УСІ ХОЧУТЬ ЗАКІНЧИТИ ВІЙНУ
А чи може бути реальний план закінчити війну, коли ніхто вже не хоче воювати?
Планів може бути скільки завгодно, але війну за планом не закінчиш.
Тому що план закінчити війну це і є новий виток війни. Тобто узгодження плану закінчити війну без явної перемоги однієї зі сторін це і є новий рівень війни.
Зараз у публічному просторі запропоновано безліч планів закінчити війну. Це якщо навіть не враховувати сумнозвісний план Штайнмаєра.
Президент України виступив на Мюнхенській безпековій конференції-2020 зі своїм планом закінчення війни, і це провальний план, бо він побудований на інтересах України і не враховує інтереси посередників та Росії. Мюнхенська конференція з безпеки-2020 спричинилися до плану, що відомий як 12 пунктів, і це також провальний план, бо він враховує інтереси посередників та Росії і суперечить інтересам України.
Зі своєю критикою Мюнхенського плану виступили безліч політиків. Є план закінчити війну від Юрія Луценка. Є план закінчити війну від Оксани Сироїд. Якщо згадати, то є ще власне Мінський план (Мінські домовленості) від колишнього Президента Порошенка та план Тимошенко.
Ніхто не хоче аналізувати невдачу Мюнхена, всі продовжують діяти в логіці переслідування власних інтересів, що в Росії, що в Україні, і намарно сподіватися на закінчення війни. Це ж безумство робити одне і те ж і сподіватися на інший результат, як казав колись Ейнштейн.
Така проблемна ситуація мала би сказати нашим політиками, що в realpolitik неможливо розробити план інтересів різних сторін щодо війни, який би спрацював для закінчення війни. Вочевидь потрібно виходити на якийсь інакший рівень договорів щодо війни. Але ні! Ми великі спеціалісти ходіння по граблях, хай навіть наші люди продовжують гинути на війні через глупство політиків.
Поки ми не домовимося про принципи кінця війни, ми не зможемо домовитися про набір кроків до закінчення війни.
Немає сенсу у ситуації війни узгоджувати інтереси чи навіть домовлятися про цінності, бо війна це і є війна цінностей та інтересів. Домовитися можна лише про принципи, бо вони конструюються наново. Причому домовлятися про принципи необхідно саме з посередниками та міжнародною спільнотою і разом з нею переконувати Росію.
Якщо не вивести розмову на принциповий рівень, то поступово Росія переграє нас на рівні інтересів, бо вона різним чином уміє зацікавлювати посередників у війні і навіть міжнародну спільноту.
Якщо ми не домовимося про принципи, то при спробі реалізувати будь-який крок будь-якого плану будемо постійно натикатися на принципові розбіжності – не лише між Україною і Росією, але також між Україною та посередниками, і так само між Україною та міжнародно спільнотою.
Саме з цього я виходив, коли писав текст "Філософія кінця війни Росії проти України" (російською).
Підемо шляхом викладених мною принципових домовленостей, можем виграти. Підемо шляхом realpolitik, неодмінно програємо.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
