Сергій Дацюк Філософ

ПОЧАТКОВІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУАНТИ

22 червня 2018, 10:42

Перші дискусії про Конституанту відразу показали проблеми розуміння один одного. Залишимо за дужками недовіру та безпрецедентний тролінг цієї ініціативи, зосередимося на змістовних перепонах. Тут зібрані далеко не всі проблемні місця – лише ті, які проявилися в перші ж дні обговорення перспектив Конституанти.

Базові нерозуміння

Перше базове нерозуміння – що саме і як підлягає змінам в Україні.

Нам потрібно не перезавантажити, а перезаснувати. Нам потрібно перезаснувати не лише державу як політичну систему. Нам потрібно перезаснувати також економічну та культурну моделі, які в свою чергу поступово змінять соціальну структуру суспільства і вплинуть на повсякденне життя. Це принципово. Зміни політичної системи чи зміни держави як інститутів недостатньо без зміни економічної та культурної моделей і відповідно соціальної структури суспільства.

Друге базове нерозуміння – що таке Суспільний Договір. Це не метафора, як вважає Андрій Єрмолаєв. Це принципово нова робота, яку українці в своїй масі ніколи не робили. Суспільний Договір означає: 1) Експерте погодження мисленнєвих установок (в чому фундаментальні засновки існування України); 2) Погодження принципів для широкого загалу (хто ми такі та навіщо нам жити разом); 3) Експертне погодження стратегічних устремлінь (чого ми прагнемо на перспективу); 4) Широка угода про те, як нам реалізувати Суспільний Договір в усіх його контекстах, адже Конституція це важливий, але не єдиний інструмент для зміни країни, бо вона мало зачіпає економічну та культурну моделі країни, а також соціальну її структуру.

Отже 1-ий та 3-ій пункти це експертна робота. 2-ий та 4-ий пункти це робота, яка включає також і широкий загал. В своїй роботі "Фундаментальний вибір України" я спробував сформулювати свій погляд саме на те, як може бути влаштований пункт 1 Суспільного Договору. Але це лише мій суб'єктивний погляд, не більше.

Неметафоричний характер Суспільного Договору означає, що потім, під час розробки нової Конституції, ми постійно будемо посилатися на Суспільний Договір, бо деякі з народних обранців в Конституанту захотять обов'язково щось скопіювати чи скомпілювати або протягнути якісь специфічні бачення чи маргінальні принципи. Тобто Суспільний Договір буде виконувати функцію устремління на самостійність (несекундарність, некопіювання, некомпіляцію), функцію орієнтації на загальне благо та позитивну перспективу та обмежувальну щодо специфічних та маргінальних хотілок функцію всередині Конституанти.

А це означає – до розробки Суспільного Договору будуть запрошені далеко не всі – лише ті, хто впродовж багатьох років стоїть на позиції громади, загального блага, позитивної перспективи і намагається уникати політичного, економічного та культурного ангажементу.

Базові протистояння

Перший розподіл та протистояння щодо перетворення суспільства існує всередині уявлень про джерело соціальних петворень: технократи, соціократи та гуманітократи.

Технократи вважають, що застосування найсучасніших технологій призводить до інноватизації соціальної сфери і вирішує більшість проблем та ліквідовує більшість дисбалансів. Такий підхід підтримує молодь та ті експерти, які на молодь орієнтуються. Соціальна практика однак не підтверджує це. Технології без зміни інститутів, без додаткової освіти та зміни суспільних звичок, без тривалої боротьби, яка включає в тому числі примус чи навіть покарання окремих соціальних груп не працюють.

Чудовий приклад – спроба застосування такої технології як електронні декларації в Україні. Дякуючи цій технології корупціонери та тіньові бізнесмени не встигли сховати незаконні статки і змушені були їх декларувати, але це не призвело до їх покарання. Вже в наступних електронних деклараціях вони навчаться ховати свої незаконні статки і технологія ефективно не працюватиме.

Найбільш відомі технократи в Україні – Олексій Жмеренецький (інновації як панацея), Сергій Гайдай (держава як набір послуг всередині гаджета), якоюсь мірою Андрій Длігач та невелика частина політиків.

Соціократи вважають, що лише нові соціальні технології здатні вирішити більшість проблем та ліквідувати більшість дисбалансів. Такий підхід підтримують більш старші люди, а також ті експерти, хто орієнтується на все суспільство, а не лише на молодь.

Водночас соціальна практика свідчить про обмеженість такого підходу, оскільки орієнтація на інноватизацію саме соціуму потребує нових уявлень соціуму. Масштаб уявлень соціуму завжди прив'язаний до актуальних процесів та оперативного майбутнього, і це суттєво обмежує його здатність до інновацій.

Найбільш відомі соціократи в Україні – Андрій Єрмолаєв, Юрій Романенко, а також більшість політиків.

Гуманітократи виходять з того, що змінювати суспільство можливо лише з масштабу цілого людства. Гуманітократи також вважають, що лише вихід за межі актуальних процесів та оперативного майбутнього дозволяє змінити соціум та задіяти інноваційні технології, поступово вбудовуючи їх в життя та здійснюючи культурне захоронення наявних практик, норм, зразків, еталонів.

Тому базовий масштаб для гуманітократів – людство та його осмислення, а базовий процес змін для гуманітократів не стільки навіть інноватизація на основі електронних та соціальних технологій, скільки культурне захоронення наявної архаїки. Обмеження гуманітократії в тому, що вона найважче піддається розумінню в соціумі.

Найбільш відомі гуманітократи – Володимир Нікітін, Юрій Чудновський, Тарас Бебешко і я звичайно.

Конституанта вимагає об'єднання гуманітократів, технократів та соціократів у спробі зрозуміти один одного.

Другий розподіл та друге протистояння відбувається щодо змін та управління економікою: менеджеризм, дирижизм (інституціоналізм), соціалізм та вікіноміка.

Менеджеризм – підхід, що виходить з того, що контроль над виробництвом перейшов від власників до менеджерів. Саме менеджери, які озброєні новими управлінськими технологіями, новими фінансовими інструментами, інноваційними електронно-комунікаційними технологіями, спроможні вирішити будь-яку проблему і виконати будь-яке завдання. Менеджеризм недооцінює роль держави та громади у контролі за приватним бізнесом та економікою. Найбільш відомий менеджерист – Олексій Жмеренецький, деякі працівники Інституту Майбутнього, експерти від бізнесу.

Дирижизм – підхід, який виходить з уявлення, що менеджери не розуміють обмеженості корпорацій, які зорієнтовані на прибуток. Дирижисти вважають, що держава вирішує більш широке коло завдань, ніж корпорації, саме тому держава має втручатися в діяльність корпорацій. Дирижизм використовується не лише державними чиновниками в своїх приватних цілях, але і олігархами, що корумпують державу і використовують її для збереження свого монополізму та проти конкурентів. В Україні дирижизм це вихолощена та викривлена практика соціального виміру економіки.

В своєму ж оригінальному вигляді дирижизм є уявленням з економічної теорії інституціоналізму який розглядає економіку як частину соціальної системи. Поняття інституціоналізму включає в себе два виміри: "інституції" – норми, звичаї поведінки в суспільстві, та "інститути" – закріплення норм і звичаїв у вигляді законів, організацій, установ. Саме з існитуціоналізму виникають нові економічні практики на основі електронних інновацій. Найбільш відомий в Україні інституціоналіст – Олександр Пасхавер.

Соціалізм – підхід, який базується на уявленні, що лише суспільний контроль над економічним виробництвом і над державою як такою, створює найбільш ефективне господарювання. Соціалізм не враховує активність партократичних менеджерів, які захоплюють позиції соціального контролю, створюють закриту номенклатуру з її привілеями та репресивними функціями, яка стає більш небезпечною навіть, ніж капіталісти чи дирижисти. Найбільш відомі соціалісти – деякі працівники Інституту Майбутнього та учасники Студреспубліки.

В Україні схема співіснування цих трьох течій доволі складна. Олігархи ставлять управляти своїм бізнесом менеджерів в ілюзіях їхнього менеджеризму, потім не просто підкуповують дирижистів при державній владі, а садять їх на постійну зарплату, постійно дають подачки соціалістам і створюють олігархічно-паразитарну економіку, яку в рамках підходів менеджеризму, дирижизму (чи навіть цілого інституціоналізму) та соціалізму неможливо знищити.

Вікіноміка (масове співробітництво, взаємодія рівних, відкритий код, коворкінг, краудсорсинг, аутсорсинг) виходить з того, що самоврядна економіка найкраще справляється з господарюванням, коли вона виходить не з мотивації прибутку, а з мотивації загального блага. Слабкість вікіноміки полягає в тому, що вона найкраще може існувати в тих країнах, де олігархія вже обмежена. Тобто вікіноміка не подолає автоматично порочне зрощення менеджеризму, дирижизму та соціалізму, що існує в Україні. Тобто там, де олігархія є основою економіки, вікіноміка може існувати лише в дуже обмеженому розмірі. Найбільш відомий представник цього підходу – Валерій Пекар.

Для конституанти ці розбіжності є поки що теоретично непереборними.

Суть полягає у тому, що для того, аби перейти до процесів вікіноміки, необхідно виконати безліч завдань на рівні інституціоналізму. А саме: 1) ввести в конституцію уявлення про суспільну власність (публічний ресурс – природній: земля, її надра, водойми, повітря тощо та штучний: інфраструктури, ЗМІ, муніципальні та державні бюджети тощо); 2) ввести в конституцію принцип контролю самоврядних громад над корпораціями та державою; 3) в оцінку ефективності діяльності всіх економічних суб'єктів ввести рівень інноватики та принцип даріння як базовий для всіх нових сфер хазяйнування.

Базові обмеження

Ексклюзія та інклюзія в процесі Конституанти.

Ексклюзія. Мудрий український народ давно сформулював три принципи ексклюзії. Тому я не буду нічого вигадувати, а подам їх в народних формулюваннях: 1) "Моя хата скраю" (індивідуалізм) або "Свій до свого по своє" (груповщина); 2) "Всруся, але не поступлюся"; 3) "З ним (нею) на одному полі срати не сяду". Перший принцип показує засадниче обмеження українців щодо солідаризації через егоїстичний індивідуалізм чи надмірний трайбалізм. Другий принцип показує нездатність задля солідарних принципів відмовитися від цінностей (переоцінити їх). Третій принцип показує антагоністичну неспроможність мати справу з окремими людьми.

В контексті Конституанти перший принцип ексклюзії, означає неймовірну груповщину і нездатність вийти за групову солідарність задля суспільної солідарності. Саме тому в цьому контексті принцип політичної нації означає обмеження участі всіх ентіцистів, якщо вони нездатні його прийняти. Другий принцип ексклюзії, наприклад, означає ціннісну непоступливість, наполягання на архаїчних підходах супротив інноваційних. Третій принцип ексклюзії в контексті Конституанти, наприклад, означає, що з Тимошенко (Саакашвілі, Гриценко, чи тим більше – Порошенко) в процесі Конституанти працювати неможливо. Всі ці принципи ексклюзійного обмеження має бути подолано, бо ексклюзія руйнує Конституанту. Саме через абсолютну одержимість екслюзивників процесом смислодеструкції їх участь у процесі Конституанти має бути жорстко обмежена.

Водночас це не обмеження прав, а обмеження задля можливості самої комунікації. Не може існувати комунікація, якщо хтось її постійно руйнує. Дискусія має початися за умови визнання трьох установок: 1) Конституанта має перспективи навіть через конфлікти, але якщо вони призводять до результату; 2) Ми можемо домовитися принципово, навіть якщо деякі наші цінності нам доведеться переоцінити; 3) Хто кого любить чи не любить не має впливати на сам процес Конституанти.

Давайте приймемо за основу принцип – "Толерантність не означає смислодеструкції". Тобто можна бути толерантними до будь-яких дій і будь-яких виразів своєї позиції, якщо вони не руйнують сам смисл комунікації чи сам смисл співжиття. Можна не брати участь в Конституанті, якщо хтось в це не вірить, але не має сенсу руйнувати її смисл для тих, хто в неї вірить.

Інклюзія означає збільшення участі громадян у соціумі. Таке класичне визначення. Але потрібне більш точне визначення. Інклюзія це збільшення конструктивної участі громадян у соціумі. Тобто участь в інклюзії завжди має бути обмежена для смислодеструкторів типу тролів, хейтерів, хайперів, а також терористів, екстремістів, корупціонерів, тіньових бізнесменів, олігархів та інших глитаїв суспільної власності та суспільної уваги. Інклюзія не означає ангельської терпимості до зла та підтримки руйнування суспільства.

В ситуації недовіри нам доведеться стикнутися з безліччю людей, які не тільки не вірять в громадянський рух, але і будуть намагатися підірвати процес Конституанти. В цьому сенсі Конституанта має базуватися на принциповій солідаризації. Не здатен до принципової солідаризації – на маргінес. Не здатен до конструктивної роботи – на вихід.

Тому здатність до конструктивної солідаризації на основі принципів буде основним мірилом розрізнення ексклюзії та інклюзії.

Конституанта потрібна Україні! Всі експерти, які в це вірять, мають долучатися!

Коментарі — 66
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:20
IP: 35.235.226.---
Щодо олігархів – ну, а вони не хворіють? Вони не вмирають? Що, оце Коломойському горобець або ж голуб на плече ні разу в житті не насрав? Я не розумію, чому на Коломойського дивитись до того часу, поки він мені жити не заважає. Але якщо почне, так, буду щось робити. Але не з тим, щоб ще раз йому на плече насрати, а щоб він мені не заважав.
Є така майже філософська штука – свобода. Вона починається зі мною там де я є, і закінчується там, де починається свобода інших. Якщо я маю бути в черзі до Абрама Соцполітича – це вже не свобода. Так, з цим треба щось робити. Але я не хочу бути залежним від Соцполітича. Я або обираю Політа Абрамовича з Сарою, або взагалі відмовляюсь від цих власників чарівних тумбочок.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:20
IP: 35.235.227.---
:-)
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:19
IP: 35.235.227.---
Є така думка. Інтернет справді змінив світ. Ще у 20 сторіччі був капітал у вигляді грошей, обладнання, споруд, і – усе. Але наприкінці 20го світ почав дужа швидко мінятись. Час напівроспаду компетенцій скоротився з десятиріч до років, а в окремих галузях – до місяців. І сьогодні компьютер або станок – це капітал, який встигає морально встаріти (втратити ринкову вартість) ще до того, як його запустили і почали на ньому щось виробляти. На відміну від материальних активів, людський капітал має шанси не встарівати, або ж встарівати досить повільно. Як що людина прикладує достатні зусилля для поновлення власних компетенцій. Але час все прискорюється і прирскорюється...
Так от на мій погляд, одним з наслідків Голодомору є те, що люди занадто тримаються за матеріальне. Але Христос вчив, що важніше – духовна трапеза. А за ту ж сорочку не треба триматись занадто.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 19:16
IP: 35.235.227.---
Вячеслав Джунь:
+1
Більш того, треба розуміти, що Соціальний Договор – це процесс. Від модіфікується щомиті, тобто неможливо взагалі ткнути пальцем і сказати – ось це – Соціальний Договор. Для українця прийнятно в транспорті поступитися місцем перед жінкою. В Австралії – неприйнятно. Для нас прийнятно допомогти юній секретарші віднести гору журналів до ксерокса, в Германії за це її можуть звільнити.
Ось це – складові Соціального Договору.
Вячеслав Джунь _ 22.06.2018 19:04
IP: 35.235.227.---
Мені. здається, автор відірвався від соціальних реалій і літає на вітрах філософської абстракції,, Суспільний договір – це філософсько-правове вчення, що виникло ще у XVII сторіччі або навіть раніше і слугувало на той час засобом легітимації державного ладу, існуючого чи майбутнього.Вже в наступного сторіччі великий скептик Х'юм висміяв уявлення про якийсь договір, що був укладений всередині суспільства для передачі влади суверену. На місці цієї абстракції з'явилась концепції народного суверенітету, установчої влади народу та конституції як акта установчої влади народу. Народ як суверен засновує встановлені влади -законодавчу, виконавчу і судову. У ХХ сторіччі виникла переліцована версія суспільного договору – соціальний контракт. Наприклад, вважаюь, що соціальний контракт укладений між Лукашенко і більшістю білорусів...Останні згідні терпіти його правління за умови, що Лукашеко забезпечить їм горілку з хлібом...Більше їм нічого не треба. Але це не соціальна основа конституції.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 18:40
IP: 35.187.160.---
Елена Величко:
Oleg Chemerchenko:
Так що діти з 21 року повинні вмерти?
Чому це вмерти? Я ж пропоную відселити їх, а не заборонити їм разом снідати або вечеряти...

Елена Величко:
бо то тільки Мінсоцполітики дає 300-500 грн. соціальної допомоги працездатним
Так і де ж той Абрам Соцполітикович ті гроші бере? Це ж як так – працездатним – від Соцполітики гроші...

Елена Величко:
Вам що не зрозуміло, що МАСОВЕ БЕЗРОБІТТЯ
Ні! Нікого ж немає у центрах по працевлаштуванню! Було б безробіття – стояли б у чергах до очередного оголошення!

Елена Величко:
Ви спочатку роботу дайте
Нема питаннь. Мені от зараз потрібен художник. По цьому питанню – в приват.

Елена Величко:
що люди біжуть звідси... та ще й звинувачують у тому, що САМЕ державні служби повинні роби
Не зрозумів. Про критиканство ще ладно, але у чому суть звинувачень, як ви її бачите?
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 18:30
IP: 35.187.32.---
Елена Величко:
Oleg Chemerchenko:
Наразі бюджетники – то ще якась страховка... бюджетників вже був би ГОЛОД.
Так, каюсь... Не розумію... А звідкіля гроші у бюджеті беруться?

- Абрам, а ви де гроші берете?
- У тумбочці...
- А звідкіля ж у вас гроші у тумбочці?
- Сара туди їх кладе.
- А в Сари звідкіля гроші?
- Слухайте, ви мене за кого тримаєте? Звичайно ж я їй даю!
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 18:26
IP: 35.235.226.---
ViHo:
+1
Oleksandr Kelym _ 22.06.2018 17:48
IP: 91.219.222.---
ДОБРЕ!
Елена Величко _ 22.06.2018 17:31
IP: 37.53.130.---
Нижче
а зараз свавілля... (та по тексту)
Елена Величко _ 22.06.2018 17:29
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
Так що діти з 21 року повинні вмерти? Де вони знайдуть гроші, щоб винаймати житло та їсти, а ще молодому треба гарно їсти, бо то тільки Мінсоцполітики дає 300-500 грн. соціальної допомоги працездатним, але на ці кошти молоді та й не дуже, просто помруть. До речі, собі Рева і Ко нараховують 50-100 тис грн. у місяць. ВИ МАБУТЬ З ЛУНИ спустились. Вам що не зрозуміло, що МАСОВЕ БЕЗРОБІТТЯ в країні, що не платять та інше. Ви спочатку роботу дайте, щоб мінімум 10-15 тис. грн. могли отримати при нинішньому рівні цін, а вже потім когось критикуйте. Бо саме критиканів повно, а це ще емоційний пресинг, що люди біжуть звідси, де неможливо нічого людині отримати та ще й звинувачують у тому, що САМЕ державні служби повинні робити. Це вже УРСР – де ви щось отримали, це свавілля купки та безправ"я повне.
ViHo _ 22.06.2018 17:21
IP: 130.180.211.---
Якісь суцільні дурниці більшовицького штибу. Суспільний договір неможливо розробити та нав'язати суспільству. Суспільний договір породжується самим суспільством. Наразі можно тільки проаналізувати норми суспільного договору, що діє в Україні зараз та зрозуміти на які соціальні верстви цей договір опирається (а це, вочевидь, активна більшість суспільства, інакше б цей договір не міг діяти) і чому вони підтримують саме такий суспільний договір. А надалі, якщо ми хочемо змінити існуючий суспільний договір, то треба віднайти суспільні верстви, які зацікавлені в таких змінах та сформувати навколо них нову активну більшість і тоді суспільній договір обновиться сам. А перезаснувати суспільство неможливо (якщо не вдаватися до масових насильницьких акцій на кшталт голодомору), бо, перефразовуючи відому цитату знаного практика голодоморів "інших українців у мене для вас нема".
Елена Величко _ 22.06.2018 17:21
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
Відповідаю.
Економічна модель, на те вона й модель, що працює комплексно. Коли Коболєєв тільки пропонував підвищити ціну на газ, то ЗРАЗУ було видно, що 100 млрд. грн. НЕ заплатять багаті, а усе це перейде до бюджету, тобто зниження різьке життя людей + інфляція. УСЕ було ясно, але зробили, бо...тобто людей взагалі не ставили у розрахунок, по блатному – це був "кидок", й треба судити за це, бо люди десь з 2001 року – У ЗЛИДНЯХ. Але до чого я? А до того, що ви ВЗАГалі й близько не розумієте, що саме в нас у економіці – тому ваше рішення ніби просте. Насправді таке рішення – то десь мінімум рік, щоб організувати та без якісної моделі економічної – ПРОсто збиткове, а 5мільйонів вам ніхто не дасть, якщо дадуть то своєму блатному, що усе спустить в НІКУДИ, Наразі бюджетники – то ще якась страховка, так як і пенсіонери, особливо для малих населених пунктів, без бюджетників вже був би ГОЛОД з нашим "бізьнеском".
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 17:12
IP: 35.235.229.---
А ключова проблема саме у тому, що "...ці люди мали СТАВКУ..."
А як тільки ставка, та ще й робити нічого не треба, тільки "мужньо страждати" та розгребати лайно, що наробили "ті, вони" розбудовуючи "бізнес-процесси", то вже і "рюмка водкі на столє"... Або ж – до психоаналітика, а то й до психіатра:-)

До котрого року мама має переводити дитину через вулицю, проводжаючи до школи? До котрого року мама має втирати носа школяреві? До котрого року мама має годувати сина або доньку?

:-) Мій гуманітарний фашизм добріший за інтелектуальний фашизм пана Дацюка. Я пропоную зробити 1 реформу. Заборонити під загрозою кримінального переслідування жити батькам під однією кришею з дітьми по досягненню їми 21 року:-)
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 17:04
IP: 35.235.228.---
Елена Величко:
Дивимось далі...
Держава – отримала додаткові податки з нових підприємств та додатковий податок на прибуток з обленерго.
Закордонні стейкхолдери – продали обладнання.

Кому не вигідно і чому?
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 17:02
IP: 35.235.229.---
Елена Величко:
Oleg Chemerchenko:
Я з вами не погодилась, ... наші без роботи – то подвійний удар та нічого не вигідно.
Суттєве питання: кому не вигідно.
То маємо почати з самого початку: а что стейкхолдери? Дивіться:
- пенсіонери
- наші-без-роботи (чиновники)
- власник обленерго
- держава (чиновники, армія, нацбанк, поліція та інше)
- закордонні стейкхолдери...

Якщо вигнати 10 людей з міського обленерго, то на рівні області це буде 100, та "зекономлених" грошей майже 4 мільйони на рік. Тобто власник обленерго вигадає.
А де цим 100 людям шукати роботу? Начебто їм – не вигідно.
...Щоб купити обладнання для запуску лінії з виробництва панчох потрібно трішки більше 5 мільйонів гривень. Працевлаштувати на такій лінії усіх 100 – не можливо. Але є банки. І якщо домовитись з обленерго про співвласність – і банк прокредитує, і постачальник може на лізінговий договор згодитись, і грошей на всіх хватить... Просто потрібно розмовляти, домовлятись...
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 16:45
IP: 35.235.229.---
Приклад практичного вирішення проблеми з обленерго ось: "відстала" Греція... Розрахунки за електроенергію – 2 рази на рік. Аванс у першому півріччі, кінцевий розрахунок – у другому. Ніхто ні до кого не біжить, ніхто нікому "листи щастя" не шле... Аванс – достатній для покриття оперативної діяльності підприємства з забезпечення. Лічільники навіть не в будинках, багато на вулицях, тому немає потреби в спеціальному доступі, не витрачається зайвий час...

Поставте лічильник на вулиці в Україні – от посміємося, якщо тиждень пропрацює...

Тому і кажу пану Сергію – починати треба з перезаснування мізків саме тих, кого планується "зациклити":-)
Елена Величко _ 22.06.2018 16:15
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
Я з вами не погодилась, бо, коли ви розумієте, як у Прозорро деякі речі "вигідно" роб.ляться,
- саме тоді ви мене зрозумієте, бо коли там на копійки дешевше, а закуповують за кордоном, а наші без роботи – то подвійний удар та нічого не вигідно,так само як і у вашому випадку.
Елена Величко _ 22.06.2018 16:13
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
То вам не буде ніякої економії, а навпаки, бо ці люди мали СТАВКУ та несли гроші у місцевмй бюджет, тепер ці кошти вкрадуть ті, що у керма, а люди будуть відїзжати, бо НЕМА ДЕ ПРАЦЮВАТИ, – от і вся ваша вигода – одні пенсіонери, допоки не...
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 16:13
IP: 35.235.227.---
Елена Величко:
Oleg Chemerchenko:
а на бухгалтерський облік розрахунків достатньо
айті-аутсорсінгу та 1 бухгалтера на 100 тисяч?
Ох ви мене насмішили – там ДОДАВАТИ треба... там ніхто розібратись не може,хто кому винен – бо такі "бізнес процеси" зробили.
:-) Кхм. А робив – хто? А ми зараз про реформи чи про перезаснування?

Бо є сами така робота – аналітика бізнес-процісів та реінжинірінг. А що ж це таке, як не перезаснування?

А на справді – ви ж зі мною погодились: "...коли буде порядок – тоді й машина пораху.є"
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 16:10
IP: 35.235.226.---
Ось, дивіться. Щонайменше з енергоучастку в районі звільнили 9 людей, з центрів працевлаштування – ще 10, паспортистку на вихід, за облгазу містечкового ще 8-9, з водоканалу лісом 3-5 чинуш... І це ще не чипаємо "священних корів" в мітниці, погранців, поліцію таку, сяку, санепідем всякий, рибнадзори, лісдозори, хрєнпозори з Документами...

Що на виході? Щонайменше 30, а, думаю, до 100 працездатних людей на кожні 100 тисяч – на вулиці. Без зарплат в 3000 гривень. Тобто, чиста економія для бюджету вже від 0,5 до 1,5 мільярди гривень і майже кілька десятків тисяч працездатних здорових людей для економіки.
Елена Величко _ 22.06.2018 16:09
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
...Міський енергоучасток, там на кожні 10 тисяч людей сидить бухгалтер, він же менеджер по роботі з населенням. Що він робить? Бумажку дає заповнити клієнту, потім її до конверта та в обласний центр. Через місяц до нього ще раз треба зайти – підписану бумажку забрати... Навіщо він там сидить, якщо з бумажками взагалі можна через інтернет розібратись, а на бухгалтерський облік розрахунків достатньо
айті-аутсорсінгу та 1 бухгалтера на 100 тисяч?
Ох ви мене насмішили – там ДОДАВАТИ треба бухгалтерів, розумієте, там ніхто розібратись не може,хто кому винен – бо такі "бізнес процеси" зробили. Взагалі, не потрібні чиновники там, де є лад, А от, якщо нема ладу, тоді чиновник потрібен як і бухгалтер, але ІНШЙ, такий, ЩО РОБЕ ТА РАХУ.Є, от коли буде порядок – тоді й машина пораху.є.
Елена Величко _ 22.06.2018 16:06
IP: 37.53.130.---
Oleg Chemerchenko:
Так усі поїхали працювати в інші країни, бо ці усі центри – ПРОФАНАЦІЯ.
Об"яви – профанація, у кращому разі мінімальна ЗП...Нічого не роб.лять, щоб людина мала гідну роботу та ЗП, кричать, що нема кваліфікованих – брехня, бо нема ЗП для кваліфікрваних, а по-друге – спеціально не беруть, бо дерибанять ставки, а от, що робиться на робочих місцях – то жах, бо один за 3-5-10 не може робити, тому й не робиться, бо не має сенсу – не потрібне та не можливо. Спитала нещодавно звідки цифри у вас беруться – ТИША...бо усе зрозуміло – ніхто нічого не рахує. Подивіться. що у ЖКГ робиться, Київводоканал – вже більше 2-х років не може порахувати чи то ГІОЦ, вже не кажу про енергетику.
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 15:58
IP: 35.235.227.---
...Міський енергоучасток, там на кожні 10 тисяч людей сидить бухгалтер, він же менеджер по роботі з населенням. Що він робить? Бумажку дає заповнити клієнту, потім її до конверта та в обласний центр. Через місяц до нього ще раз треба зайти – підписану бумажку забрати... Навіщо він там сидить, якщо з бумажками взагалі можна через інтернет розібратись, а на бухгалтерський облік розрахунків достатньо
айті-аутсорсінгу та 1 бухгалтера на 100 тисяч?
Oleg Chemerchenko _ 22.06.2018 15:55
IP: 35.187.160.---
...Центри Працевлаштування. 10 дівчаток в офісі (Чиновник) і жодного візітера, 15 оголошеннь до дошці, компьютери, гарненький ремонт, меблі...

...Житлово-комунальне підприємство, там паспортистка сидить. Збирає якісь бумажки, раз на тиждень їде за 7 кілометрів – до паспортного столу, везе щось туди, везе щось звідтіля...
Корупція1189 Україна та Європа973 Aтака Путіна1136 Уряд реформ353 Свобода слова556
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter