это культура, имперскими могут быть деяния по растаскиванию тренда политиками. Так об этом и говорите – Иванов украл себе Пушкина с Макаревичем. Не хотите? так это потому, что вы сами его отдали Иванову, выперли из хаты. И кто вам после этого доктор? чем вы замените? 2-м сортом, увы. Именно об этом и предупреждал Липинский 100 лет назад – не надо путать патриотизм с идиотизмом.
Як бачимо для росіян всі "неруские" і все "неруское" це або "чурки", або "2-й сорт".
Mike_Kharkov _ 17.01.2015 13:04
IP: 74.125.181.---
trakt:
В Росії немає культурного розділу і Макаревич, і Кобзон, і Пугачова, і Солженіцин, і Шолохов, і Шостакович, і Бродский, і Бунін творили єдину російську культуру.
Изнините за прямоту, но это яркий пример мракобесия на почве второсортности.
Становитесь уже, наконец, 1-м сортом!
Мир веками работает на культуру, складывая тома на полку. Зачем? Чтобы кто-то пришел и сказал, что у него другие понятия?
Культура не может быть имперской, ибо это культура, имперскими могут быть деяния по растаскиванию тренда политиками. Так об этом и говорите – Иванов украл себе Пушкина с Макаревичем. Не хотите? так это потому, что вы сами его отдали Иванову, выперли из хаты. И кто вам после этого доктор? чем вы замените? 2-м сортом, увы. Именно об этом и предупреждал Липинский 100 лет назад – не надо путать патриотизм с идиотизмом.
Кирилл Корженко _ 17.01.2015 13:01
IP: 178.94.188.---
Mike_Kharkov:
Вообще-то, связь должна быть и обратной. (Вспомните письма Гоголя к матери)
Но скорее всего, Дацюк пишет о массовой культуре. Но в этом случае, мне всё явственней представляется и роль уважаемого философа Дацюка, в этом спектакле. Образ Швондера.
Mike_Kharkov _ 17.01.2015 12:50
IP: 74.125.17.---
"Якщо культурний продукт українського митця українська громада не сприймає, то або митець має на це зважати і відмовитися від трансляції культурного продукту, або стати вигнанцем української громади – втратити її довіру, її підтримку і зрештою державну ліцензію, зв'язок з державою. Саме така суть орієнтації української культури в часи війни."
===
Нажаль тут Дацюк все переплутав.
По-перше, митець повинен нести мистецтво в громаду а не навпаки. Культура завжди йде зверху вниз. Якщо це буде не так будемо мати постійно 17 рік. та "разруху".
По-друге, політизацію мистецтва ми вже проходили – хай Дацюк читає Стуса ("Феномен доби").
По-третє, не слід плутати громаду з владою. Держава лише тоді буде приносити реальну користь громаді, коли сама очиститься та перестане бути злочинною. Треба на це й працювати, а не на чинуш біля корита.
Та 4-те – "служить бы рад – прислуживаться тошно".
Кирилл Корженко _ 17.01.2015 12:31
IP: 178.94.188.---
-Vesna-:
Вишневый сад, заканчивается вполне внятными словами – Здравствуй новая жизнь. А вот как бы сложились отношения Чехова с большевиками? Я думаю – никак.
И в Украине реальная, Новая жизнь, уже давно ушла вперед. Ещё до Майдана. Властям ещё долго придется её догонять. Не один год.
Вот это и есть настоящая культура. Жаль, только, люди мало об этом знают и понимают.
Spirito _ 17.01.2015 12:30
IP: 93.72.109.---
2. – Патриарх Кирилл обратился к миру: "От России не исходит ни военной опасности,ни других опасностей" -
- Жители РФ убеждены,что в Украине Путин воюет с американцами -
и лишь защищает украинцев от зомбирующего влияния американской пропаганды. -
Spirito _ 17.01.2015 12:21
IP: 93.72.109.---
- Духовенство Петербуржской и Московской епархий РПЦ торжественно передало боевикам икону "Ополченная" -
Андрей Новиков поставил под сомнение принадлежность украинских военных к Православной Церкви.,
По его убеждению,сепаратистами являются бойцы украинской армии – они "безумные каратели и нацисты",которые "на самом деле сегодня нарушают присягу" в верности русскому миру.
По сведениям отца Андрея,в 1654 году "весь народ Малороссии...приносил присягу на вечные времена в верности русскому царю и государству Российскому",поэтому "те,кто отделяется от Русской земли,те,кто разрушал Русский мир,и те,кто сегодня продолжает его разрушать,они есть клятвопреступники".
Евроинтеграцию же отец Андрей Новиков назвал "делом дьявола",которому противостоит "святая Русь,которая является удерживающей в мире силой".
Ободряя собравшихся и вопреки призыву первоиерарха УПЦ (МП) митрополита Онуфрия к ополченцам сложить оружие,протоиерей...благословил их иконой на победу. -
SIMSIMOK _ 17.01.2015 07:00
IP: 94.153.48.---
trakt:
Ворог українською культури – не російська культура, а імперська культура, штучно сконструйована путінським режимом. Другом української культури є ліберальна російська культура.
=
Російська культура – і є імперською культурою. І путінський режим її не конструював. Її конструювали ще при Іванові Ґрозному, коли монахи розповідали: "Два убо Рима падоша, а третій стоит, а четвертому не быти". Пушкін був співцем імперії яскравішим за Кіплінга. І Ленін з Троцьким не відставали з їхньою світовою революцією та мріями про світову комуністичну імперію російського народу.
В Росії немає культурного розділу і Макаревич, і Кобзон, і Пугачова, і Солженіцин, і Шолохов, і Шостакович, і Бродский, і Бунін творили єдину російську культуру. Це хіба що в Україні справді є дві культури українська та російська. І українська культура не імперська, а російська культура в Україні творить рускій мір і є невід'ємною частиною російської (імперської) культури.
РЕСПЕКТ!
-Vesna- _ 16.01.2015 22:06
IP: 93.72.133.---
Иван Дмитриев:
Если правда на вашей стороне,то не надо так бояться российских телеканалов.
Значит так, ФСБшный тролль, все ваше мудозвонство (которые вы телепродуктом называете) – должно пройти психиатрическую экспертизу. Это практически уже 100% НЛП.

Хавтит вас, ватников зомбанутых, на этой земле. Жуйте сами свою колорадскую пропаганду.
У нас другие планы.
box77 _ 16.01.2015 22:01
IP: 46.211.55.---
если кремлеботы серут в каком-то месте. значит это место им интересно. засиратели одним словом.
-Vesna- _ 16.01.2015 22:00
IP: 93.72.133.---
Кирилл Корженко:
Для меня всегда было интересно,как бы Чехов принял 1917 год. А Толстой. Бунин, вот, расстроился.Обозлился.
Всё же, политика грязное дело. Культуре следует держаться её подальше.
Тут нужно чувствовать разницу, между новой властью и новой жизнью.
Бунин – да, расстроился. И это не надо представлять – это было реально и подробно описано.
А Маяковский – только благодаря 1917 и состоялся.

Культура НИКОГДА не может быть в ВНЕ своего народа и его испытаний.
Малодушие (хуже некуда) – это прятать голову в песок во времена больших перемен, тем более когда гибнут люди.
Ігор Хижий _ 16.01.2015 21:09
IP: 93.76.117.---
Читаєш таких філософів-і сльози на очі навертаються...Краще б вони мовчали...А то -постів-в кожному номері-а таке враження,що у людини-"запор мыслей-поток слов"...Н а кого розрахована ця багатолмісячна псевдоінтелектуальна тягнучка???А волам хвости пробували крутити,шановний???А який у вас IQ???А чи проходжили ви перевірку на поліграфі???А на кого розраховані ваші поради???А де отримуєте зарплатню???
Кирилл Корженко _ 16.01.2015 21:07
IP: 37.55.27.---
Для меня всегда было интересно,как бы Чехов принял 1917 год. А Толстой. Бунин, вот, расстроился.Обозлился.
Всё же, политика грязное дело. Культуре следует держаться её подальше.
Тут нужно чувствовать разницу, между новой властью и новой жизнью.
Кирилл Корженко _ 16.01.2015 21:01
IP: 37.55.27.---
Иван Дмитриев:
Как меняется русская риторика. Прямо пропорционально курсу рубля к доллару. Я не злорадствую. Противно просто. На всех русских сайтах одно и то же. тьфу
anno_domini _ 16.01.2015 19:53
IP: 109.106.20.---
Культура повинна піднімати душу людини до Нагірної проповіді, яка в кожному куплеті починається зі слів "блаженні". Блаженні або Благо для душі, для її розвитку, щоб пізнати, що таке "висота, широта та глибина". Дозвольте запитати, що несе війна з собою? Розруху, не "созидание". З сумом можу Вам доповісти, таке зараз вже діється. Скоро побачимо ще сумнішу картину "розвитку душ". Інформаційна політика підкладає ще більше дров, щоб обхват наших душ вогнем війни став ще більше. Люди вже жахаються, виражаючи своє ставлення до війни не тільки в своїх емоціях, але підтверджуючи словами гніву. На цьому блоці зібралися, можливо, однодумці про війну, але ж є ті, хто не заходить на такі блоги, їх в більшості. І тому болить серце за наш народ. Дійсно болить серце за нашу політику керівництва. Хто полюбить наш народ так, як любив Христос? Щоб почати жити разом з народом. В цьому і буде висока культура, без слів.
homo _ 16.01.2015 19:42
IP: 178.94.92.---
Посил на "широку громадкість" – це популізм. Маніпулювання свідомістю мас (натовпу) через ЗМІ всеосяжне у всьому світі. Що показує ТБ – так воно і є. Якби не ТБ, то Майдану -2014 не було. У кого гроші – у того і ЗМІ
"неефективно творити в рабстві" – з цього посилу випливає, що СРСР був вільною країною, бо чимало шедеврів світової культури було створено в " совєтцькому рабстві".
Redem Credios _ 16.01.2015 18:46
IP: 74.125.18.---
Иван Дмитриев:
...вам слід усвідомити, що "переворот це" гнів мільйонів українців проти корумпованої влади Януковича, який вилився в революцію гідності, а посланці "кремля" це і є фашисти які вторглися на чужу територію, щоб під виглядом днр. і лнр. задушити волевиявлення народу... так звідки ж у тих офіцерів російські танки, гради? Може воєнторг продає? Шановний не жийте кремлівською пропогандою, бо вона ніколи не визнає вину ні в Російсько Чеченських войнах, ні в Російсько-Грузинській війні, ні в Російсько-Українській війні, а методи ведення війн – є ганебні, одні й ті ж самі... Думайте!
Ігор Домчак _ 16.01.2015 18:37
IP: 74.125.18.---
Державним закладам культури замість вудочки для ловлі риби у вигляді податкових преференцій, весь час дають готову рибу у вигляді грошей, тобто підприємства постійно "сидять" на дотаційні голці, як на наркотику. Тому треба працювати так, щоб вийшов збиток. Так як риба має властивість закінчитись, а вудочок у підприємств не передбачені, а ще МВФ ставить вимоги зменшити кількість суб'єктів які напряму фінансуються з бюджету, тому виникає питання: як існувати при таких вимогах кредитора. Чиновник вважає, що тільки він має право роздавати блага – тому є ідея давати закладам культури рибу з іншого ставка, і тому потрібно перевести фінансування з місцевих бюджетів. А там знову замість вудочок будуть давати вже іншу рибу, тобто з прямого державного фінансування переводять на фінансування з місцевого бюджету. Отже знову ті ж граблі. Може краще дати підручні засоби – звільнити культуру від оподаткування – і пустити у вільне плавання – так скоріше навчаться плавати.
Ігор Домчак _ 16.01.2015 18:18
IP: 74.125.18.---
"...Держава прямо і безпосередньо має підтримувати культурні продукти, які спрямовані на утвердження постколоніальної ідентичності. Держава має сприяти митцям, які не є носіями колоніальної свідомості. Держава має активно формувати постколоніальну аудиторію в країні. Держава має сприяти організації власних культурних середовищ, що не залежать від зовнішніх ресурсів, традиції, концепцій, підходів. Держава має підтримувати базові культурні процеси всередині постколоніальної ідентичності, ..." (С. Дацюк)
Держава відноситься до українських державних закладів культури, як до машини поповнення бюджету, обкладаючи всіма можливими податками, а потім надає допомогу на покриття збитків, які заплановані??? в фінансових планах. Таким чином уряд двічі декларує свої досягнення в державному бюджеті: спочатку показує максимально можливий розмір доходів бюджету через податки, а потім свою благодійність на підтримку культури. В той же час приватний гастрольний бізнес донедавна працював на спрощеній
тітушки16 Aтака Путіна1176 Корупція1275 Свобода слова566 Вибори-2014156
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Ірина Фаріон

ЗАКОНОДАВЧЕ ПОЛЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: колоніяльна, ліберально-гібридна і національна мовні моделі (1989-2019 рр.)

1
Олеся Яхно

Доберется ли "вирус" Путина до Зеленского, или О риске построения России внутри Украины

35
Володимир Фесенко

Дневник парламентских выборов-2019 (11-23 июня 2019 г.)

Віктор Уколов

Це провал, пане Зеленський!

Юрій Мірошниченко

Законопроект про скасування довічного позбавлення волі для жінок подано до Верховної Ради України

Євген Бистрицький

УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР: РУХ ВІД ''НОВИХ ОБЛИЧ'' У СПИСКАХ ДО НОВОГО ВРЯДУВАННЯ

2
Руслана Лижичко

Go 100% Renewable: місія, щоби зберегти планету заради майбутнього!

10
Олеся Яхно

Добро пожаловать обратно в "постсоветское болото"

127
Тетяна Чорновол

Команда Зе повертає у владу мега корупцію через Онищенка-Кадирова

24
Айдер Муждабаєв

Перепрошить украинцев. Медиа-блицкриг Кремля: как это будет

19
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter