Виснаження

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑЗ країною песимістична картина,

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑБо потрапила в подвійну кабалу вона:

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑНемовби зраджена Катерина

ˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑˑІ водночас Галя балувана...

ˑ

Коли стихають слова і тривають Жнива,

Коли у визвольних змаганнях завмирає мислення,

Коли душа від усього цього стає ледь жива,

Це – всього лише виснаження.

ˑ

Це позбавлення сенсу всього звичного, що було.

Це коли нікуди не ведуть старі мотиви.

Це перетворення руху за інерцією минулого на зло.

Це втрата майбутнього орієнтирів та перспективи.

ˑ

Це коли вже не можеш більше бігти, іти, повзти.

Треба якось рухатись, але немає вже початкового драйву,

Немає сил, та й фортуна стомилася нас на собі везти

І намагається скинути з себе байдужу до неї вагу зайву.

ˑ

Треба якось спинитися, відволіктися, перекантуватися у глуші,

Але ми думаєм, що ось ще трошки, ще один ривок.

Воля завжди обмежена потягами душі.

Воля без мислення не сприймає своєї слабкості вирок.

ˑ

Нам немає сенсу теж виснаженому ворогу здаватися.

Та й нікому не хочеться відступати.

Отже потрібно знову до наступу братися

І через виснаження переступати.

ˑ

Виснаження не збувається фізичним перепочинком.

Виснаження не долається сміливістю чи відвагою.

Виснаження не пробивається героїчним вчинком.

Виснаження переживається лише свіжою наснагою.

ˑ

Наснага – це таке натхнення душі,

Яка відродилася як жива і спрагла.

Натхнення приходить у пустоті, в тиші,

Де життя буяє, а не смерть нагла.

ˑ

Душа, що ходить по колу пам'яті циклічно,

Не бачить виходу і не творить добро та красу уявою.

Вона не оживає у цьому сум'ятті трагічно

І вважає у ньому себе зайвою.

ˑ

Душа, яка чує лише старі мелодії,

Не може грати якусь інакшу гармонію.

Хай навіть люди з таким душами – добродії,

Вони отримують лише долі іронію.

ˑ

Тож чи можна змінитися у війні так, щоб пережити виснаження?

Як оновитися, якщо ми ніби стійкі, але дедалі слабші?

Щоб відродитися, щоб уникнути винищення,

Треба не чіплятися за те, що є, а творити інакше на марші.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.