Сергій Дацюк Філософ

НАРОД І ВЛАДА

31 серпня 2018, 10:59

Не існує в соціальній філософії більше таких ідеологізованих і засадничо брехливих понять, як народ та влада.

Ідеологізація та засаднича брехливість цих понять зберігається в енциклопедіях і в повсякденному дискурсі настільки всеохопно, що це за своїм рівнем перекриває ідеологізацію та брехливість всіх інших понять.

Позитивне використання понять "народ" та "влада" в більшості випадків свідчить про маніпуляцію. Спробуємо критично поставитися до цих понять.

Що таке народ?

Вікіпедія дає чотири визначення поняття "народ": 1) населення держави, мешканці країни; 2) громадсько-політична сила, на яку спирається влада; 3) форма національної та етнічної єдності (в абсолютній більшості випадків може йтися лише про національну єдність в сенсі політичної нації, де етнічна єдність надзвичайно рідко можлива); 4) люди взагалі у переважно великій кількості.

Якщо нація за Бенедиктом Андерсоном це уявна спільнота, тобто вона існує лише в уяві, то народ це абстрактна спільнота, яка задається в функціональному наративі і не існує навіть в уяві більшості людей.

Про народ ми кажемо лише тоді, коли хочемо означити масштабні процеси історії, здебільшого стихійні, коли хочемо протиставити владі народ, коли хочемо отримати право на узагальнення для якоїсь маніпуляції – "народ вважає" чи "народ хоче", хоча з точки зору будь-якого соціологічного дослідження для таких заяв ніколи не буває жодних підстав, бо навіть 90% згідних щодо якогось питання, що в соціології буває дуже рідко, це все ще не народ.

Справжнє розуміння народу можна побудувати як спробу зібрати функціональні наративи докупи, подолавши брехливість ідеологізованих уявлень. "Народ" це маніпулятивне уявлення про суб'єкта творення держави чи країни, які насправді творили свої чи чужі правлячі класи, бажаючи приховати цей факт за ширмою народу.

Отже, народ не виводиться з держави чи країни, бо народ стихійно створює, змінює чи руйнує державу, народ робить єдиною чи розділеною країну відносно своїх різнопланових орієнтацій (на владу чи еліту взагалі, на один чи інший клас, на політичну націю чи етнос, на минуле чи майбутнє і т.д.)

Прочитайте ще раз друге визначення – громадсько-політична сила, на яку спирається влада. Це взагалі повна суперечність. Якщо це громадсько-політична сила, то вона здійснює самоврядування і є політично організованою громадою. А якщо на неї спирається влада, то вона аж ніяк не може бути громадсько-політичною силою.

Інакше кажучи, народ це стихійна сила, якою керує влада. Як тільки ця стихійна сила перестає бути народом і стає громадсько-політичною силою, ніяка влада на неї спертися не може, бо така сила має самоуправління і влади не потребує. Тобто правильніше було б сказати, що народ це стихійна, обмежена, безсловесна і т.д. сила, на яку спирається влада.

Згідно третього визначення, суспільство може перебувати в стані єдності політичної нації. Але саме тоді, коли воно перебуває в такому стані, воно точно не є абстрактним народом, воно скоріше є складною мережею громад, які уявляють свою спільність як політична нація. Політична ж нація не є народом, вона перестає бути наративною абстракцією, бо хоча б на основі своєї уявної спільності вона здійснює самоуправління та інтенсивну комунікацію. Політичне усвідомлення своє культурної спільності як нація здійснюється на такому рівні, який не передбачає збереження абстракції "народ".

По-четверте, люди взагалі у переважно великій кількості це взагалі незрозуміло що – чи то якась залюднена територія, як от народи Європи, щодо яких відбувається якийсь некерований ними процес; чи то люди планети, які потерпають від якогось насилля чи лиха. Тобто люди у великій кількості, позбавлені суб'єктності і будь-якої якісної цілісності, мабуть і можуть являти собою народ.

Отже ми можемо сформулювати тепер більш-менш операціональне визначення.

Народ це стихійно створена маса людей на якійсь території, в якійсь державі, з якоюсь організацією, з якимось національним усвідомленням, яка це все отримує лише завдяки владі.

Народ як стихійно створена маса людей позбавлений будь-якої суб'єктності і протиставлений відчуженій від нього владі, яка шляхом примусу власне і об'єднує цю масу, кудись її веде, здійснює якісь зміни всередині неї та в середовищі навколо неї.

Щоб ця маса людей не дуже пручалася такому своєму чисто стихійному та об'єктивованому стану, їй розповідають про необхідність держави, громадсько-політичної організації та національної єдності. А для всього цього їй і потрібна влада.

Отже, вказуючи на установки до єдності, організації та інституалізації, влада через абстракцію "народ" утримує громаду в об'єктивованому та відчуженому від реального самоуправління стані.

Максимум, на що може розраховувати народ в цій маніпулятивній схемі, це на правду, яка може описати його стихійний, позбавлений суб'єктності, самоуправління та вільної комунікації, стан, та на повстання.

Правди самої по собі не досить, щоб з народу зробити громаду. Неприємна правда з часом веде до повстання. Але хто здійснює це повстання?

Як би це дивно не звучало, але право на повстання ніколи не належало, не належить і не може належати народу. Якщо ви почитаєте безліч політичних теорій з цього приводу чи навіть міжнародні закони, то побачите, що право на повстання можуть мати: громадяни, пригноблені та експлуатовані класи, колонії як пригноблені нації.

Для здійснення повстання громадянам потрібні зусилля, якими він бере владу на себе і стає громадою (чи громадами). Ще раз – громада не обирає свою владу, яка представляє його інтереси, а здійснює самоуправління сама.

Саме тому належність до народу є дуже сумнівною якістю, але традиційною, зрозумілою, звичною. Мова не йде про те, що потрібно якось знищити поняття "народ", піддати сумніву його правові засади чи якось упослідити його іншим чином.

Мова йде про те, що потрібно зробити основою своєї ідентифікації не народ, а саме громаду. Тим більше, що унікальність змісту українського поняття "громада" визнана навіть за межами України.

Що таке влада?

Влада за означенням з Вікіпедії це: 1) право та можливість керувати та розпоряджатися чимось; 2) політичне панування, політичний устрій; 3) державна влада у розмежуванні на гілки (виконавча, законодавча, судова); 4) військова міць; 5) назва можновладців, які наділені владними повноваженнями.

В цих визначеннях приховуються основні установки влади.

Основною, і частіше за все єдиною, метою влади є влада. Відтак досягнення влади, не дивлячись на жодні жертви, та утримання влади за будь-яку ціну виступає основним мотивом влади.

Звичайно представницький характер влади створює менше відчуження, ніж його створювала, наприклад, традиційна чи харизматична влада. Але відчуження влади навіть за умови представницької демократії зберігається. Саме представницький характер влади продовжує створювати відчуження влади від народу, і саме цей характер дозволяє здійснити також відчуження від моралі та публічності.

Тому пункт перший визначення необхідно було б сформулювати так: відчужене від народу, необмежене ніякими моральними нормами чи публічним контролем право та утримувана за будь-яку ціну можливість керувати та розпоряджатись чимось.

Другий пункт більш складний. Щоб здійснювати політичне панування, потрібно декілька умов: 1) некомпетентність керованих та штучне втримання їх некомпетентності за рахунок обмежень на обізнаність щодо влаштування влади; 2) можливість бути над законом і змінювати закон керівниками; 3) відчуження керованих від керівників за рахунок безлічі правових та політичних бар'єрів; 4) штучне втримання обмежень на самоорганізацію, самозахист, самофінансування керованих; 5) нав'язування маніпульованого керівниками порядку денного для керованих як неспроможних бути суб'єктами; 6) нав'язування дискурсу "народ без влади не зможе", "народ без влади не захистить себе від ворогів", "народ і влада єдині" і т.д.; 7) чітке розмежування статусів у будь-якій повсякденній ситуації через право на приниження з боку керівника та необорну вимушеність бути приниженим керованого.

