1 грудня 2020, 10:47

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України.

16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона досі чинна, бо на неї посилається Акт проголошення незалежності України, на який в свою чергу посилається діюча Конституція України. Це був вибір тогочасної української еліти, а за формальною ознакою це було рішення неіснуючого нині державного органу.

24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР був прийнятий Акт проголошення незалежності України. Це було рішення української еліти, а за формальною ознакою це було рішення неіснуючого нині державного органу.

1 грудня 1991 року був Всеукраїнський референдум про незалежність України, тобто референдум народу УРСР про створення незалежної України. Це був вибір народу, існування якого нині під великим питанням.

Два Майдани (2004, 2013-2014), які так і не стали революціями, спричинилися до розколу українського народу на три несолідарні частини суспільства: націонал-патріотів, російськоорієнтованих та західних компрадорів.

Цілий ряд кроків української еліти були спрямовані на те, щоби порушити основоположний принцип Декларації про державний суверенітет України:

"Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї..."

7-го лютого 2019 року ці систематичні порушення були зафіксовані в преамбулі діючої Конституції України:

"...піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України..."

Фактично в діючій Конституції України, де є посилання на Акт, який в свою чергу посилається на Декларацію, яка містить принцип нейтральності і позаблоковості, де також зафіксовано і більш загальний принцип суверенітету держави України, зафіксовано антиконституційне положення про десуверенізацію України.

Тим самим українська еліта взяла курс на втрату незалежності України.

Мотивації різних частин української еліти такі:

У російськоорієнтованих – встановити суверенітет, ефективний контроль чи, принаймні, зовнішній вплив Росії на якомога більшій частині території України, у якомога більшій кількості сфер (інформаційній, культурній, науковій, економічній і т.д.), а все, над чим неможливо встановити суверенітет, контроль чи вплив, хаотизувати.

У націонал-патріотів – знищити солідарну коммеморацію за рахунок виокремлення національно-патріотичних частин суспільної пам'яті, українізувати, декомунізувати якомога більшу частину українського суспільства, а решту суспільства репресувати, стигматизувати, маргіналізувати.

У західних компрадорів – віддати в зовнішнє управління державні інститути, контролювати через боротьбу з корупцією політику, поставити під контроль наддержавних структур якомога більшу частину економіки, продати іноземним корпораціям фінансові активи, природні копалини, інфраструктури України, а решту піддати зменшенню капіталізації, розоренню і просто знищенню.

Еліти як цілісного утворення в Україні нема. Народу України фактично вже нема. Біля влади в Україні вже більше 10 років малокомпетентні, жадібні і безперспективні люди.

У незалежну Україну продовжують вірити наївні романтики та маргінальні інтелектуали.

Саме їх я і поздоровляю сьогодні з Незалежністю України.

powered by lun.ua

Є МИСЛЕННЯ – Є МОВА

Пустопорожні дискусії про мову ні до чого не ведуть, бо вони не виходять на сутнісний рівень. Це показало обговорення мого відео. Що таке взагалі мова? Яка у конкретної української мови перспектива і як довго проживе українська мова? Існує гіпотеза Сепіра-Уорфа, що не реальність нормує мову, а мова нормує реальність...

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...

ЩО САМЕ ВБИВАЄ?

Що саме надмірно вбиває людей під час епідемії коронавірусу? Це питання ставити незручно – його не бажають ставити експерти, на нього не бажають відповідати політики...

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України...