28 серпня 2015, 09:00

ТРИМАТИ ПОЗИЦІЮ ПО КОНСТИТУЦІЇ

Позиція громадськості по Конституції похитнулася під дією політичної активності політичних сил. Ця активність зумовлена позицією Президента України, на якого серйозний тиск справляють Росія та Європа, і позицією парламентських партій, на яких тисне ситуація війни та Президент.

Позицію громадськості можна сформулювати наступним чином:

1) Зміни до Конституції приймаються в ситуації війни під тиском Росії, яку підтримує Європа;

2) Зміни до Конституції не дають Україні реального самоврядування – вони є недосконалі з точки зору загальної моделі самоврядування;

3) Зміни до Конституції не є також реальною децентралізацією, бо вони є лише зміною способу централізації, яка на думку деяких експертів навіть посилюється;

4) Зміни до Конституції фіксують можливість втрати суверенітету над частинами території України;

5) Відтак потрібно ввести мораторій на внесення будь-яких змін до Конституції, оскільки цього вимагає Конституція у статті 157 частині 2: "Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану."

Отже громадські діячі у своєму зверненні до Президента зафіксували порушення Конституції щодо змін Конституції і запропонували відкласти ці зміни на час війни.

Натомість Президент зібрав громадських діячів, підписантів звернення, на зустріч 26-го серпня 2015 року і спробував їх переконати у тому, що зміни до Конституції саме в пропонованій ним редакції потрібні.

Про цю зустріч доволі детально розповідає Андрій Длігач на своїй сторінці у Фейсбук.

Після цієї зустрічі позиція громадських діячів стала, так би мовити, більш толерантною до позиції Президента.

Проблема не в тому, що в ситуації війни Президент завжди заслуговує на підтримку. Я сам щиро так вважаю.

Проблема в іншому – як же все-таки бути з Конституцією? Адже ситуація принципово не змінилася.

Окрім того, нагадую суттєву обставину, яку вже раніше описував, – українська політична еліта принципово не здатна до змін Конституції в спокійній ситуації: так щоб можна було рік подумати, рік обговорити, рік попрацювати над доведенням до досконалого стану тексту.

Ну не здатна до цього українська політична еліта. Не зрозуміло чому це так, але практика це підтверджує. Тільки в ситуації жорсткої політичної кризи українська політична еліта здатна до змін Конституції.

Саме тому Конституція всі роки незалежності України з 1991 року завжди приймається похапцем і під тиском обставин. Відтак Конституція у нас завжди погана, суперечлива, неефективна щодо розподілу влади між гілками та між центром і самоврядуванням.

Причому наша політична еліта кожного разу після її зміни переконує громадськість у тому, що тепер у нас Конституція вже одна з найкращих в світі. І так до наступної політичної кризи.

Тобто я питаю про наступне – як нам змінити Конституцію, в нормальному стані, не під тиском кризи чи війни, обдумавши усе, обговоривши з усіма і довівши її до ідеального стану?

Є тільки один спосіб громадськості домовитись з Президентом у питанні змін до нинішньої Конституції.

Потрібна спільна заява Президента і Парламенту про те, що нинішні зміни до Конституції є тимчасовими.

Суть заяви у тому, що після закінчення війни, навіть якщо відбудеться зміна Президента і Парламенту, політична еліта негайно (одразу ж) почне розробку нової редакції Конституції з наступними умовами:

1. Публічно оголошуються цілі змін до Конституції, в яких засвідчується модель держави з ліквідацією подвійної виконавчої влади (Президент-Уряд), зі справжньою децентралізацією, включаючи чіткі повноваження самоврядування без ручного керування з центру обсягом фінансів, які направляються в самоврядні бюджети, без втручання центру в роботу самоврядування в мирний час, з чіткими нормами про електронне врядування та самоврядування, з чіткими нормами громадського контролю над кожною гілкою влади і т.д.

2. Зміни до Конституції розробляють не підвладні державним органам юристи, а незалежні від влади правові експерти, включно з міжнародними експертами. Ці зміни ще на етапі розробки стають публічними і обговорюються. Тобто широке обговорення починається не після написання тексту, а ще на етапі його написання. У нас дуже часто намагаються надати будь-якому правовому тексту сакральності (він зрівноважений, результат багатьох політичних компромісів і т.д.) Громадськість має ігнорувати внутріполітичні компроміси і визнавати тільки свій компроміс з політиками.

3. Конституцію розробляють у три етапи: 1) обговорення цілей, моделей, концептів; 2) обговорення текстуальних пропозицій; 3) доведення тексту до досконалості у дрібницях без змін суті (як це у нас люблять робити у Парламенті, не гребуючи навіть прямими підлогами).

Отже, якщо буде така заява від Президента і Парламенту, то на нинішні зміни до Конституції можна погодитися.

Якщо такої заяви не буде, громадським діячам потрібно тримати позицію мораторію на зміни до Конституції. Бо позиція громадських діячів не є політичною і не може бути змінена в політиці. Ця громадянська позиція є позицією довгострокової стратегії України. Не під кризу, не під революцію, не під війну, не під тиск Росії та Європи, щоб там не говорив Президент.

Тримати позицію громадськості щодо Конституції це означає тримати її навіть тоді, коли на неї тиснуть політики.

powered by lun.ua

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...

ЩО САМЕ ВБИВАЄ?

Що саме надмірно вбиває людей під час епідемії коронавірусу? Це питання ставити незручно – його не бажають ставити експерти, на нього не бажають відповідати політики...

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України...

ПРО ГІМН УКРАЇНИ

Останнє рішення муніципальної влади міста Києва про щоденне виконання гімну України в школах вже наробило багато галасу. Я прочитав декілька відгуків на обов'язалівку учнів співати гімн України...