Сергій Дацюк Філософ

ПОЧАТКОВІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУАНТИ

22 червня 2018, 10:42

Перші дискусії про Конституанту відразу показали проблеми розуміння один одного. Залишимо за дужками недовіру та безпрецедентний тролінг цієї ініціативи, зосередимося на змістовних перепонах. Тут зібрані далеко не всі проблемні місця – лише ті, які проявилися в перші ж дні обговорення перспектив Конституанти.

Базові нерозуміння

Перше базове нерозуміння – що саме і як підлягає змінам в Україні.

Нам потрібно не перезавантажити, а перезаснувати. Нам потрібно перезаснувати не лише державу як політичну систему. Нам потрібно перезаснувати також економічну та культурну моделі, які в свою чергу поступово змінять соціальну структуру суспільства і вплинуть на повсякденне життя. Це принципово. Зміни політичної системи чи зміни держави як інститутів недостатньо без зміни економічної та культурної моделей і відповідно соціальної структури суспільства.

Друге базове нерозуміння – що таке Суспільний Договір. Це не метафора, як вважає Андрій Єрмолаєв. Це принципово нова робота, яку українці в своїй масі ніколи не робили. Суспільний Договір означає: 1) Експерте погодження мисленнєвих установок (в чому фундаментальні засновки існування України); 2) Погодження принципів для широкого загалу (хто ми такі та навіщо нам жити разом); 3) Експертне погодження стратегічних устремлінь (чого ми прагнемо на перспективу); 4) Широка угода про те, як нам реалізувати Суспільний Договір в усіх його контекстах, адже Конституція це важливий, але не єдиний інструмент для зміни країни, бо вона мало зачіпає економічну та культурну моделі країни, а також соціальну її структуру.

Отже 1-ий та 3-ій пункти це експертна робота. 2-ий та 4-ий пункти це робота, яка включає також і широкий загал. В своїй роботі "Фундаментальний вибір України" я спробував сформулювати свій погляд саме на те, як може бути влаштований пункт 1 Суспільного Договору. Але це лише мій суб'єктивний погляд, не більше.

Неметафоричний характер Суспільного Договору означає, що потім, під час розробки нової Конституції, ми постійно будемо посилатися на Суспільний Договір, бо деякі з народних обранців в Конституанту захотять обов'язково щось скопіювати чи скомпілювати або протягнути якісь специфічні бачення чи маргінальні принципи. Тобто Суспільний Договір буде виконувати функцію устремління на самостійність (несекундарність, некопіювання, некомпіляцію), функцію орієнтації на загальне благо та позитивну перспективу та обмежувальну щодо специфічних та маргінальних хотілок функцію всередині Конституанти.

А це означає – до розробки Суспільного Договору будуть запрошені далеко не всі – лише ті, хто впродовж багатьох років стоїть на позиції громади, загального блага, позитивної перспективи і намагається уникати політичного, економічного та культурного ангажементу.

Базові протистояння

Перший розподіл та протистояння щодо перетворення суспільства існує всередині уявлень про джерело соціальних петворень: технократи, соціократи та гуманітократи.

Технократи вважають, що застосування найсучасніших технологій призводить до інноватизації соціальної сфери і вирішує більшість проблем та ліквідовує більшість дисбалансів. Такий підхід підтримує молодь та ті експерти, які на молодь орієнтуються. Соціальна практика однак не підтверджує це. Технології без зміни інститутів, без додаткової освіти та зміни суспільних звичок, без тривалої боротьби, яка включає в тому числі примус чи навіть покарання окремих соціальних груп не працюють.

Чудовий приклад – спроба застосування такої технології як електронні декларації в Україні. Дякуючи цій технології корупціонери та тіньові бізнесмени не встигли сховати незаконні статки і змушені були їх декларувати, але це не призвело до їх покарання. Вже в наступних електронних деклараціях вони навчаться ховати свої незаконні статки і технологія ефективно не працюватиме.

Найбільш відомі технократи в Україні – Олексій Жмеренецький (інновації як панацея), Сергій Гайдай (держава як набір послуг всередині гаджета), якоюсь мірою Андрій Длігач та невелика частина політиків.

Соціократи вважають, що лише нові соціальні технології здатні вирішити більшість проблем та ліквідувати більшість дисбалансів. Такий підхід підтримують більш старші люди, а також ті експерти, хто орієнтується на все суспільство, а не лише на молодь.

Водночас соціальна практика свідчить про обмеженість такого підходу, оскільки орієнтація на інноватизацію саме соціуму потребує нових уявлень соціуму. Масштаб уявлень соціуму завжди прив'язаний до актуальних процесів та оперативного майбутнього, і це суттєво обмежує його здатність до інновацій.

Найбільш відомі соціократи в Україні – Андрій Єрмолаєв, Юрій Романенко, а також більшість політиків.

Гуманітократи виходять з того, що змінювати суспільство можливо лише з масштабу цілого людства. Гуманітократи також вважають, що лише вихід за межі актуальних процесів та оперативного майбутнього дозволяє змінити соціум та задіяти інноваційні технології, поступово вбудовуючи їх в життя та здійснюючи культурне захоронення наявних практик, норм, зразків, еталонів.

Тому базовий масштаб для гуманітократів – людство та його осмислення, а базовий процес змін для гуманітократів не стільки навіть інноватизація на основі електронних та соціальних технологій, скільки культурне захоронення наявної архаїки. Обмеження гуманітократії в тому, що вона найважче піддається розумінню в соціумі.

Найбільш відомі гуманітократи – Володимир Нікітін, Юрій Чудновський, Тарас Бебешко і я звичайно.

Конституанта вимагає об'єднання гуманітократів, технократів та соціократів у спробі зрозуміти один одного.

Другий розподіл та друге протистояння відбувається щодо змін та управління економікою: менеджеризм, дирижизм (інституціоналізм), соціалізм та вікіноміка.

Менеджеризм – підхід, що виходить з того, що контроль над виробництвом перейшов від власників до менеджерів. Саме менеджери, які озброєні новими управлінськими технологіями, новими фінансовими інструментами, інноваційними електронно-комунікаційними технологіями, спроможні вирішити будь-яку проблему і виконати будь-яке завдання. Менеджеризм недооцінює роль держави та громади у контролі за приватним бізнесом та економікою. Найбільш відомий менеджерист – Олексій Жмеренецький, деякі працівники Інституту Майбутнього, експерти від бізнесу.

Дирижизм – підхід, який виходить з уявлення, що менеджери не розуміють обмеженості корпорацій, які зорієнтовані на прибуток. Дирижисти вважають, що держава вирішує більш широке коло завдань, ніж корпорації, саме тому держава має втручатися в діяльність корпорацій. Дирижизм використовується не лише державними чиновниками в своїх приватних цілях, але і олігархами, що корумпують державу і використовують її для збереження свого монополізму та проти конкурентів. В Україні дирижизм це вихолощена та викривлена практика соціального виміру економіки.

В своєму ж оригінальному вигляді дирижизм є уявленням з економічної теорії інституціоналізму який розглядає економіку як частину соціальної системи. Поняття інституціоналізму включає в себе два виміри: "інституції" – норми, звичаї поведінки в суспільстві, та "інститути" – закріплення норм і звичаїв у вигляді законів, організацій, установ. Саме з існитуціоналізму виникають нові економічні практики на основі електронних інновацій. Найбільш відомий в Україні інституціоналіст – Олександр Пасхавер.

Соціалізм – підхід, який базується на уявленні, що лише суспільний контроль над економічним виробництвом і над державою як такою, створює найбільш ефективне господарювання. Соціалізм не враховує активність партократичних менеджерів, які захоплюють позиції соціального контролю, створюють закриту номенклатуру з її привілеями та репресивними функціями, яка стає більш небезпечною навіть, ніж капіталісти чи дирижисти. Найбільш відомі соціалісти – деякі працівники Інституту Майбутнього та учасники Студреспубліки.

В Україні схема співіснування цих трьох течій доволі складна. Олігархи ставлять управляти своїм бізнесом менеджерів в ілюзіях їхнього менеджеризму, потім не просто підкуповують дирижистів при державній владі, а садять їх на постійну зарплату, постійно дають подачки соціалістам і створюють олігархічно-паразитарну економіку, яку в рамках підходів менеджеризму, дирижизму (чи навіть цілого інституціоналізму) та соціалізму неможливо знищити.

Вікіноміка (масове співробітництво, взаємодія рівних, відкритий код, коворкінг, краудсорсинг, аутсорсинг) виходить з того, що самоврядна економіка найкраще справляється з господарюванням, коли вона виходить не з мотивації прибутку, а з мотивації загального блага. Слабкість вікіноміки полягає в тому, що вона найкраще може існувати в тих країнах, де олігархія вже обмежена. Тобто вікіноміка не подолає автоматично порочне зрощення менеджеризму, дирижизму та соціалізму, що існує в Україні. Тобто там, де олігархія є основою економіки, вікіноміка може існувати лише в дуже обмеженому розмірі. Найбільш відомий представник цього підходу – Валерій Пекар.

Для конституанти ці розбіжності є поки що теоретично непереборними.

Суть полягає у тому, що для того, аби перейти до процесів вікіноміки, необхідно виконати безліч завдань на рівні інституціоналізму. А саме: 1) ввести в конституцію уявлення про суспільну власність (публічний ресурс – природній: земля, її надра, водойми, повітря тощо та штучний: інфраструктури, ЗМІ, муніципальні та державні бюджети тощо); 2) ввести в конституцію принцип контролю самоврядних громад над корпораціями та державою; 3) в оцінку ефективності діяльності всіх економічних суб'єктів ввести рівень інноватики та принцип даріння як базовий для всіх нових сфер хазяйнування.

Базові обмеження

Ексклюзія та інклюзія в процесі Конституанти.

Ексклюзія. Мудрий український народ давно сформулював три принципи ексклюзії. Тому я не буду нічого вигадувати, а подам їх в народних формулюваннях: 1) "Моя хата скраю" (індивідуалізм) або "Свій до свого по своє" (груповщина); 2) "Всруся, але не поступлюся"; 3) "З ним (нею) на одному полі срати не сяду". Перший принцип показує засадниче обмеження українців щодо солідаризації через егоїстичний індивідуалізм чи надмірний трайбалізм. Другий принцип показує нездатність задля солідарних принципів відмовитися від цінностей (переоцінити їх). Третій принцип показує антагоністичну неспроможність мати справу з окремими людьми.

В контексті Конституанти перший принцип ексклюзії, означає неймовірну груповщину і нездатність вийти за групову солідарність задля суспільної солідарності. Саме тому в цьому контексті принцип політичної нації означає обмеження участі всіх ентіцистів, якщо вони нездатні його прийняти. Другий принцип ексклюзії, наприклад, означає ціннісну непоступливість, наполягання на архаїчних підходах супротив інноваційних. Третій принцип ексклюзії в контексті Конституанти, наприклад, означає, що з Тимошенко (Саакашвілі, Гриценко, чи тим більше – Порошенко) в процесі Конституанти працювати неможливо. Всі ці принципи ексклюзійного обмеження має бути подолано, бо ексклюзія руйнує Конституанту. Саме через абсолютну одержимість екслюзивників процесом смислодеструкції їх участь у процесі Конституанти має бути жорстко обмежена.

Водночас це не обмеження прав, а обмеження задля можливості самої комунікації. Не може існувати комунікація, якщо хтось її постійно руйнує. Дискусія має початися за умови визнання трьох установок: 1) Конституанта має перспективи навіть через конфлікти, але якщо вони призводять до результату; 2) Ми можемо домовитися принципово, навіть якщо деякі наші цінності нам доведеться переоцінити; 3) Хто кого любить чи не любить не має впливати на сам процес Конституанти.

Давайте приймемо за основу принцип – "Толерантність не означає смислодеструкції". Тобто можна бути толерантними до будь-яких дій і будь-яких виразів своєї позиції, якщо вони не руйнують сам смисл комунікації чи сам смисл співжиття. Можна не брати участь в Конституанті, якщо хтось в це не вірить, але не має сенсу руйнувати її смисл для тих, хто в неї вірить.

Інклюзія означає збільшення участі громадян у соціумі. Таке класичне визначення. Але потрібне більш точне визначення. Інклюзія це збільшення конструктивної участі громадян у соціумі. Тобто участь в інклюзії завжди має бути обмежена для смислодеструкторів типу тролів, хейтерів, хайперів, а також терористів, екстремістів, корупціонерів, тіньових бізнесменів, олігархів та інших глитаїв суспільної власності та суспільної уваги. Інклюзія не означає ангельської терпимості до зла та підтримки руйнування суспільства.

В ситуації недовіри нам доведеться стикнутися з безліччю людей, які не тільки не вірять в громадянський рух, але і будуть намагатися підірвати процес Конституанти. В цьому сенсі Конституанта має базуватися на принциповій солідаризації. Не здатен до принципової солідаризації – на маргінес. Не здатен до конструктивної роботи – на вихід.

Тому здатність до конструктивної солідаризації на основі принципів буде основним мірилом розрізнення ексклюзії та інклюзії.

Конституанта потрібна Україні! Всі експерти, які в це вірять, мають долучатися!

Коментарі — 67
Елена Величко _ 25.06.2018 21:08
IP: 46.201.37.---
Соціалізм – то не те, що написане в статті. Згадаємо шведський соціалізм та й швейцарський, вже можна говорити й про ініші країни Єропи. Якщо Пекар за Вікіноміку так як представлено – то це і є СОЦІАЛІЗМ, хай буде новітній НЕО соціалізм – але Пекар проти соціалізму, як я зрозуміла- щось тут все не стикується.
Справа у тому, що треба знати та орієнтуватись в економіці, я послухала ідеї "Хартії майбутнього" – гарно, що є люди, які думають, але щоб створити ОБД, треба СТВОРИТИ ТАКУ СИСТЕМУ ЕКОНОМІКИ, й ця система буде мати соціалістичне коріння у системі базового доходу, – бо це СПІЛЬНА СПРАВА й тут треба мати державну або спільну власність, щоб з неї МАТИ ОБД, бо ОБД не з неба падає. Це не випадково, що саме розвинені країни почали робити ОБД, а нам треба ЕКОНОМІКУ робити, бо ОБД обернеться – усім по крихітці хліба, тобто дискредитацією – бо кожна економіка дає громадянину те, що зроблено, у тому числі й ЯК сама економіка зроблена та для кого,а також виховання відповідне.
operationalist _ 25.06.2018 20:13
IP: 46.118.249.---
Наївне, мабуть, запитання. Що то таке за така чудасія "соціум"? Жодною мовою, крім москальської така дивина не зустрічається!
Елена Величко _ 25.06.2018 12:22
IP: 94.178.99.---
бун:
НЕ берусь коментувати, але ладно написане.
А от про ЦІЛЬ – то вірно, але кожну благородну та правильну ціль, нема кому втілювати й така ціль у
руках тих, хто не збирається втілювати її, стає псевдоціллю та ширмою для поганців.
Перекручена благородна ціль є небезпечною для суспільства, бо задекларована та люди вірять,бо вірити у благородну ціль – то нормальне ставлення для людини, але в реаліях виходить не тільки боляче, а ще й гірше, бо все стає перекручене та неправда й не працює на людину: ліки пусті або вкрали чи недопоставили, коли треба було рятувати, дипломи – псевдо та інше. Зрозумійте, що в такій системі, коли вам потрібна буде негайна допомога – вас кинуть або ви по таку допомогу просто не звернетесь – нема до кого.
бун _ 25.06.2018 07:45
IP: 213.174.4.---
Олександр Миколайович:
" Украина получила в наследство государство рентного типа, не обеспеченное природной рентой и без внутренних двигателей развития, хотя бы в виде локальных целей. Многое изменилось. Только цель – распределение ренты – осталась, но уже без приставки равное (как не вспомнить Оруэлла: "Все животные равны, но некоторые равнее").

Кто сказал, что наше государство не эффективное? Неправда. Оно прекрасно делит ренту, до копейки. В пользу тех, кто уполномочен делить. Ну, а как иначе, если иное не прописано? Это ж какой нужно обладать эффективностью, чтобы в бедной стране сколачивать себе такие состояния!

Люди, выбирая себе раз за разом вместо государственных менеджеров – барина, руку дающую, – не скопище идиотов. Они поступают вполне рационально, в соответствии с целевой установкой государства. Измените цель -люди будут голосовать, исходя из новой цели".
бун _ 25.06.2018 07:43
IP: 213.174.4.---
Олександр Миколайович:
Цитую Наталю Глобу. " Когда год за годом люди живут все хуже, когда народ четверть века выбирает воров во власть, когда две революции не смогли сдвинуть ситуацию с места, логично предположить, что в системе что-то не так. Принято обвинять в наших бедах либо излишнюю коллективную доверчивость (читай, глупость), либо дуализм власти, заложенный в Конституции. Но коллективный разум не может быть идиотом, а дуализм существовал не всегда.

Причина наших бед вовсе не в этом. Настоящая, коренная причина – в целевой функции государства.
СССР был рентным государством. Его глобальная цель была – равное распределение ренты. Это вытекает из самой сути марксизма с его теорией прибавочной стоимости. Никаких внутренних механизмов развития в нем заложено не было. Для того, чтобы динамика все же была, на каждую пятилетку формулировалась локальная цель".
NacEg _ 25.06.2018 01:12
IP: 77.121.99.---
Олександр Миколайович:
Боже, якого генія, наше суспільство (і навіть світове!) отримало у вашій непересічній особі!!!
Три рази перечитав Ваш геніальний трактат на 8 речень але так і не зміг нічого зрозуміти. От що значить геній (без букви "е")! Чи Ви бува не Ткаченко (колишній голова ВР)?
Кажіть ще! Ми будемо конспектувати геть усе!
Бо, знаєте,не завжди вдається за життя зустріти живих класиків таких, як ви, а не якихось там "дацюків".
Олександр Миколайович _ 24.06.2018 16:20
IP: 35.235.227.---
Pedro Don:
Якщо живеш ти як свиня,
То на твою могилу і не плюнуть,
Аби не ганьбити себе!
Олександр Миколайович _ 24.06.2018 16:17
IP: 35.235.227.---
До великого "знавця" об'єктивних закономірностей життя суспільства Дацюка маю декілька питань, без відповіді на які його метушня навколо конституанти позбавлена сенсу:
І. З чого випливає, що "Нам потрібно... перезаснувати."?
ІІ. Що вказує на те, що "Нам потрібно перезаснувати також економічну та культурну моделі"?
ІІІ. Чи маємо сьогодні "1) Експерте погодження мисленнєвих установок (в чому фундаментальні засновки існування України); 2) Погодження принципів для широкого загалу (хто ми такі та навіщо нам жити разом); 3) Експертне погодження стратегічних устремлінь (чого ми прагнемо на перспективу); 4) Широка угода про те, як нам реалізувати Суспільний Договір в усіх його контекстах"?
ІV. Що з ІІІ. сьогодні не відповідає об'єктивним потребам позитивного розвитку України і чому?
VІ. Чи не правильніше називати ваш витвір так: "Експертно-суспільний договір"?
VІІ. Чи не достатньо буде існування частини Конституції України створеної експертами та ухваленої референдумом?
Елена Величко _ 23.06.2018 15:47
IP: 95.135.247.---
Нижче, не коректно написано.
У Саудівській Аравії територія значно більша, це я її вважала меншою.
Подивіться який ВВП у Википедії у цій країні на людину та що дають при народженні, на ведення бізнесу та молодим. Я вже сперечалась на цю тему. Так от, ТАМ теж могли нічого не давати, а переганяти...
У всіх країнах, де є розвиток та рівень життя – Є РІВЕНЬ перерозподілу суспільного продукту. Там де нема адекватних доходів основної частини населення – занепад, бо зразу падає споживання, виробництво, освіта, медицина...й так далі.
Елена Величко _ 23.06.2018 15:37
IP: 95.135.247.---
Oleg Chemerchenko:
Ви краще уважніше читайте, що написано, бо не зрозуміли про що взагалі написано мною.
П 2., наприклад. Саудівська Аравія зовсім інша країна – там тепло та територія менша значно, а також – не такі убогі люди, бо з ними влада ділиться – то по-перше, а по-друге там сучасна та суперсучасна економіка, бо сировина була використана нам благо усім, а також на розвиток, те саме у Норвегії.
Тому там не так, як в Україні – розвинуту країну зробили злиденною, бо поняття не мають за що беруться, а ще відповідати треба, коли життя паскудиш іншим та й гірше.
Гратись з вами не маю ніякого бажання.
Oleg Chemerchenko _ 23.06.2018 14:32
IP: 35.235.226.---
Пані Елена. Давайте спробуемо грати в ігру – я роблю вас диктатором, а усіх отих президентів, прєм'єрів та інше – відміняю...

Тепер так. Ось пройшов рік. Зібрали налоги, хай це буде 350 мільярдів гривень. Роздайте гроші так, щоб люди побачали сталий дохід:-) І щоб грошей вистачило до наступного року. Тільки, будь ласка, бюджетний розпис – в студію.
Oleg Chemerchenko _ 23.06.2018 14:19
IP: 35.235.227.---
Елена Величко:
модель сировинну – мінімізації витрат на населення
Я так розумію, що головним джерелом добробуту у Саудівській Аравії є високотехнологічне іноваційне виробництво. Чи помиляюсь?

Елена Величко:
бо без сталого доходу громадян ніяка економіка не запрацює, тільки сировинна та рабська
Та навпаки ж. Рабська економіка завжди буде сировинною і ніколи не забезпечить сталого доходу громадян.
Oleg Chemerchenko _ 23.06.2018 14:19
IP: 35.235.226.---
Елена Величко:
Бо ВОНИ для своїх громадян усе роб.лять
Та хто ж ці таємничи "вони"? Давайте покличемо, вони і для нас зроб.лять!
Oleg Chemerchenko _ 23.06.2018 14:18
IP: 35.235.227.---
Елена Величко:
бун: Щодо кінцевої фрази – там є лукавство
Немає ніякого лукавства, бо Норт писав не для вас і не про українські реформи.
Елена Величко _ 23.06.2018 12:41
IP: 37.53.130.---
бун:
Текст гарний з точки зору того, що нема ще універсальних правил та такі правила ще треба впровадити.
Щодо кінцевої фрази – там є лукавство, бо, насправді в нас не зовсім те впроваджують, що в них.
Бо ВОНИ для своїх громадян усе роб.лять, спитайте про соцальні стандарти. Зокрема, недавно від Макрона писали, що пенсіонерам вже буде безкоштовне протезування, хоча там пенсіонери отримають інші кошти. Тобто в нас впроваджують модель сировинну – мінімізації витрат на населення та ніякого розвитку – в них – ДЛЯ ГРОМАДЯН. У цьому суттєва різниця, бо без сталого доходу громадян ніяка економіка не запрацює, тільки сировинна та рабська, коли, звиняйте, ьид-ло усе має та ще й керує по-своєму бидлот-му.
бун _ 23.06.2018 08:17
IP: 77.123.160.---
Прислухаймося до Норта. "1. Функционирование экономики определяется сочетанием нескольких факторов: формальных правил, неформальных норм, а также механизмов контроля за соблюдением договоров. Если формальные правила можно заменить в течение одной ночи, то изменение неформальных норм обычно требует длительного времени. Поскольку же именно эти нормы обеспечивают "легитимность" всей совокупности правил, то революционные изменения всегда оказываются далеко не столь революционны, как о том мечтают их инициаторы: экономика не желает двигаться по предначертанному пути. Формальные правила, заимствованные из другой экономики, функционируют совершенно иначе, чем в исходных условиях, и причина этого – в различии неформальных норм и механизмов контроля. Это, в частности, означает, что перенос формальных политических и экономических правил, свойственных процветающим рыночным экономикам Запада, в страны третьего мира и Восточной Европы не обеспечивает оживления экономики в этих странах".
Janko Askatasuna _ 23.06.2018 00:40
IP: 35.235.226.---
Поглянув,що за 90% коментарів тут не до речі або просто безглузді,гадаю,що пан Сергій не має звички їх читати (хоч я кілька разів нагадував...). У цьому тексті він сам себе заплутав (як і більшість,хто навколо цієї теми). Бо Конституанта – це НЕ процес зміни конституцій чи держави. Констиитуанта=Установчі збори!!!
І всі ви БОЇТЕСЯ писати (говорити) про спосіб формування Конституанти. Хоч наш досвід формування Конституційної Асамблеї в Україні в 1990 році відкритий. Боїтеся,любі друзі?-Отож! Видно,не зовсім українці,не зовсім вільні. Є досвід непоганий з 18 століття – США, Франція (хоч французи дали владу після того охлократам). Хибний досвід Росії 1917...Отже,історичний досвід НЕ на користь всенародних голосувань.
А це і є ГОЛОВНЕ!- Який світогляд у вас і які базові цінності!
Oleg Chemerchenko _ 23.06.2018 00:29
IP: 35.235.227.---
Елена Величко:
Ваш профіль у мордокнизі не доступен для просмотру. Якщо хочете поспілкуватись – додайтесь в мої друзі...
Вячеслав Джунь _ 22.06.2018 22:54
IP: 37.53.139.---
Pedro Don:
Неужели ты не понял, Дон Педро, что ты в Украине анахронизм, случайно выживший динозавр...поэтому все что ты молвишь здесь...глас вопиющего в пустыне...аууууу...
Елена Величко _ 22.06.2018 20:02
IP: 37.53.130.---
Автору.
На Форумі Ви вірно підмітили, що різні групи мають велику конфліктність, але ще гірше, що в нас вже звикли мати одні за рахунок зниження доходів інших та приниження. "Успішний" а-ля бізнес нічого не хоче чути про проблеми інших та веде себе так, ніби існує ОКРЕМО від суспільства. То все будуть великі проблеми у договорі, бо вже зараз чую те, що й 20 років – НАМ ДАВАЙТЕ КОШТИ, а ми їх...
А іншим – нічого не давайте. Тобто реально є проблема повної економічної перебудови, що може вилитись у протистояння, бо суспільної платформи справедливої взаємодії не побудовано, барижні бізнеса хочуть мати людей як рабів.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:42
IP: 35.235.226.---
Елена Величко:
Пані Елена, я ваш колега, так, і розробник, і аналітик. І мені більш подобається думати в термінах UML або рефакторингу, ніж розбиратись в частково маніпулятивних філософствованнях. Але цього разу пан Сергій – щирий. Тому – пишу те, що пишу.
Мені здається, що я розумію Вас, але я не знаю, та й не хочу знати, що примусило Вас занятись економікою в той час, коли Ви відмовляетесь визнати, що бюджет – то велика куча грошей, яку відібрали у пересічних, щоб потім попилити.
Але мені на справді майже нема чого додати сьогодні – Lobo все сказав, навіть те, що я й не планував.
Елена Величко _ 22.06.2018 19:34
IP: 37.53.130.---
Lobo:
Ідея, це щоб ЖИЛИ, особливо молоді.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:33
IP: 35.235.227.---
Тобто маємо те, що маємо. З однієї сторони – "Відібрати, поділити, нехай нас нагодують". З другої – "Художній Образ і Дія". Тобто не диспут за принципи, а диспут за цінності...

Дякую, Lobo, щиро дякую.
Елена Величко _ 22.06.2018 19:30
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
Знаєте, люди вже не стоять у чергах у ЦЗ, от у 90-х – стояли, а зараз – не бачать сенсу та й не вірять,
бо усі знають як "допоможуть".
Я от зараз займаюсь саме соціальними стандартами, бо був час повірила, що у ЦЗ людям допомагають,
їх допомога дуже дорого коштує, але справа у тому, що окрім держави, тобто держслужб, нема кому навести лад у справі працевлаштування, бо це як і економіка не повинен бути ХАОТИЧНИЙ процес.
До речі, я є РОЗРОБНИКОМ та аналітиком, головним розробником, а займаюсь економікою та соціалкою, бо НІХТО ЦИМИ питаннями не займається з точки зору громадянина – ТОМУ знаю про що пишу.
Lobo _ 22.06.2018 19:27
IP: 35.187.160.---
Пане Сергію!
Ви дуже гарно умієте розрізняти відтінки, але самі кажете, що потрібна "солідарізація"
Тобто, люди, що бажають зберегти будь-який шанс на майбутнє, хоч не своє – а, бодай, нащадків, повинні єднатися довкола того, що ми всі звемо словом "Україна"

Не бачу тої наукової концепції, яка може нас усіх поєднати.

Але бачу, що на це здатен художній образ.

Втілення цього образу – емблема 93 бригади – "Холодний яр"
Гайдамацький освячений ніж.
Вмирати за Україну навчилися навіть наймолодші.
Треба вчитися вбивати ворогів у ім'я України.
Убивати одного за одним, як на нашій земді, так і за кордоном тієї московщини.
PS Коли робиш вибір між добром і злом, то не варто боятися руки забруднити, ба навіть кровью.
PPS Наша нинішня війна буде такою тривалою, що ніхто з нас не доживе до перемоги
Але боротися – треба
Корупція1155 Уряд реформ337 Україна та Європа955 Aтака Путіна1123 Свобода слова550
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter