Сергій Дацюк Філософ

ДОНБАСЬКИЙ СИНДРОМ

10 жовтня 2017, 16:55

Навколо окупованих територій України склалася стійка політична та соціо-психологічна ситуація, яка описується цілим набором проблем та залежностей.

Суть цієї ситуації – українці є заручниками: агресії російського владного режиму, корупції, відмови від реформ українського владного режиму та вичікування і переслідування власних інтересів західними країнами.

Події навколо прийняття законів про продовження особливого статусу та про особливості державної політики щодо ТОТДЛО (тимчасово окуповані території донецької та луганської областей) засвідчили неспроможність українських політиків та українців загалом дійти до сутнісного консенсусу з цього приводу.

На сторінках газети "Дзеркало тижня" заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд звинуватила Президента України у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків як Головнокомандувача під час війни. Тобто по суті особа вищого керівництва держави звинуватила нашого Головнокомандувача у державній зраді, бо відмова від оголошення воєнного стану під час війни цим і є.

Водночас це не призвело ані до якоїсь реакції суспільства, ані до якоїсь позитивної реакції з боку Президента. Натомість Президент Петро Порошенко звинуватив політиканів у відмові від окупованих територій, у напруженні стосунків з нашими ключовими союзниками та у створенні загрози, що ми останемось з агресором сам на сам.

Тобто ми маємо ситуацію, коли сторони не чують чи роблять вигляд, що не чують змісту позицій одна одної та аргументації цих позицій. Ми також маємо ситуацію, коли українська громада перестала зважати на гостроту політичного конфлікту всередині країни.

Отже мова йде про виникнення якоїсь нової соціо-психологічної ситуації в Україні. На мій погляд, в Україні склалася ситуація, яка нагадує Стокгольмський синдром.

Згідно з визначенням української Вікіпедії, "Стокгольмський синдром – психологічний несвідомий захисний стан, який характеризується прив'язаністю жертви до кривдника. В процесі захоплення, викрадення або застосування (чи загрози застосування) насильства, жертви починають співчувати своїм загарбникам, виправдовувати їх дії, і, навіть, ототожнювати себе з ними, переймаючи їхні ідеї".

Причини такого парадоксального стану у наступних факторах: 1) жертва відчуває, що коли будуть виконані вимоги агресора, вона сама отримає звільнення від терору, тому підсвідомо підтримує агресора; 2) жертва знає, що під час штурму зі звільнення заручників може постраждати не тільки агресор, але і вона сама (всі пам'ятають терористичний акт на Дубровці під час мюзиклу "Норд-Ост", коли під час штурму терористів загинуло 130 заручників), тому вона зацікавлена в мирному вирішенні ситуації, тобто знову ж у виконанні умов агресора без загострення конфлікту.

Тобто Стокгольмський синдром означає підсвідому залежність жертви від агресора, виникнення певного позитивного емоційного зв'язку між агресором та жертвою. Така емоційна залежність стала можливою приблизно з ХХ століття, коли концепція прав людини проникла не тільки в політику, але і у соціальні норми девіантних форм політики – таких як тероризм та локальні війни.

Але Україна спричинилася до створення та демонстрації на весь світ нової форми Стокгольмського синдрому – Донбаського синдрому.

Донбаський синдром є ускладненим варіантом Стокгольмського синдрому. Він може бути описаний, як набір складних залежностей чотирьох різних сторін: 1) української громади; 2) української влади; 3) російської влади; 4) владних представників західного світу, зокрема ЄС та США.

Поки що можна описати ці залежності дуже схематично.

В основні Донбаського синдрому лежить хвороблива залежність Росії і зокрема російської влади від приналежності до неї України та української громади, бо без них Росія не імперія, хай навіть всіх решту колишніх республік СРСР вона збере навколо себе.

Трохи меншою мірою, аде досить сильно, Росія залежить від Європи, чи скоріше їй потрібен владний вплив на Східну Європу так само, як і Україна у її складі, для задоволення імперського збочення.

Також значною мірою Україна та Східна Європа агресуються Росією через хворобливу заздрість до США. Росія ніби говорить США – ми рівні вам, а якщо ви нас так не будете сприймати, то ми будемо руйнувати Україну та Східну Європу, а відтак і робити більш слабкою цілу Європу.

Отже в основі Донбаського синдрому лежать хворобливі прояви російського імперського комплексу глобальної меншовартості.

Але сам Донбаський синдром є описом складних відносин Росії з жертвами – українською громадою, українською владою та європейськими владними лідерами (і як найбільш упослідженими Росією – громадами східноєвропейських країн).

Найбільш одіозною є залежність нинішньої української влади від російської влади. Щонайперше, це безпосередня залежність українських політиків від війни з російськими режимом (зокрема олігарха-президента). Завдяки цій війні вони отримують підтримку всередині України та за кордоном, навіть не проводячи реформи та посилюючи корупцію, продовжуючи незаконне збагачення себе та свого вузького кола, нехтуючи підтримкою української громади та дозволяючи собі публічно знущатися над опозицією.

Це також залежність українських олігархів від бізнес-зв'язків з Росією, від впливової досі в їх середовищі російської культури, яка дозволяє їм, перебуваючи в корпоративному середовищі, уникати широкого тренду українізації та української ідентифікації, яка нині проблемно, але невідворотно, шириться Україною.

З іншого боку, залежність української громади від російської влади підсвідома і більш цікава, бо вона непряма.

Українська громада підсвідомо бажає, аби російський режим якомога більше зруйнував весь пафос та псевдореформістську брехню української влади. Українська громада підсвідомо бажає, аби російський режим своїми агресивними діями викрив усю корупцію та всі олігархічні зв'язки, щоб було зручно всьому цьому покласти край під час чергових протестів. Українська громада підсвідомо бажає, щоб російський режим своїми діями допоміг викрити зрадників серед українських політиків та серед українського генералітету. Українська громада підсвідомо бажає, щоб виклик російської агресії був настільки сильний, щоб українська влада знайшла в собі сили до самолюстрації.

Тому коли Президент говорить про опозицію, яка стає на бік української громади у протистоянні з українською владою, що немовби опозиція є залежна від російського режиму, то ліпше було б йому мовчати про це. Бо це така залежність, яка зовсім не на користь його політичному майбутньому.

З іншого боку, залежність європейських лідерів від російського режиму виходить з двох обставин – економічна залежність від Росії та погане реноме української влади. Саме ці дві обставини змушують європейських лідерів зволікати зі справжньою підтримкою України. Саме це змушує говорити Президента України, що ми не впораємося з Росією сам на сам.

Звичайно, українська громада ніколи не впорається з агресивним російським режимом з такою залежною від нього українською владою.

Якщо впродовж трьох років війна Росії проти України тривала в контексті проекту Новоросії чи хоча б Донбасу у складі Росії, то після трьох років цієї війни, коли вже стало зрозуміло, що Росія не зможе отримати Новоросію, а Донбас вона може отримати лише зруйнованим, війна продовжується винятково через наявність Донбаського синдрому.

Цей Донбаський синдром існує як набір стійких свідомих та несвідомих залежностей між чотирма сторонами цього конфлікту. Іноді здається, що Путін напряму домовився з Порошенком продовжувати цю війну у млявому режимі. Обом ця війна вигідна в політичному плані. Страждають лише громади – українська, російська та значною мірою навіть європейська.

Донбаський синдром відрізняється від Стокгольмського синдрому не тільки складністю чотирьохсторонніх залежностей, але і тим, що агресор-терорист виступає для української громади в двох позиціях: російська влада шантажує українську громаду небезпекою від української влади, а українська влада шантажує українську громаду небезпекою від російської влади. І це ще питання – чий шантаж більший, бо ресурси української влади для шантажу власної громади більші, ніж у російської влади.

Українська влада постійно дає зрозуміти українській громаді – не чіпайте нас, бо російський владний режим значно гірший, ніж ми. Тобто це фактично українська влада тримає власний народ у заручниках, погрожуючи йому посиленням агресії російської влади.

Іноді здається, що навіть не російська влада є агресором для української громади, а українська влада є його агресором, оскільки відкрито зраджує українську громаду у ситуації війни, відкрито продовжує корумпувати державу, відкрито займається здирництвом через тарифи та відкрито робить корпоративний бізнес на крові.

Українській громаді немає в цьому соціо-психологічному процесі Донбаського синдрому чим пишатися, окрім власних спроб воювати – тобто окрім громадянської традиції добробатів та громадянської традиції волонтерів, тобто окрім власних спроб подолати цей синдром.

Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою, принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому та показавши, що він може існувати в ситуації опосередкованого шантажу.

Як можна зруйнувати Донбаський синдром?

Суть російського режиму ми змінити не зможемо. Хвороблива залежність від України, яка лежить в основі імперського збочення Росії, в будь-якому разі залишиться.

Європейську позицію ми теж змінити не зможемо, допоки є економічна залежність Європи від Росії, а наша влада не виглядає привабливою в жодному аспекті політики для європейців.

Так само ми не зможемо змінити українську громаду, яка бажає поразки українській владі, підсвідомо намагаючись використати для цього агресивний російський режим.

Ми можемо змінити лише одне – нинішню українську зрадницьку та корумповану владу.

Це ключова ланка Донбаського синдрому.

Саме її потрібно зруйнувати.

Інакше Донбаський синдром як набір уже доволі стійких чотирьохсторонніх залежностей залишиться в Україні надовго.

powered by lun.ua
Коментарі — 107
LYCIV_OLGA _ 12.10.2017 19:51
IP: 35.195.195.---
Mike Naplekov:
А, да...
Зрозуміло – "Вам В сад, сер" (Смайлик "smile")
LYCIV_OLGA _ 12.10.2017 19:40
IP: 35.195.125.---
Mike Naplekov:
Можна до нескінченності сперечатися про те у чому саме сутність сучасного (!) українського націоналізму (і чи існує він взагалі), а от – зводити все це "питання" тільки і тільки (!) до думки/висловів С.Бандери майже вікової давнини і "будувати" на цьому свої "умовиводи" – дитячий сад і не більше!...
До речі – ви ж самі писали:
Mike Naplekov:
... Неможливо та безглуздо інсталювати одну епоху в іншу...
А – щодо націоналізму взагалі (!) – то кожен бажаючий має можливість самостійно ознайомитися з значенням цього терміну в таких авторитетних/академічних/міжнародних виданнях:
1) Webster's Revised Unabridged Dictionary.1998 MICRA (Словник Вебстера);
2) Еncyclopaedia Britannica.2002 (Британська енциклопедія);
3) The American Heritage Dictionary of the English Language (4th ed.), 2000 by Houghton Mifflin Company (у вільному перекладі – "словник американської англійської мови")
Тож – повторюю – "Вам сад, сер" (с) І бажано – дитячий!
-Vesna- _ 11.10.2017 23:24
IP: 35.195.113.---
Олег Чирва:
-Vesna-:
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
Пока ты шлялась по бассейнам, а не по барам – значительно меньше ахинеи продуцировала...
Аэробикой, что ли займись – в порядке борьбы с ''Фээсбэшным Мордором''...
... на злодії шапка горить (с)
Знає хахол Чирва чиє сало з'їв.
бун _ 11.10.2017 21:33
IP: 77.123.162.---
І ще майк скажіть чесно, ніколай второй міроточить чи не мироточить.
бун _ 11.10.2017 21:28
IP: 77.123.162.---
Mike Naplekov:
valsh01:
. Не забудем и С. Бандеру: укр. национализм это прежде всего антироссия.
Майк, ви вже задовбали. Погугліть венчание на царство ивана васильевича грозного, прелставник султана, він же представник патріарха ще у 1547р. Під час венчания сказав, що москрвскій цар є царем всіх православних, така мол воля чи то алаха чи то ще якогось верховного божества. В перекладі на сучасну мову, хто цього не визнає, той не визнає росію, ви майк задовбали тим трансцедентним, про що все життя иван васильевич розписував свому другу-сопернику кн.курбському. до речі, Майк, в якому столітті ви живете?
LYCIV_OLGA _ 11.10.2017 21:00
IP: 35.189.218.---
valsh01:
Иван Круча:
Можно вас спросить еще раз – Россия оккупировала Крым в 2014 году? Россия, с помощью своих гиркиных-моторол, развязала войну в Донбассе? И, если можно, то просто одним словом – да или нет))
А вообще – не напрягайтесь)) Не надо)) То, что вы – русскожизанутый на всю голову, мне понятно даже из ваших аргументов)) Господа форумчане – стоит ли дискутировать о чем-то с настолько пророссийским индивидом? И важно ли, кто он – ольгинский тролль или доморощенный украинофоб)) Вы что, действительно хотите его в чем-то переубедить?))
Он не просто "ольгинский тролль или доморощенный украинофоб", он – самый обычный сумасшедший, который просто одержим "русским миром" (Смайлик "sad")
Поэтому – ещё ни одному (!) из комментаторов УП ни одного раза (!!) в течение многих лет (!!!) не удавалось хоть в чем-то "убедить" или "переспорить" ни одну его "реинкарнацию"!
kren _ 11.10.2017 15:52
IP: 188.0.104.---
valsh01:
Mike Naplekov:
...Россия отодвинула потенциальную границу между военными блоками вглубь Украины
Ждем с нетерпением, когда Китай или США, ожидая потенциальную угрозу для себя,
начнут кроить границы России.
...шо значть "начнут"? Як казав Міхаіл Сєргєєвічь;
- процес пашол.
Великий жовтошкірий брат,на Далекому Сх.в же давно почав.І почав найпевнішим для успіху спосо
бом,москель йому все сама віддає,без війни без збройного вторгнення.І процес успішно розвивається.
Про Далекий Сх.москель,вже, може забути.
Щодо Штатів,там ще простіше-всі гроші \ "заощадження"і не тільки москелі,але й всього СНД,гаранту ються їх банківською с-мою,на яку кгбешники не мають жодного впливу...за одного "необережного",
дотику до "клавіші"...всі вони без трусів залищаться.
Про* граніці вглупь *-якби від москелі...шо можна обговорювати з ублюдком,який навіть карти Зах.частини москелі не знає?
kren _ 11.10.2017 15:13
IP: 188.0.104.---
-Vesna-:
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
+++++++++++++++++++++
Дмитро Вешняк _ 11.10.2017 15:01
IP: 91.196.80.---
Дмитро Вешняк:

Так завернув з цими "синдромами" – аж страшно!

Те, що влада складається з "неукраїнців" і є ворожою до української громади – це по за сумнівом. Але це жодним боком не стосується будь-яких "синдромів", а є наслідком існування СИСТЕМИ – постсовітської, злочинної, феодально-ієрархічної СИСТЕМИ громадсько-політичного та соціяльно-економічного державного устрою. Функціонування СИСТЕМИ забезпечується існуючим в Україні міжнаціональним конфліктом між українцями та "неукраїнцями", з усіма наслідками, конфліктом, котрий залишила Московія на українських етнічних землях в наслідок тривалого колоніяльного володарювання.
Вочевидь, що нагальним завданням українців на цьому історичному етапі є не лише повалення злочинної влади, а також цілковите руйнування та остаточне знищення СИСТЕМИ! А знищити СИСТЕМУ, на моє глибоке переконання, можливо лише в наслідок національно-визвольної революції, в першу чергу тої революції, котра відбувається в головах!...
Дмитро Вешняк _ 11.10.2017 14:37
IP: 91.196.80.---
.
САНДРО _ 11.10.2017 13:52
IP: 35.190.219.---
valsh01:
Вы очень опасный человек, правду вздумали говорить – Вас бы Николай 1- на Заячий остров в Петропавловскую крепость лет этак на 25.
Или Лаврентий Павлович бы на Соловки, без права писать в постах на УП
valsh01 _ 11.10.2017 12:45
IP: 37.203.22.---
Mike Naplekov:
valsh01:
в 2014 году – региональные элиты договорились с Киевом
==
Майдан-2014 имел существенное отличие, он закончился националистической фазой, чего не было в 2004-м...
Результат – Россия отодвинула потенциальную границу между военными блоками вглубь Украины
Забавно, как передергивают россияне)) "Националистическая фаза" Майдана-2014, говорите)) Да бросьте. Не была она националистической. Поскольку тогда к власти бы в стране пришли националисты. Но, если вам известны результаты парламентских выборов-2014 в ВР, явные националистические партии и движения потеряли поддержку по сравнению с правлением Януковича. Свобода даже в ВР не смогла пройти.
По поводу, что "Россия отодвинула потенциальную границу...вглубь Украины", спасибо за честность – за ваше признание первичности роли России в событиях на Донбассе. Ждем с нетерпением, когда Китай или США, ожидая потенциальную угрозу для себя, начнут кроить границы России))
-Vesna- _ 11.10.2017 11:56
IP: 35.195.121.---
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
Vlad Doroshenko _ 11.10.2017 01:07
IP: 93.72.70.---
...ключова ланка Донбаського синдрому в тому, що щось потрібно руйнувати. А не щось створювати. Не до світлої мети (зокрема, майданної), а проти свого, що вважаємо поганим, та тільки його все життя й бачимо (та вміємо себе ним синдромити).
Vlad Doroshenko _ 11.10.2017 01:01
IP: 93.72.70.---
Але найбільшу роль в країні грає корупційний синдром. Громада агресується олігархатом і чиновництвом, котрі ставлять її в те ж положення, що і колишні колонізатори. Громада агресуються внутрішніми "кровосісями" через хворобливу заздрість тих до багатіїв і владарів Росії (колишніх колонізаторів) і далі аж до США. В основі корупційного синдрому лежать хворобливі прояви проросійського імперського комплексу глобальної меншовартості (колишніх підкорених сьогоднішніх меншовартих). Здається, що олігархи напряму домовились з громадою на постколоніальне гноблення у млявому режимі. Обом воно вигідне. Громади мліє від злиднів, разбігається в пошуках заробітчанства по закордонах, порпається по сміттєвих баках, деіндустріалізується. Вибори повторюються через стійкі свідомі та несвідомі залежності. Насолода від вікового упокорення, запрошення до власної обмнанутості/спрощення в хаті з краю, висування зпоміж себе власних поліцаїв (офшорників, кидал, обіцяльників) як залежність жертви від агресора.
borodinn _ 10.10.2017 23:53
IP: 35.196.63.---
Mike Naplekov:
valsh01:
Однако, тогда "братский дружеский народ" не прислал своих наемников, ... Без них всё могло закончиться (и, скорее всего, закончилось бы именно так), как в 2004 году – региональные элиты договорились с Киевом
Майдан-2014 имел существенное отличие, он закончился националистической фазой, чего не было в 2004-м. Это было спусковым крючком, и против этого настроился восток. И рег. элиты не смогли бы договориться из-за разных (полярных) атавизмов запада и востока (комунистический и национ-й тоталитаризмы) раз, и из-за явного присутсвия международного влияния, то бишь договариваться нужно уже было не между собой, а с забугорьем (что и попытался сделать Янык, но поздно), два.
Результат – Россия отодвинула потенциальную границу между военными блоками вглубь Украины. Пора уже смотреть трезво.
серйозно, скільки тобі рочків...?
де і коли ти бачив Вальцмана, Гройсмана, Яценюка націоналістами...?
kren _ 10.10.2017 22:09
IP: 188.0.104.---
Елена Величко:
Олександр Перший:
Справедливість наступає у суспільстві, яке будує таке справедливе суспільство – вона буде, обов"язково.
...суспільство не будує,а взаємодіє,п.Елена,в рамках даної конформності,що визначаються,як відо
мо,тим,хто має владу,щоб затвердити їх в сус-ві.
Котрий,той-хто має владу,нажаль,не завжди переймається потребами сус-ва.
Logic2009 _ 10.10.2017 21:53
IP: 91.196.178.---
и это делается кстати с 1947 года.
Россия надавила на горло США на Ближнем Востоке,
================================================
По форме – писанина неуча, не одолевшего третьего класса школы.
Безмозглый, ты о знаках препинания слышал?
А по содержанию – бред невежды, на уровне твоего заявления об Египте
экспортёре пшеницы.
Дебил, в начале 80-х вся советская система ПВО в Сирии вмиг рассыпалась.
Кретин неграмотный, читать научись, прежде чем писать подобный бред.
САНДРО _ 10.10.2017 21:50
IP: 35.190.198.---
Anatol Zubenko:
Здається. що можна і те слово використати і те, що пропонуєте Ви
Як сказав б Гоголь- О, велика та могуча українська мова...
Елена Величко _ 10.10.2017 21:23
IP: 95.132.184.---
Олександр Перший:
Справедливість наступає у суспільстві, яке будує таке справедливе суспільство – вона буде, обов"язково.
Олександр Перший _ 10.10.2017 21:16
IP: 188.163.12.---
kren:
Щоб їх вибля-ки так жили,як пограбовані їх батьками люди.
Приєднуюсь до ваших побажань. Це було б цілком справедливо. Але, на жаль, в житті мало справедливості.
Anatol Zubenko _ 10.10.2017 21:16
IP: 94.153.158.---
Олександр Перший:
САНДРО:
Олександр Перший:
Замість того, щоб подякувати за те що виправив Вашу помилку в слові " не припустимо", яке треба писати разом.
Ви мені читаєте лекцію, про якогось Власенка

Ну, так же не можна, охолоньте будь ласка
За виправлену помилку дякую. Був неуважним, тому не помітив.
Скорее- "неприйнятний"..., а ваш -недопустимый...
kren _ 10.10.2017 21:07
IP: 188.0.104.---
Олександр Перший:
kren:
.
За все. що ви перелічили відповідають своїм рейтингом. А ще за те, щоб ви щомісяця вчасно одержували пенсію.
...так,так.За людську кров-рейтингом, десь на "загниваючому" у маєтках,за вкрадені у сиріт і вдов
гроші-їм мемуари строчитимуть,як вони любили Україну,а іх не розуміли.
Щоб їх вибля-ки так жили,як пограбовані їх батьками люди.
Олександр Перший _ 10.10.2017 21:04
IP: 188.163.12.---
САНДРО:
Олександр Перший:
Замість того, щоб подякувати за те що виправив Вашу помилку в слові " не припустимо", яке треба писати разом.
Ви мені читаєте лекцію, про якогось Власенка

Ну, так же не можна, охолоньте будь ласка
За виправлену помилку дякую. Був неуважним, тому не помітив.
САНДРО _ 10.10.2017 20:59
IP: 35.195.76.---
Олександр Перший:
Замість того, щоб подякувати за те що виправив Вашу помилку в слові " не припустимо", яке треба писати разом.
Ви мені читаєте лекцію, про якогось Власенка

Ну, так же не можна, охолоньте будь ласка
Корупція1275 Aтака Путіна1175 Свобода слова566 Вибори-2014156 Україна та Європа1046
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter