29 травня 2019, 14:04

ВІДКРИТИ ГЕРМЕТИЧНИЙ ПАРЛАМЕНТ

Рішення Президента про розпуск Парламенту та дочасні парламентські вибори, а також порушення домовленості між Парламентом та Президентом щодо зміни виборчого закону (фактично "кидок" Парламентом Президента), показує нам вкрай критичну ситуацію з Парламентом.

Парламент розробляє зміст Конституції з власними преференціями, де власне прописує нерівновагу між Парламентом, Президентом та Судом на користь Парламенту: народні депутати претендують на всеохопний контроль та вплив, а їх ніхто не контролює. Впливають на них здебільшого олігархічні групи прихованим чином.

Парламент сам приймає норму про недоторканість народних депутатів і багато років опирається її скасуванню.

Парламент блокуванням закону про лобіювання багато десятків років зберігає структуру лобістів та лобістські дії всередині парламентського процесу прихованими для широкого загалу.

Парламент сам приймає закон про власні перевибори, не просто зберігаючи приховану структуру лобістів та прихований олігархічний вплив протягом окремого скликання каденції, але і перевідтворюючи все це в наступному скликанні.

Парламент може діяти без наявності парламентської коаліції у змові з Президентом, незаконно з порушенням регламенту обирати Уряд, і відповідальності за це не наступає ані для Голови Верховної Ради, ані для народних депутатів, які підтримували такий стан. Фактично законодавчий процес в Україні давно вже організовано у незаконний спосіб. Тобто багато законів у нас є незаконними.

Скандальним було існування фракції імені Президента в нинішньому Парламенті, яке не заперечував ані Конституційний Суд, ані народні депутати з правовою освітою, хоча це було пряме порушення конституційної норми про розподіл влад.

Суперскандальною була прокурорська циркова вистава з поданням на деяких народних депутатів про зняття депутатської недоторканості – про кінцеві результати всіх цих подань та розслідувань нічого досі не відомо.

Скандальним було приховування факту відсутності урядової Коаліції в нинішньому Парламенті.

Скандальними досі є невизнання цих фактів багатьма народними депутатами.

Отже сьогодні ми маємо герметичний Парламент – безвідповідального безсмертного Монстра, який опирається не лише своїй зміні, але і змінам в країні. Тобто ми маємо структуру, яка може робити, що завгодно, порушуючи закони і правові норми, уникати відповідальності, самостійно приймати правила про власне переобрання і бути нікому взагалі непідзвітною.

Фактично ми маємо в Україні кризу Парламентаризму з непередбачуваними наслідками.

Криза Парламентаризму взагалі є світовою. Світ змінився і ускладнився, громади і корпорації стали більш дієвими і активними, ніж держави.

Замість того, щоб обдумати цю ситуацію і запропонувати інновації у виборній демократії, парламентарі, як і раніше, намагаються зберегти монопольний контроль. Відтак Парламенти повсюдно відриваються від громад і замикаються всередині себе.

Народні депутати не здатні до правової та суспільної рефлексії цієї ситуації, оскільки вони повсякчас захищають такий стан речей і заперечують очевидні факти правового нігілізму. Нинішній Парламент не здатен до самооновлення, до самоочищення, до перспективних і осмислених змін задля спільного блага України.

Жодного стосунку до демократії, демократичних норм та демократичних процедур ця ситуація не має.

Недосвідченість Президента аж ніяк не виправдовує такий стан з Парламентом.

І це не є, як кажуть деякі народні депутати, внутрішньою справою Парламенту.

І взагалі ніякої внутрішньої справи Парламенту не існує, бо все, що відбувається в Парламенті, безпосередньо стосується усіх громадян України, кожного українця.

Можете казати, що завгодно про демократію і наводити приклади інших демократичних країн, але так бути не може: щоб олігархи, злодії і корупціонери ховалися в Парламенті за недоторканістю, а ми, громада України, не мали жодної можливості змінити структуру Парламенту, правила роботи Парламенту, правила виборів в Парламент за нашими загальними, публічними і справедливими вимогами.

Такий Парламент нам не потрібен, бо він працює на шкоду Україні. Обираючи сьогодні наступний Парламент, ми заходимо на нове коло поневірянь, знущань, правового нігілізму, безвідповідальності, олігархічного дерибану і корупції.

Нам потрібен недомінантний в політичній системі, відповідальний, правослухняний, відкритий в свої структурі і впливах (негерметичний), відкритий до вільного переобрання (нерекурсивний) Парламент.

Не змінивши Конституцію, ми не можемо отримати такий Парламент. Ба, більше, регламент Парламенту потрібно ухвалювати, погоджуючи його з Президентом та Верховним Судом. Виборче законодавство для народних депутатів взагалі вочевидь потрібно приймати на референдумі, після ретельного опрацювання проекту фаховими юристами та суспільствознавцями, бо самовиборність корумпованого Парламенту буде вічною.

Що б там не говорили про успіхи нинішнього Парламенту, його оцінка буде залежати від одного – чи здатні народні депутати відрефлексувати свою багаторічну парламентську кризу і згенерувати інаваційні ідеї для її подолання.

Якщо народні депутати будуть нездатні на це, тоді це порочне коло потрібно розривати якось інакше, радикально і вже без участі народних депутатів.

powered by lun.ua

Є МИСЛЕННЯ – Є МОВА

Пустопорожні дискусії про мову ні до чого не ведуть, бо вони не виходять на сутнісний рівень. Це показало обговорення мого відео. Що таке взагалі мова? Яка у конкретної української мови перспектива і як довго проживе українська мова? Існує гіпотеза Сепіра-Уорфа, що не реальність нормує мову, а мова нормує реальність...

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...

ЩО САМЕ ВБИВАЄ?

Що саме надмірно вбиває людей під час епідемії коронавірусу? Це питання ставити незручно – його не бажають ставити експерти, на нього не бажають відповідати політики...

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України...