Особливо руйнівним для українців є неможливість створити дійсне самоврядування на рівні громад, бо нинішні чиновники абсолютно впевнені, що без повноважень представника владного центру регіони одразу ж генеруватимуть розкол України. Це фактично вирок привілейованому класу, який підозрює, що народ з країни розбіжиться навсібіч, якщо дати йому свободу. Вихід полягає у тому, що народу потрібно стати громадою і зібрати країну на рівні громад, а не на рівні центру.

Тому у другому пункті визначення потрібно чітко сказати – політичне панування є визначальним для будь-якого політичного устрою, який передбачає наявність влади.

Третій пункт виглядає чистою декларацією. Зрозуміло, що в багатьох конституціях світу прописаний розподіл влади на виконавчу, законодавчу та судову. Хоч з точки зору власне Монтеск'є, ми маємо додавати ще й гілку влади міжнародної чи зовнішніх зносин.

Під розподілом влади розуміється саме повний розподіл: законодавча не має призначати виконавчу, виконавча та законодавча не мають призначати судову і т.д.

Деякі держави, як от Тайвань, законодавчо відокремлюють ще й контрольну, екзаменаційну, юридичну, а також засновницьку та виборчу гілки влади.

Водночас мова в Україні йде не про ще більше подрібнення і незалежність гілок влади, а про неможливість досягнути навіть мінімального класичного поділу влад.

Тому правильніше було б сказати, що державна влада прагне концентруватися і знищити розподіл на виконавчу, законодавчу та судову.

Міць влади як лише військова міць розуміється у визначенні вкрай обмежено. Насправді міць влади визначається зовсім не монополією на застосування зброї та не військовою потугою. Це, так би мовити, міць крайніх випадків. Але повсякденна міць влади зовсім інакша.

Повсякденна міць влади визначається правом на беззаконня та привілеї, які народу заборонені і жорстко караються, правом на маніпуляцію, тобто на нав'язування свого порядку денного та свого дискурсу в публічній комунікації, а також правом на брехню, яку не дозволяється спростовувати публічно або спростування якої можна тривалий час ігнорувати.

Отже, четверте визначення правильніше було б сформулювати як військова міць та повсякденна міць як право на беззаконня та привілеї, на маніпуляцію та брехню.

Зрештою визначення влади як можновладців, яке до речі, критикується в українській Вікіпедії, потрібно вивести з-під критики та переглянути. Коли можновладців називають владою, то підкреслюють не ту обставину, що вони лише наділені владними повноваженням і не є відтак владою, а саме ту обставину, що саме вони тримають межу між народом та владою. Той, хто тримає межі, власне і визначає, де ті межі будуть.

Тобто для народу неважливо чи здійснюють можновладці повноваження управління, тобто чи належать вони хоча б до правлячого класу, не кажучи вже про належність до еліти. Для народу важливо, що можновладці, перш за все, опікуються своїми нормативно-правовими та традиційно-статусними привілеями.

Отже сформулюємо тепер приховані змісти влади: 1) зберігати відчуження від народу і жорстко втримувати межі між владою та народом на всіх рівнях: знання, компетенцій, інформації, прав, законів, можливостей тощо – як збереження змісту влади; 2) весь час мати привілеї, які дає функція управління, незалежно від виконання власне цієї функції – як збереження основної мотивації влади.

Громада проти влади

Народ не може протистояти владі, бо допоки є народ, буде і відчужена від нього влада. Нація може протистояти лише чужій, але не своїй владі, бо за самим визначення нація включає і народ, і владу. Не всяка республіка може протистояти владі, бо традиційно саме відчуження повноважень влади лежало в основах республік.

Владі може протистояти громада, яка бере на себе функції самоосвіти, просвітництва, самоуправління, самозахисту, самофінансування. Громада не знищує владу фізично чи через правову дискримінацію. Громада робить для себе владу не потрібною.

При цьому частини народу поза громадами можуть і надалі визнавати держави та державну владу і користуватися монопольним наданням державою інфраструктурних послуг, як це відбувається зараз.

Якщо від віднесення себе до народу ми можемо відмовитися за власним рішенням добровільно, то ми не можемо змусити представників влади добровільно відмовитися від віднесення себе до влади і від збереження екзистенційної межі між ними та народом.

Тому управлінсько-правове протистояння та правове повстання є єдино можливим процесом здобуття заміни всякої влади – державної, місцевої та муніципальної – на самоуправління.

Мається на увазі не повстання проти влади як бунт з руйнуванням. Мається на увазі повстання саме управлінсько-правове, тобто перебрання на себе громадою всіх тих повноважень, які належать нині представницькій владі різних рівнів.

Виведення громад за межі влади і позбавлення республіки влади є процесом набуття громадянами всіх функцій правлячого класу – як на рівні громади, так і на рівні республіки.

При цьому позбавлення можновладців привілеїв та відчуження від народу має стати першим кроком. Вже другим кроком має стати процес реального співволодіння та співуправління спільним. Третім кроком має стати процес всесвітньої громадизації та створення Світової Організації Громад на противагу ООН.

Коментарі — 32
Anatol Zubenko _ 06.09.2018 08:04
IP: 35.235.227.---
Leonid Hrabovsky:
Oleg Chemerchenko:
Пане Чемерченко, сприйміть моє зауваження як конструктивну критику: в укрмові немає слова "казначей", бо воно "ка-зна-чиє", тобто відомо чиє, а є – скарбник.
Не дивуйтесь...У нас багато такого...Цим ніхто не переймається...
Leonid Hrabovsky _ 04.09.2018 00:55
IP: 35.235.231.---
Oleg Chemerchenko:
Пане Чемерченко, сприйміть моє зауваження як конструктивну критику: в укрмові немає слова "казначей", бо воно "ка-зна-чиє", тобто відомо чиє, а є – скарбник.
Mike Olexandriv _ 02.09.2018 10:17
IP: 35.235.226.---
Михайло Довгий:
"даже большевики признавали необходимость устранения государства"
Государство – это способ реализации желания людей прекратить междоусобные войны и упорядочить свою жизнь. Это естественный процесс самоорганизации общества, придания ему определенной структуры. Эта структура должна соответствовать потребностям общества и в процессе развития общества она меняется. Временами эта структура сопротивляется изменениям, когда чиновники хотят сохранить свои доходы и привилегии. Тогда в обществе нарастает недовольство, и структура меняется революционным путем. Мудрый правитель этого не допускает и обеспечивает эволюционное изменение государственной структуры. Хороший пример – реформы Дэн Сяо Пина, сумевшего ввести частную собственность, сохранив при этом руководящую роль китайской компартии. Сегодня в Китае найден идеальный баланс между частной инициативой и ролью государства. В принципе, у СССР тоже был шанс пойти этим путем. Но из-за ГКЧП этот шанс был упущен
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 01:17
IP: 35.235.230.---
Джанко, пробачте... У мойому попередньому пості слід читати "поняття" замість "термін".
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 01:09
IP: 35.235.231.---
Janko Askatasuna:
Про НАЦІЮ хибно,бо в єдності громад етнічна основа.
Джанко:-) Ось же зараз пропоную – а визначення термінів – дайте.
1) нація – це –...
2) громада – це...
3) етнос – це...
4) етнична основа – це...
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 01:05
IP: 35.235.231.---
Пан Сергію, прийміть тезу, що кожна людина має власну вартість у суспільстві, відштовхнитесь від неї, – ви відкриєти нові обрії. Прийміть конкуренцію та правовий конфлікт як те, що дано in sensation...
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 01:00
IP: 35.235.231.---
З раніше сказаного. Що таке безвладя? Це ситуація у суспільстві, коли кожен суб'єкт не приймає жодного рішення, імплементація якого має вартість більшу, ніж вартість самого суб'єкту.
Janko Askatasuna _ 02.09.2018 00:50
IP: 35.235.226.---
Про НАЦІЮ хибно,бо в єдності громад етнічна основа.
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 00:50
IP: 35.235.230.---
Ми можемо сперечатись що до показників вимірювання "влади", але до тих пір, поки не введене вимірюване поняття "влади" – усі розмови про владу – "бла-бла-бла". Це питання до тих, хто має справи із справжнім моделюванням та математикою. Найпростіша модель – цінність людини, яка "має владу" та приймає рішення та цінність проекту, відносно якого приймаються рішення. Пан Дацюк закликає інтелектуалів прийняти участь у розробці СД, – тож прийміть:-) Скористайтесь тим, що є, панове та пані:-) Пан Дацюк правий у чомусь – деструкцію – лісом:-)
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 00:35
IP: 35.235.230.---
Тобто, якесь міністерство приймає рішення на 1 мільйон. Само міністерство має вартість для податковців 100 тисяч на рік. Маємо – міністерство скористалося Владою. Навпаки – міністерство приймає рішення на 10 тисяч гривень. Міністерство займається не тим, чим потрібно, бо його мінімальна компетенція – 100 тисяч:-)
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 00:28
IP: 35.235.230.---
Пропоную погляд, відмінний від критикованих паном Сергієм:-)
Влада – це можливість перекладати відповідальність, пов'язану з наявними ризками у ході втілення рішеннь на інших.

У такій трактовці влада стає не якісною химерою, а виміровоною сутністю, бо вартість людини (інституції), що приймає рішення – вимірювана, а також вимірована вартість ризку у разі його реалізації.
Oleg Chemerchenko _ 02.09.2018 00:17
IP: 35.235.230.---
:-) Шановні пані та панове.

Пан Сергій затронув дуже важливу та актуальну тему – що є влада та що є народ.

Скористаюсь нагодою: пропоную вам порозмислити – чи влада є якісною характеристикою, чи вимірюваною.

От дивіться.
В людини є повноваження та відповідальність. Сама людина коштує щось, враховуючи знання, вміння тощо. Нехай – Сталін, або Гітлер, або безхатько з-під-паркану. Є питання, і рішення має бути прийнято.
Скільки коштує Сталін, або Гітлер, або Безхатько? Нехай "X". Яка вартість втілення цього рішення? Нехай "Y". То що таке цей Y-X? Чи можливо цей показник ввести у якісті "обладання владою"?
Михайло Довгий _ 01.09.2018 23:35
IP: 35.235.227.---
Забавляют комментаторы (кроме двух-трех), не способные выйти из навязанного СМИ или кураторами дискурса и хотя бы попытаться понять, о чем тексты Дацюка. Особенно забавляет некий "мудрый" самозванец, пишущий "возраждается" и "интерпритации" и оскорбляющий память князя Кропоткина своей безграмотностью. "Историей развития общества" подтвержден "путь в никуда" представительской демократии, которая не может называться демократией, в отличие от афинской Агоры и новгородского Вече. Правильное название полиархия (власть многих). Это лучше, чем монархия или олигархия, но до демократии не дотягивает. Что касается анархии, то даже большевики признавали необходимость устранения государства (которое в лучшем случае – стационарный бандит, а в худшем случае – бандит кочующий, обирающий население по максимуму и выводящий ясырь в офшоры). Правда, большевики говорили, что государство диктатуры пролетариата должно умереть само в бесклассовом обществе, когда нас (большевиков) не будет.
Александр Мудрый _ 01.09.2018 21:41
IP: 94.244.158.---
Вот и возраждается теория анархизма в современной интерпритации.Появляются новые Крапоткины и Бакунины в лице Сергея Дацюка.Опасность заключается в том,что теория анархизма-это путь в никуда подтвержденный историей развития общества,хотя и очень привлекательный с первого,чисто популистского взгляда.Думаю Украине не стоит пробовать идти по подобному пути.Данный формат не место для глубоких дискуссий на эту тему.Коротко могу сказать только одно-:"Даже на небесах,где казалось бы все равны,всем руководит Всевышний."Так к сожалению,а может и к счастью, устроено высшим разумом человеческое общество.
Борис Скрипниченко _ 01.09.2018 17:23
IP: 178.92.81.---
очередной маразматический бред с претензией на высокое мудрствование...
Mike Olexandriv _ 01.09.2018 15:27
IP: 35.235.226.---
Oleg Chemerchenko:
"Саме тому є 2 шляхи – або створювати "проекти", та переманювати туди "бюрократів", або ж змінювати світогляд самого "бюрократа"."
Не "або", а "і". Треба діяти комплексно
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 13:05
IP: 35.235.231.---
Бюрократичного спрута подолати зсередини неможливо. Будь скільки нових облич не заведи, будь яких волонтерів або святих, – ракова пухлина, якою є бюрократія нездоланна. Ії можливо лише відрізати черговим майданом, та пільнувати за метастазами. Але треба ж розуміти, що Бюрократ, як тільки виходить з Установи, стає людиною, та їде до дому, до коханки, до друзів. І там в нього інші проекти, а не "зберегти та покращити посаду".
Як вбити Бюрократа? Відповідь надзвичайно проста та складна одночасно. Запропонувати Бюрократу проект, який приваблює його більше, ніж "зберегти та покращити посаду".

А це вже не "принципи", а "цінністі"!

Саме тому є 2 шляхи – або створювати "проекти", та переманювати туди "бюрократів", або ж змінювати світогляд самого "бюрократа".
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 12:55
IP: 35.235.231.---
Mike Olexandriv:
Таким чином з слабким власником та "менеджером" маємо не проблему взаємовідносин між "владою" і "народом", а проблему розмиття владних повноважень, та делегування прав без адекватної відповідальності.
Розмиття повноважень – це класичний інструмент ускладнення бюрократичної машини без нарощування її корисного функціоналу. Реструктурізації, скорочення, реформування, які втілює бюрократія над бюрократією, – завжди ведуть до ускладнення ієрархічної структури, до нарощування явного або неявного штату, до розмазування відповідальності на все більше і більше "юридичне обличчя", яке відповідає за усе, але в якому персонально ніхто ні за що не відповідає.

Опинитись у такому "владному / державному" монстрі – майже гарантія, що до пенсії допрацюєшь. Тому вони привабливі для тих, хто не хоче/не може ризикувати. Навіть вибір – працювати на Коломойського чи на Бюрократа – важкий. Але такі структури паразитарні за природою, виробляють лише макулатуру у шредерах
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 12:44
IP: 35.235.230.---
Mike Olexandriv:
Дуже цікаво подивитись на будь-який проект, тобто на цілеспрямовану діяльність групи людей, спрямовану на досягнення цільового стану, за умови обмеження доступних ресурсів.
Власник приймає рішення про виконання проекту, наймає менеджера, який втілює задумку.
Менеджер формує команду, та відслідковує стан виконання. Менеджер може намагатись перейняти деякі функції власника, за що може отримати "по руках", але може й не отримати, якщо власник слабкий. Тоді проект або гальмує, або взагалі гине, бо менеджер намагається реалізувати не доручений йому проект, а зовсім інший – "залишитися на хлібному місці та піднести себе в очах власника".
Якщо такий менеджер вдало реалізує свій персональний "проект" стає погано усім, включаючи власника, бо закріпившись у статусі "незамінного", такий "менеджер" починає впливати на бізнес взагалі, та не на користь бізнесу, а на користь свойого "хлібного місця".
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 12:31
IP: 35.235.230.---
Іван Круч:
...надо заключить договор как грабители будут грабить народ. чтобы все было по закону и с согласия
Не надо заключать такой договор. Этот договор заключен между СССР-"народом" и СССР-"грабителями" в 30х годах прошлого века, с тех пор не сильно изменился, и действует поныне.

Единственное, что изменилось, – "народ" распался на 2 группы. БОльшая – до сих пор со всем согласна, хотя и скулит. Меньшая – не просто не согласна, но начала говорить об этом вслух, а не на кухне, начала выходить на майданы. А сейчас еще и осмыслить реальность пытается, т.е. перешла от эмоционального реагирования к попытке рационального, от мышления рептильным мозгом к попытке задействовать кору полушарий.
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 12:20
IP: 35.235.231.---
Mike Olexandriv:
Особливо яскраво безпорадність "хаотичного буття" проявляє себе у разі виникнення будь-якого конфлікту між членами громади, який ці 2 члени не можуть розв'язати безпосередньо. Бо потрібен третій, той, хто стане суддєю, і чия воля (рішення) стане законом для цих двох.

Тому й писав раніше, що "недомінація" у тому загальному вигляді, що пропонуються паном Сергієм – це щось на кшталт фуфломіцину при проносі.

Є зернятко у роздумах про необхідність зменшення держави у людському житті. Але якщо викинути з дискурсу цієї дискусії транстериториальність громад, – матимемо "федералізацію" як її пропонують котрий рік.
Oleg Chemerchenko _ 01.09.2018 12:10
IP: 35.235.230.---
Mike Olexandriv:
...обирає собі голову, секретаря та казначея – тих осіб, без яких життя громади є хаотичним... "
Тобто, взагалі не є життям.

У біологічної клітини виокремлюються різні структурні елементи, кожен виконує свою функцію, а "диктатуру" реалізує ядро, що місить ДНК.
У волчої зграї є вожак, на час його старшинства зграя йому підпорядковується, але є певні критерії та "етичні" правила його "переобрання".
На рівні моногамної сім'ї виокремлюються батьки та діти, виокремлюються ролі голови, казначея, тощо. І добре, якщо правила (принципи) встановлюються батьками, а не батьками батьків.

Будь яка група людей, що мають будь-яку спільну діяльність, склад якої більший ніж 7 персон, потребує для своєї стабільності функцію кординації цієї діяльності, а для успіху – ще й функцію планування. А це вже майже "влада", бо 7 делегують 1му повноваження визначати "що робити зараз" та повноваження визначення свойого майбутнього.
Mike Olexandriv _ 01.09.2018 08:06
IP: 35.235.227.---
Можна було б додати ще одне визначення влади. Це наділення певних членів громади повноваженнями з метою ефективного керування життям громади. Будь-яка громада обирає собі голову, секретаря та казначея – тих осіб, без яких життя громади є хаотичним. І тут вже все залежить від моральних якостей цих громадських обранців, а також від спроможності громади контролювати їх. І ми знову повертаємось до вічної теми – народ і влада – тільки на рівні громади
Anatol Zubenko _ 31.08.2018 18:40
IP: 94.153.158.---
Знову Дацюк смішить людей, так як кажуть "коні мочить"...Нема вже чого й почитать...
Anatol Zubenko _ 31.08.2018 18:37
IP: 94.153.158.---
el Cid:
Досить важко переварюю ваші статті пане Дацюк, але завжди читаю з великим інтересом – за що вам низький уклін.
Деякі коментарі викликають обурення, інші зневагу, а деякі повагу. Слава тобі боже.
Так от – більшість неуків забувають або не знають що суспільство завжди еволюціонує. І щось мені здається, що демократія,як етап еволюціі,повинна змінитись у цьому сторіччі. Може і значно скорше.
Ага зміниться...Тільки ось на що? На диктатуру, чи може відразу на рабовласницький лад?
Україна та Європа963 Корупція1170 Aтака Путіна1130 Уряд реформ348 Мовне питання179
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter