8 квітня 2016, 08:00

НЕ ДОЗВОЛИТИ ФАЛЬСИФІКУВАТИ ПАРЛАМЕНТСЬКУ КОАЛІЦІЮ!

На наших очах відбувається спроба фальсифікації двома найбільшими фракціями Верховної Ради нової Парламентської Коаліції.

Ми настільки звикли до таких дій, що вважаємо їх майже нормою.

Але надходить час, коли потрібно сказати – досить!

Отже, давайте зафіксуємо декілька обставин.

1. Конституція та Регламент Верховної Ради залишають можливості для маневрування при створенні та припиненні існування Коаліції. Зокрема відсутні чіткі норми, які дають однозначну відповідь на питання щодо процедури виходу фракцій з коаліції та початку відліку терміну, з якого Президент отримує право оголосити дату нових виборів парламенту. Післяреволюційна Парламентська Коаліція за час своєї роботи не знайшла можливостей, щоб заповнити ці законодавчі прогалини.

2. Загальні збори Коаліції збиралися лише двічі – при її створенні та при її похоронах, хоча за Угодою вони мали би збиратися не рідше одного разу на сесію. Засідання Ради Коаліції, які за Угодою мали би відбуватися раз на пленарний тиждень, збиралися лічені рази. Така некоординована зсередини себе і керована з АП Коаліція була приречена на руйнування.

3. Відтак ми маємо зробити радикальний і сумний висновок: Коаліція у Верховній Раді пішла у небуття значною мірою через те, що не спромоглася створити власний внутрішній регламент своєї роботи та критерії оцінки виконання Коаліційної угоди. Вона не була самокерованою, вона загалом працювала більше на політичних домовленостях та компромісах, ніж на основі Закону та Коаліційної Угоди.

4. Коли між учасниками Старої Коаліції була довіра, а українська громада довіряла новообраному Парламенту, все це можна було ігнорувати. Але тепер, коли довіра між коаліційними фракціями втрачена разом з довірою української громади до Парламенту в цілому, це стало загальнонаціональною проблемою.

Цю проблему можна було б ігнорувати, якби не виникло декілька непереборних і скандальних обставин:

а) ми досі не знаємо, від якого часу вести відлік відсутності Парламентської Коаліції;

б) мажоритарні фракції Коаліції (БПП і НФ) в неправовому полі творять, що їм заманеться (виключають своїх членів, у незаконний спосіб позбавляючи їх мандатів, які їм дав не П.Порошенко, а виборець, набирають виключених членів з інших фракцій, рекрутують у лави нової Коаліції "незалежних мажоритарників") – тобто роблять все те, що ніде правовим чином не оформлене і що ЗМІ уже охрестили "тушкуванням" та "петрушкуванням";

в) замість того, аби публічно дати оцінку причинам краху попередньої Коаліції та прозоро і публічно готувати нову Коаліційну Угоду, нинішні мажоритарні фракції зайняті гарячковими пошуками "петрушок" для створення наперед слабкої, позбавленої довіри громадян, нової Коаліції;

г) про зміст, політичні засади та принципи нової Коаліційної Угоди не йдеться взагалі, так ніби ті самі фракції – Блок Петра Порошенка та Народний Фронт не несуть відповідальності за провал попередньої Коаліції.

Отже сьогодні в Парламенті та в Адміністрації Президента на наших очах при нашому ігноруванні чи навіть потуранні відбувається фальсифікація Парламентської Коаліції.

Мета ігнорування публічних оцінок діяльності старої Парламентської Коаліції – уникнути відповідальності за недбалі і злочинні в своїх результатах мляві спроби реформ, так звану боротьбу з корупцією, непослідовну люстрацію та удавану деолігархізацію.

Мета фальсифікаційного створення нової Парламентської Коаліції – зберегти владу у неправовий спосіб.

Тому я закликаю опозиційні фракції старої Парламентської Коаліції "Самопоміч", Радикальну партію, "Батьківщину", сумлінних членів БПП та НФ, а також представників громадянського суспільства не дозволити довести процес фальсифікації нової Коаліції у Парламенті до кінця.

Фейкова Коаліція – це фейковий Парламент. Фейковий Парламент – це фейкова держава. Але ж країна у нас зовсім не фейкова, а справжня. Фейкове не може управляти справжнім. Фейки зрештою завжди відмирають.

Я закликаю українську громаду – не визнавати нову Парламентську Коаліцію як таку, що твориться поза законом та поза совістю.

Ми не можемо довіряти вищому законодавчому органу, який сам став діяти поза законом.

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...

Про Надію

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑМи – це лише наша омріяна Надія, ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑБо все решта – це нездійснені наміри ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑта залишки марних сподівань...