2 квітня 2020, 08:50

ЗДИЧАВІННЯ

Окрему людину налякати просто. Багато людей в Україні налякати важче, але якщо робити це тривало і продумано, то можна. Коли люди вже налякані, їх страх підтримувати вже неважко, для цього достатньо переключати їх просто зі страху чогось одного на страх чогось іншого. І дуже легко продовжувати лякати людей в Україні, коли злякався увесь світ.

Світова масова істерія щодо пандемії коронавірусу породила унікальні протягом всього життя нинішнього покоління українців явища – примусову сепарацію суспільства, зупинку транспортної комунікації, масштабну тотальну дезінформацію та дезорієнтацію, а також публічне нагнітання страху і паніки олігархічними телеканалами, попрання прав та свобод з боку держави.

Здійснений російськими імперцями, на контрході підтриманий українськими націонал-патріотами, доповнений західними компрадорами розкол українського суспільства фактично знищив українську громаду. Більше немає закликів – ми єдина країна, бо ми відмовилися від Революції Гідності, ми самі злили її в унітаз.

Більше немає до кого звертатися, стаючи на позицію громади, бо власне немає єдиної громади. Ми не можемо випрацювати адекватні засоби боротьби з пандемією коронавірусу, бо влада не вірить громаді, громада не вірить владі, а розколоті громадяни не вірять один одному.

Відтак ми не здатні розуміти не лише складні стратегії, але ми перестали приймати раціональні рішення як такі. Вірус є, пандемія є, карантин потрібен. Але закриття метро – дурість, зупинка літаків – дурість, нездатність забезпечити тестування та лікування – дурість. Сам по собі карантин без засобів тестування та лікування неефективний. Подальші обмеження пересування – дурість.

В Україні почалося примусове спрощення життя, соціальних практик, політики, економіки, культури. Примітивізація габітусу породжує нове явище – практику здичавіння, структури здичавілих та ритуали дикості.

Поки що на нас одягли намордники, посадили в домашні тюрми, обмежили можливості для розуміння того, що відбувається. Розберемо кейс "маска".

Досі в світі відсутні доказові дослідження про ефективність нереспіраторних масок протягом тривалого часу. В більшості медичних довідників написано, що нереспіраторна маска в принципі не захищає ані від вірусів, ані від бактерій. У нас немає в достатній кількості не лише респіраторних, але навіть і нереспіраторних масок, які саме масово і використовуються. І нас зобов'язали носити саме нереспіраторні маски. Тож чому нас змушують носити нереспіраторні маски?

Нереспіраторна маска проти вірусів, що розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом, працює так, що зменшує кількість видихуваних крапель за рахунок того, що деякі краплі осідають на нитках матерії маски. Дуже швидко досягається межа, коли краплі більше не можуть осідати на нитках.

Тобто проблема у тому, що зменшення видихуваних крапель становить десь 33% причому протягом 2-3 хвилин. Після цього маска не лише не захищає, але стає небезпечною для оточуючих і для того можливо інфікованого, хто носить маску. Тобто в ситуації вимоги носити маску у публічних місцях мені потрібні якісь інакші причини, ніж нераціональні з медичної точки зору.

Тому одягнута на лице нереспіраторна маска для мене є важливим фактором соціалізації через символічну ідентифікацію – "я в стані масової істерії" чи "я свій серед ідіотів". І якби я епатував, то написав би це на масці.

Носіння окулярів я ще можу якось зрозуміти. Носіння рукавичок виглядає взагалі незрозумілим, бо медичні рукавички ніхто не буде використовувати одноразово (це дорого і їх нема в продажу), а гладити їх неможливо, інакші рукавички ж є сумнівними з точки зору ефективності.

Прадавні люди вірили, що танці з бубнами допомагають відігнати злих духів. Нинішні люди вірять, що нереспіраторна маска та рукавички дозволяють захиститися від вірусів в публічних місцях протягом часу більше 2-3 хвилини. Відтак я усвідомлюю, що носіння нереспіраторної маски та рукавичок для мене це ритуал дикості, у якого є безліч захисників дилетантів-істероїдів, які отримують значний вплив в ситуації масової істерії. Отже я маю вдавати дикуна, щоби вижити серед здичавілих. Так я раціоналізував цю ситуацію для себе.

Це процес здичавіння, в кінці якого прірва. Коли символи дикунства та істеричні крики їх захисників починають домінувати в суспільстві, і воно перед страхом смерті нездатне їм протистояти, то люди перетворюються на здичавілих.

Перебороти здичавіння може лише голос розуму. Звичайно, краще було б – інтелект. Але хоча б голос розуму. Цей голос вже прокидається по всьому світу. Ось лист німецького вченого до Канцлера Німеччини Меркель (переклад). Ось голоси розуму з усього світу.

Не вірте нікому, хто істерить і галасує. Керуйтеся розумом. Спілкуйтеся з істероїдами, як з малими дітьми, бо їм страшно і вони дуже агресивні від цього. Намагайтеся апелювати до їх розуму, коли до людської гідності не вдається.

Немає нічого гіршого, ніж здичавіла Україна.

Здичавіння це страшно. В здичавілого світу немає хорошої перспективи.

powered by lun.ua

Є МИСЛЕННЯ – Є МОВА

Пустопорожні дискусії про мову ні до чого не ведуть, бо вони не виходять на сутнісний рівень. Це показало обговорення мого відео. Що таке взагалі мова? Яка у конкретної української мови перспектива і як довго проживе українська мова? Існує гіпотеза Сепіра-Уорфа, що не реальність нормує мову, а мова нормує реальність...

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...

ЩО САМЕ ВБИВАЄ?

Що саме надмірно вбиває людей під час епідемії коронавірусу? Це питання ставити незручно – його не бажають ставити експерти, на нього не бажають відповідати політики...

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України...