Сергій Дацюк Філософ

Навіщо нам потрібне нове право?

02 липня 2018, 10:43

Традиційно конституції творяться правлячими колами. Або конституцію творять наявні правлячі кола, коли все добре, суспільство розвивається і кризи немає, або її творять нові правлячі кола під час революції, коли настає криза і нові правлячі кола замінюють старі.

Щоб зрозуміти, чи може громада творити конституцію, потрібно зрозуміти, звідки походить право і як воно нині змінюється.

Дуже коротка концептуальна історія права

Ідеальний природній стан, якого направду немає навіть у приматів, які соціалізовані, це стан свавілля. В свавіллі права немає.

Перше право, яке з'являється, це право сили – хто більш сильний, той і перемагає. Тобто тут мова не йде про право в його сучасному розумінні.

Але щось таке є у цьому словосполученні "право сили" – є тут якась суть, яку називають правом.

А є тут ось що – активна претензія на втілення своєї волі, яка стикається з іншою такою ж претензією на втілення іншої волі. Тобто право сили є правом тому, що тут уперше на рівні силового поєдинку закладається рівновага дієвих воль.

Саме тому "право сили" є все-таки правом, з дуже примітивним способом встановлення рівноваги, яка навіть не має наміру спільності. Право сили це право на межі між свавіллям та правом.

Вперше право виникає як уявлення, що потім було назване природнім правом. Тобто це правила, що походять з природи людини, тобто з її здатності до активної цілеспрямованої діяльності, що відбувається в колективі собі подібних. Саме цілеспрямованість та колектив собі подібних породжує для людей право.

Мета права – встановити правила спільної діяльності задля рівноваги, яка в свою чергу служить виживанню роду. Відтак право означає монополію застосування сили з метою забезпечення колективної безпеки. Природнє право було найближче до моралі. Але мораль є ідеалом соціального влаштування, а право є правилами реального зіткнення інтересів в соціумі.

По мірі того, як цілеспрямована діяльність людей стає все більш складною, а колективна організація стає все більше ієрархічною, тобто породжує безліч різних груп, право перестає бути природним – воно виокремлюється в окрему сферу штучного опису доволі складних правил, які інтерпретують складні ситуації у складній структурі соціальних відносин. Так виникає позитивне право.

Оскільки позитивне право базується на складних ситуаціях та складних ієрархіях, воно стає заплутаним, суперечливим. Більше того, окремі групи починають використовувати право для утвердження своїх прав на шкоду іншим. Тому позитивне право менш зрозуміле і логічне, ніж природне право.

Щоб якось подолати цю ситуацію, була пророблена теоретична робота, щоб створити чисту логічну форму права, абстраговану від соціального, психологічного, історичного походження, тобто створити право у "чистому вигляді". Так була створена доктрина нормативізму, яка обґрунтовує ознаки та особливості права.

У нормативізмі мова йде не про повернення до природнього права, а, навпаки, до встановлення повністю відірваної від природи штучної логіки права з чітким штучним суб'єктом-гарантом його творення та дотримання.

Тобто найголовніше в цій доктрині це визначення держави як єдиної позиції, яка встановляє правила, має монополію на здійснення контролю за дотриманням встановлених правил та монополію на застосування сили для всього цього.

Але коли це відбулося, виявилося, що існують, так би мовити, різні нормативізми – ліберальний (з позиції свободи), класовий (з позиції класу), національний (з позиції етнічної чи політичної нації), релігіний (з позиції релігії), соціологічний (з позиції більшості), прав людини (з позиції всіх людей) і т.д. Ці обставини призвели до появи ситуації, яку було названо постмодерністським правом.

Звичайно все було набагато складніше, і так швидко все це не розкажеш. Але ось коротко і просто про концептуальну історію права. Ми зараз живемо в світі постмодерністського нормативістського права.

Основні моменти цієї концептуальної історії. 1) Право – не свавілля, а правила порядку; 2) Ці правила порядку є лише в соціумі, (серед людей); 3) Ці правила відірвані від самого порядку, тобто встановлюються, контролюються та підтримуються штучно; 4) Суб'єктом творення, контролю та гарантом дотримання правил є держава за допомогою монополії на силу; 5) Походження цих правил (установки на свободу, на клас, на націю, на більшість, на людину) є дискусійними, реально існуючими та конкуруючими між собою на рівні держав, які їх застосовують.

Криза права та вихід з неї

Ми переживаємо світову кризу, яка спричинена не лише кризою науки та відсутністю живої сучасної філософії, але також і кризою права – теорії та практики. Коротко кризу права можна описати так.

Незрозуміло, як в право можна включати спонтанну свободу, яка творить інновації, робить винаходи та відкриття, які перевертають наші уявлення про право і значним чином хаотизують життя.

Незрозуміло, яка сфера існування правил, оскільки усі соціуми стають не лише відкритими, не лише стають відірваними від територій та націй і починають бути пов'язані топологічно, але, окрім того, ще й з'являються правила міжнародного рівня, які творять який новий метасоціум.

Незрозміло, якщо правила стали відірвані від порядку, який вони творять, то чи можливо зробити їх не просто штучними, а повністю конструюваними, з окремими реальностями свого застосування, які би не конкурували одна з одною а співіснували.

Незрозуміла доля держави як суб'єкта встановлення правил та дотримання їх, оскільки з'явилися нові суб'єкти – корпорації та громади, що теж претендують на встановлення правил та контролю з гарантією їх дотримання, більше того – зазіхають на силову монополію держави.

Незрозуміло, чи можна виокремити якісь сталі нові установки, бо старі установки нормативізму права все більше піддаються сумніву, дедалі більше втрачають своє чітке підґрунтя і відтак дедалі більше розмиваються.

Володимир Золотарьов вважає, що право це "спонтанний порядок". Але в цьому визначенні не зрозуміло, скільки має бути спонтанності і скільки має бути порядку. Також незрозуміло, як їх відрізнити один від одного та як створити переходи від одного до іншого.

Вихід з кризи та вирішення проблем співвідношення спонтанності та порядку вбачається у творенні конструктивістського права.

1) Право це прийнятне конструктивістське свавілля: кожному праву – його правову реальність існування. Реальністне свавілля.

2) Право існує не в людському соціумі, а серед мислячих індивідів та підтримуваних ними проекцій сутностей, які існують довго та непередбачувані в своїх діях-подіях (що практично неможливо відрізнити від свободи волі), наприклад, Всесвіт, планета, природа, предки, нащадки, андроїди, роботи, тварини і т.д. Гуманітарна десоціалізація права.

3) Право стає не нормативістським, а нормувальним – воно створюється конструктивно, реальність його застосування задається модельним чином, взаємодія між цими реальностями теж задається конструктивно. Конструктивність нормувального права.

4) Суб'єктність права набуває межового масштабу: суб'єктами права стають не лише держави, але корпорації, громади та навіть окремі індивіди, що здатні створити та підтримувати власну правову реальність. Заявна правова суб'єктність.

5) Право має включити в себе нові установки межового плану: на масову співпрацю, на співучасть в управлінні правовою реальністю, на співіснування різних правових реальностей. Універсалізація установок права.

Але найголовніше конструктивістське право визнає найбільш фундаментальний та найсуперечливіший принцип – благородний має правову перевагу над будь-ким, хто переслідує лише власний інтерес. Відтак громада має правову перевагу над державами та корпораціями. Людство має правову перевагу над будь-яким окремим суспільством. Планета має правові переваги над людством і біосистемою взагалі. Сонячна система має правові переваги на кожною своєю планетою. Всесвіт має правові переваги над усіма своїми структурами.

Коментарі — 42
Lobo _ 05.07.2018 16:48
IP: 35.235.227.---
Довго чекав, щоб мені показали "мислячого індивіда", що не належить "людському соціуму"
Сидів та гадав: а чи цей індивід – штучний інтелект на базі багатопроцесорної конфігурації від IBM,
а чи просто кицька, що добре мислити навчилася?
Кицька мені більше подобається, та і зустрічаю їх у житті частіше.
А щодо прав особистості, то кицька може їх вимагати значно більше, ніж сервер на основі ред-хет лінукс.
(це моя суб'єктивна думка)
А тепер – за суттю питання:
Права людини може мати лише той індивід, що прийняв на себе обмеження морального імперативу.
Лише той, хто відрізняє добро і зло, та свідомо стає на бік добра проти зла – має людські права.
І всі людські спільноти, а надто – громада, що так подобається панові Сергію, можуть існувати лише на основі спільних моральних критеріїв, спільного розуміння категорій добра та зла.
Oleg Chemerchenko _ 04.07.2018 00:13
IP: 35.235.227.---
Неінтеллектуально "гавкну" перед сном:-)

Людина має відчувати себе щастливою. Тезіс? Та ніфіга. Людина як мисляча істота має нести і несе де-факто тягар співтворчості з Богом. Не важно – чи розуміє вона цей тягар чи ні.

Якщо людина відмовляється від цієї відповідальності – вона занурюється у "повсякденне", у "життєдіяльність" без сенсу.

Давайте "спраздним" ціх персонажів: Коломойський, Ахметов, Фірташ, Порошенко та ще багато кого. Хто буде "рулити" Нафтогазом та іншими? Вам стане краще?

Але що справді потрібно Тобі для щастя? Ось саме Ти – визначись? Що саме Тобі не вистачає? Грошей? На тобі мільйон. Мало? – На тобі мільярд. Що саме тобі потрібно? Гроші? Чи може здоров'я, секс, сон, інше?

Досить брехати собі! Кожен перший, назви відверто самому собі свої власні, реальні потреби, відкинь хню, нав'язану рекламою та філософією, та вимагай їх задоволення без страху та сорому.

І шукай, роби, роби що можеш. Все, що ти зробишь – Богорівне.
Ото й буде щастя.
wed _ 03.07.2018 16:21
IP: 104.155.5.---
Oleg Chemerchenko:
wed:
... почуття огиди. Ото і є "благородство".

Постає питання – як переробити баригу, хабарника та інших на "благородних" людей. Тобто, не контроль над ними поставити, який теж треба комусь контролювати, а як забезпечити самоконтроль.

Є 2 шляхи. Етика та Естетика. Етика має справу з архаїзованим. Естетика – завжди з актуальним почуттям. Тому саме через естетику:-)
ну так, Дацюк зачепив тему благородства... але без нього можна цілком обійтися, нешляхетні люди з задоволенням вдають з себе шляхетних, коли це в їх інтересах:)
отож огида теж не є необхідна, її чудово заміняє на практиці користь (винагорода чи страх перед карою, напр.)
wed _ 03.07.2018 16:17
IP: 104.155.28.---
Oleg Chemerchenko:
Дуже невпевнений, що навіть застосування надмогутнього штучного інтеллекту дасть можливість такого контролю.
ви мене трохи не так зрозуміли – я тільки висловив думку, що політиці України бракує хоч якось організованого експертного середовища, і трохи "вигнув" в ту сторону вашу пропозицію Дацюку:)

існування жодного надмогутнього інтелекту чи контролю не вимагається...
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 16:17
IP: 35.235.226.---
wed:
ну краще фокус не на естетиці, а на раціональності...
Продовжу... Тому саме так, не експерти, в яких шалено високі, але занадто вузькі компетенції, а фундаментальні цінності, почуття прекрасного та почуття огидного. Щоб не філософ Сергій розповідав з Лещенком та Соболєвим, що хабар, наприклад, – то погано, тому ще економіка, страждає, а щоб у першого зустрічного при натякі на хабар виникало почуття огиди. Ото і є "благородство".

Постає питання – як переробити баригу, хабарника та інших на "благородних" людей. Тобто, не контроль над ними поставити, який теж треба комусь контролювати, а як забезпечити самоконтроль.

Є 2 шляхи. Етика та Естетика. Етика має справу з архаїзованим. Естетика – завжди з актуальним почуттям. Тому саме через естетику:-)
wed _ 03.07.2018 16:09
IP: 35.235.227.---
Oleg Chemerchenko:
Якщо людство в якийсь нечудовий момент взяло і зникло, на планеті Земля все ще залишається життя. І є шанс, що розумне життя відродиться чи то в дельфінах, чи то в крисах, чи ще в комусь. Тобто, живий розум повинен дивитись не в сторону Людини, а в сторону Розуму.
...
Але якщо людина відчуває себе співтворцем – то і має бути співтворцем, а тому несе відповідальність за наявний та потенціально існуючий розум.
Не бачу тут проблеми,
сумніваюся, що при виборі між загибеллю та існуванням вже існуючого людського розуму (котрий можливо не закінчив своєї еволюції, бо вже чуть-чуть видно технологічні перспективи вдосконалення) слід вибирати загибель людства в надії на те, що на планеті (котра може згинути за кілька сотень чи тисяч років в результаті якогось косм. катаклізму) зародиться новий (скоріш за все) приблизно такого ж рівня біологічний...
коли є якісь шанси створити потужніший, або принаймні унезалежнити існування Р. від існ.планети
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 16:09
IP: 104.155.5.---
wed:
Oleg Chemerchenko:
...публикация, содержащая оценку... с точки зрения эстетики.
ну краще фокус не на естетиці, а на раціональності...
Шановний wed!
Якщо уважно читали пости, мабуть помітили, що головна проблема у тому, що щомиттєво мільйони людей діють цілеспрямовано, взаємодіють між собою, тобто реалізують свої права. Якщо ми говоримо про контроль за реалізацією прав, то говоримо про моментальне реагування аппарату насильства на мільйони порушень, "несправедливостей". Дуже невпевнений, що навіть застосування надмогутнього штучного інтеллекту дасть можливість такого контролю. Ба більше, при наявності такого ШІ свобода волі людини становиться нікчемною, а право як сутність, здатна розвиватись, – вмирає.

Тому єдиний реальний механізм контролю за реалізацією прав – діяльність самих участників правових відносин. Але треба донести до людей, що "рюмка водкі на столє" – то зле, і зірки у небі – прекрасно.
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 15:55
IP: 35.235.226.---
wed:
wed:
...чому планета має мати правові переваги над людством?
Досить спірна позиція, тим більше, якщо продовжувати до Сонячної системи та усього Всесвіту. Але наведу такий аргумент.

Якщо людство в якийсь нечудовий момент взяло і зникло, на планеті Земля все ще залишається життя. І є шанс, що розумне життя відродиться чи то в дельфінах, чи то в крисах, чи ще в комусь. Тобто, живий розум повинен дивитись не в сторону Людини, а в сторону Розуму. Це досить сильне, принципове твердження.

Якщо людина не визнає свою співтворчість поряд з Богом, не визнає свою відповідальність за те, що залишає по собі, то заклик бути розумним для неї – лише заклик бути здоровим, багатим та "не нариватись". Але якщо людина відчуває себе співтворцем – то і має бути співтворцем, а тому несе відповідальність за наявний та потенціально існуючий розум.
wed _ 03.07.2018 15:50
IP: 35.187.32.---
принцип, що благородна ціль має правову перевагу над власним інтересом, вже не знати скільки часу працює в політиці – благородна ціль завжди служить маскою для більш приземлених інтересів =)

Oleg Chemerchenko:
Вам инноваций?...
Зарегистрируйте некоммерческую организацию... издания газеты/журнала.
Пригласите к участию в ней моральных авторитетов в областях, связанных с творчеством, созиданием.
Обяжите их раз в неделю рассматривать наиболее громкие общественные события, связанные с деятельностью власти и рвущихся во власть.
Результатом рассмотрения должна быть публикация, содержащая оценку деятельности/событий/поступков с точки зрения эстетики.
ну краще фокус не на естетиці, а на раціональності...
і не моральних авторитетів, а експертів з різних галузей...
та ще й додати їм конкуренції між собою за допомогою самовдосконалюючої системи рейтингів,
і нарешті "привідкрити" двері назовні, щоб не варилися у власному соку
wed _ 03.07.2018 15:41
IP: 35.235.227.---
"Незрозміло, якщо правила стали відірвані від порядку, який вони творять, то чи можливо зробити їх не просто штучними, а повністю конструюваними, з окремими реальностями свого застосування, які би не конкурували одна з одною а співіснували."

Не зрозумів, що тут незрозумілого... Здавалось би вистачить, щоб правила не протирічили одне іншому... а оскільки регулювати вони мають не все, а тільки суспільно найважливіші справи, то проблема тільки в кваліфікованих державниках з широким світоглядом, з юридичною та експертною підтримкою та політично не зацікавлених в створенні протирічь.

Ага, дочитав до конструктивності.

Але в останньому абзаці деякі з порівнянь якісь сумнівні – чому планета має мати правові переваги над людством? Адже людина є істотою розумною, на відміну від планети і якщо людство має комусь віддавати пріоритет, то (імхо) хіба (якомусь) вищому розуму, чи перспективі створити вищий/життєздатніший/ітп розум.
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 13:19
IP: 35.235.226.---
Вам инноваций? У нас есть их:)
Зарегистрируйте некоммерческую организацию, назовите ее Конституантой. У нее должно быть право издания газеты/журнала.
Пригласите к участию в ней моральных авторитетов в областях, связанных с творчеством, созиданием.
Обяжите их раз в неделю рассматривать наиболее громкие общественные события, связанные с деятельностью власти и рвущихся во власть.
Результатом рассмотрения должна быть публикация, содержащая оценку деятельности/событий/поступков с точки зрения эстетики.
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 13:07
IP: 35.235.226.---
:-) И мы опять упираемся в то, что кто-то или что-то должны:
- разработать критерии отличения "хорошего" от "плохого"
- создать механизм, позволяющий в каждой конкретной ситуации реализации права, применить критерии
- создать механизм, который обеспечит пресечение реализации права, в случае если реализуется "плохость".

Так вот, создать эти механизмы посредством Конституанты или любой иной организации – не возможно. Все что можем – создать критерии. И оценивать "хорошесть/плохость" только по факту совершенного, ил задолго до совершения, если намерения действующих лиц заявлены заранее.
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 13:02
IP: 35.235.226.---
Взрослому на самом деле нужно не так уж и много для "жизнедеятельности". Концентрационный лагерь времен СССР или фашистской Германии предоставляли необходимые для жизнедеятельности условия: воздух, вода, пища, возможность видеться и общаться с себе подобными. Робинзону Крузо было в чем-то хуже – ему не с кем было поговорить, хотя у него в отличие от концлагеря было свобода самовыражения через свободный труд.

Но вот с достаточностью –... Невозможно ответить на этот вопрос, не разобравшись в том, что такое человек... Поскольку люди обладают потребностями, нужен полный перечень этих потребностей, построение синтетических (обобщенных) потребностей и т.д... Далее выявление взаимнопротиворечивых потребностей, выработка критериев запрета одних и освящения других в антагонистических парах...
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 12:51
IP: 35.235.227.---
Пане Анатолію,
первые 5 пунктов в списке обеспечивают грудничку выживание. Более того, если мы говорим о краткосрочном выживании, то необходимым является только воздух, а все 5 – достаточны для выживания в течение месяцев. Т.е. – жизнедеятельность ими обеспечивается в течение довольно длительного периода. В такой форме реализуется право грудничка на жизнь.
Однако этого не достаточно для того, чтобы вырос человек, а не маугли. Второе природное право, которым пользуется грудничок, – право наблюдать смену дня и ночи, таким образом постепенно адаптируясь к жизни на нашей планете.
А что такое с точки зрения права пункты 6) – 9) в предложенном списке?
Это – реализация права грудничка на развитие.
Итого, обычные родители, действуя целесообразно, взаимодействуя с грудничком как с иным, предоставляют ему возможность реализации как минимум следующих прав:
- право на жизнь
- право на получение информации об окружающей среде
- право на развитие
Oleg Chemerchenko _ 03.07.2018 12:37
IP: 35.235.226.---
Anatoly Kononyuk:
оставить в покое... "право" и обсудить... необходимыми и достаточными для жизнедеятельности человека.
Пане Анатолію,
вопрос – что такое жизнедеятельность? Зигота в утробе матери – человек? Давайте для простоты начнем с грудного младенца. Для "жизнедеятельности" ему нужны:
1) воздух
2) тепло
3) вода и пища
4) смена пеленок
5) сон
Но ведь этого не достаточно для развития. Чтобы грудничок нормально развивался ему еще как минимум нужны:
6) присутствие матери рядом с ним не реже, чем 1 раз каждые 30 минут, обязательно – прикосновения матери
7) возможность слышать звуки, рассказывающие ему о том, где сейчас мать и что она делает
8) голос матери
9) присутствие отца, его голос
10) день и ночь
Наверняка что-то забыл:-)

И вот уже в этом простом списке разобраться без привлечения понятия Право – невероятно сложно.
Елена Величко _ 03.07.2018 12:02
IP: 178.95.130.---
3.Для цього треба ЗАКОНОДАВЧО та реально "дати по пельці",
ПРОГРЕСИВНЕ оподаткування та відстань у доходах не БІЛЬШЕ 5-7 разів, й тоді хто варварські усе нищив приберуться, бо коли гроші, що дають можливість керувати, у руках НЕ ТИХ, м"яко кажучи, гауляйтерів – нічого не буде, бо не ті керують та ставляться до людей як до біомаси, бо ВІДСТАНЬ у доходах така, що принижує та не дає жити людям, а особливо ТВОРИТИ якісне життя.
Через ПЕРЕРОЗПОДІЛ та СПРАВУ ситуація зміниться на конструктив, бо не буде мати сенсу усе ховати та хапати, а ще люди перестануть бути ніким та нічим – стануть поважними та такими, що прийдеться рахуватись з громадянами – тоді піде інше життя, – усе інше просто балачки без роб.лення, бо нема змоги робити ДОБРО НА РІВНІ.
Maks Asgard _ 03.07.2018 11:58
IP: 80.64.95.---
Ось чому надважливо знати,викривати,і засуджувати Зло. На жаль Зло в нашому суспільстві займає панівне становище, бо воно на верху. І це не тільки зло (чевські), чортяки типу порошенка, та інші.
Елена Величко _ 03.07.2018 11:57
IP: 178.95.130.---
2. Таким чином, щоб був КОНСТРУКТИВ, повинні бути такі люди, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА РІВНІ, рівень повинен бути, рівень освіти, рівень культури, рівень розуміння, РІВЕНЬ, що створює конструктив та життя – допоки все крадуть у людей та особливо у незахищенного, пельки – нічого не бути. ПЕРШИЙ КРОК – то люди, що СТВОРЯТЬ СИСТЕМУ, яка буде здатна творити ЖИТТЯ для усіх людей та природи, захищати довкілля, чисте небо, продукти, давати якісну освіту, медицину та інше, що виховує людину, яка МАЄ ПРАВО та є конструктивістська, бо навчена поважати СЕБЕ та інших.
Елена Величко _ 03.07.2018 11:51
IP: 178.95.130.---
1."3) Право стає не нормативістським, а нормувальним – воно створюється конструктивно, реальність його застосування задається модельним чином, взаємодія між цими реальностями теж задається конструктивно. Конструктивність нормувального права." (с)
Треба сказати, до речі на Свободі Слова це сказав Фесенко, що в нас НЕ ПРАЦЮЮТЬ системи не тільки тому, що в них щось неправильно, бо були різні варіанти та Конституція в нас є та непогана, справа у тому, хто втілює та з яким наміром. Тобто, конструктив спирається на таких самих людей, ЩО РОЗУМІЮТЬ ПРАВА людей на життя, у тому є демократія, що право захищає усіх, у тому числі й слабких, в нас право втілене з позиції сили та перекручене.
Anatoly Kononyuk _ 03.07.2018 10:01
IP: 93.72.66.---
Уважаемый, Олег!

Предлагаю пока оставить в покое понятие "право" и обсудить совокупность компонент жизнедеятельности человек, т.е. в какие виды обеспечений являются необходимыми и достаточными для жизнедеятельности человека.
Oleg Chemerchenko _ 02.07.2018 23:23
IP: 35.235.227.---
Надобраніч:-)
Oleg Chemerchenko _ 02.07.2018 23:21
IP: 35.235.226.---
Oleg Chemerchenko:
Так є право палити у потязі чи ні?
Правільна відповідь – є. Палити у потягах можно. Чому так? Чому українське суспільтво де-факто визнає право палити у потягах? Відповідь не порадує. Бо українське суспільство де-факто не визнає право кожної першої людини дихати чистим повітрям.
Бо якщо люди травляться викидами з заводських та фабричних труб, бо якщо в людей вода у крані така, що не тільки пити, а й вмиватись – шкідливо для здоров'я, то здоров'я взагалі перестає бути цінністю, а з занепадом цієї цінності питання чистого повітря стає лише одним з багатьох факторів, що "по-бубену". І тому до курець (палій) нічого не порушує у правовому полі де-факто, хоча законом і встановлено "не можна".

Таким чином, декларація заборони якоїсь можливості (паління) по формі є законом. І цей закон маніпулятивно намагається регулювати право палити. Але суттєве право не в палінні, а у диханні чістим повітрям. І тому "законне" обмеження не працює де-факто.
Janko Askatasuna _ 02.07.2018 20:01
IP: 35.235.227.---
Потребує аналізу ab ovo.
Елена Величко _ 02.07.2018 17:01
IP: 178.95.130.---
Цікаве прочитала у коментарях про "право сили". Моя думка тут така, що якщо діє право сили – то знайдеться інша сила, або той хто слабкіший візьме пістолета...Тобто "право сили" – то не право, а тимчасовий стан...
Елена Величко _ 02.07.2018 16:57
IP: 178.95.130.---
Михайло Довгий:
Думка Шопенгауера має місце бути – в мене своя, що має основною структуру.
Корупція1155 Уряд реформ337 Україна та Європа955 Aтака Путіна1123 Свобода слова550
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter