ЩО МИ ВИБИРАЄМО?
Що власне зараз відбувається? Як ми опинилися в такій ситуації? Що ми вибираємо?
Ця виборча кампанія є безпрецедентною, навіть після двох Майданів. По-перше, тому що вона відбувається в ситуації війни. По-друге, тому що вона відбувається в ситуації тотального руйнування держави, коли мова йде вже навіть не про системну корупцію, а про олігархію, яка замінила демократію. По-третє, вона відбувається в ситуації безпрецедентної втрати довіри громадянами до влади, до держави, до політиків.
Давайте спробуємо спокійно подивитися на ситуацію останніх днів.
Отже, діючий Президент робить ставку на патріотичний та націоналістичний дискурс. Проти нього на хвилі тотальної корупції виступають нацдружини (Черкаси, Житомир). ЗМІ і влада на чолі з Президентом транслюють припущення, що дії проти Президента інспіровані російськими силами разом з біглими олігархами.
Але це ж подвійний абсурд.
Якщо патріотичний та націоналістичний дискурс є основою виборчої кампанії, то нацдружини не можуть бути проти або принаймні з цими силами потрібно вступати в діалог, бо це ж ніби-то ядерний електорат. Якщо все-таки нацдружини проявляються якусь протестну активність, то це не може бути активність принаймні Росії, бо інакше доводиться визнати, що частина ядерного електорату Президента знаходиться на боці Росії, а це руйнує його кампанію.
Як і чому став можливим цей подвійний абсурд?
Адже, як пояснюють нам представники діючої влади, зокрема прокуратури та деяких інших слідчих органів, розслідування в Укроборонпромі йшло вже декілька років. Якщо це так, то чому рвонуло так різко і саме зараз?
Причина тут у тому, що олігархічні ЗМІ постійно викривляють порядок денний, замовчують проблеми, пропагують проблемну владу, цензурують опозицію та опозиційних громадських діячів на телебаченні. Відтак ми в принципі не мали змоги на телебаченні обговорювати корупцію. Навіть телеканали, які не мають симпатій до влади та нинішнього Президента, теж це не обговорювали.
Тобто ми маємо зруйновану не лише демократичну державу, яку замістила собою олігархія. Ми маємо зруйнований змістовний комунікативний простір, де навіть подвійний абсурд вже не помічається. Якщо не помічати подвійний абсурд, він швидко стане потрійним, четверним і т.д. І цей абсурд зруйнує Україну.
Патріоти та націоналісти змушені були робити важкий вибір: підтримувати патріотично-націоналістичний дискурс Президента разом з корупцією чи виступати проти корупції, піддаючи сумніву та руйнуючи довіру до патріотично-націоналістичного дискурсу Президента. Зрештою прогресивна частина патріотів та націоналістів виступила проти Президента.
Пам'ятаєте про руки, які нічого не крали? Тоді ті руки, які нічого не крали, не били по руках друзів, які крали.
Так от, руки друзів Президента це і є руки Президента, і відрубати їх треба усі, як власне і говорив нинішній Президент. А якщо руки друзів Президента це не руки Президента, то навіщо нам такий Президент, який не контролює руки власних друзів?
Вибираючи Президента, ми вибираємо руки його друзів.
Отже нам разом з Армією, Мовою та Вірою нав'язують олігархію замість демократії, корупцію на крові, викривлений порядок денний, де неможливо обговорювати перспективні стратегії, програми та проекти, вічну війну, на якій просто наживаються, з вічними обіцянками її виграти.
Я думаю, нас чекають ще відкриття про контакти нинішньої влади з Путіним і координацію продовження війни на пару з Росією, бо надто підозріло виглядає ця війна без війни і ця корупція на крові з російською контрабандою.
Чи ви думаєте, що під часи війни дійсно можна контрабандою завозити в Україну комплектуючі для зброї з Росії без вказівки від Путіна?
Корупція в Укроборонпромі це не просто внутрішня корупція, це корупційний союз українських та російських олігархів проти громадян України та підданих Росії.
Думаю, така правда нам не сподобається.
Зрештою, вирішувати нам. Бо це вибір. Наш вибір.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
