25 листопада 2016, 16:56

Результати саміту Україна-ЄС: безвіз отримав український ліс-кругляк

В обмін на кредит у 600 мільйонів, влада добровільно йде на остаточне знищення українських лісів та тисяч робочих місць.

У результаті боротьби за безвізовий режим, перевагами котрого зможуть скористатися не більше 7-9% населення (більшість громадян зараз просто не має грошей, аби подорожувати країнами Євросоюзу, навіть без потреби оформлення віз) , та за черговий транш МВФ (необхідний уряду аби перекрити брак коштів, котрі не доплачують в бюджет олігархи) - влада пішли на безпрецедентний крок.

За підсумками саміту, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер повідомив, що Президент України Петро Порошенко у найближчі дні на законодавчому рівні скасує заборону на експорт необробленої деревини – лісу-кругляка.

Що означає таке рішення, і до яких наслідків може призвести?

Перше - варварська вирубка українських лісів триватиме на радість європейського лобі, яке зацікавлене у нашій дешевій сировині. Адже саме за її рахунок деревообробка у країнах ЄС процвітає. Європейці можуть, не завдаючи шкоди власним лісовим ресурсам, переробляти чужий ліс, і перепродавати його вже в обробленому вигляді за зовсім інші гроші.

Друге - стоячи аплодують такому рішенню наші вітчизняні контрабандисти та корупціонери. Причина? Уряд пропонує зняти заборону на вивіз лісу, обкласти його митом і зобов'язати експортерів деревини отримувати дозвіл торгувати кругляком у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

Це дасть можливість у ручному режимі визначати, хто зможе продавати ліс, а хто – ні. Додаткову корупційну годівницю отримає профільне міністерство, але контрабандного лісу на кордонах менше не стане. Просто від збільшення митної ставки зростуть і "тарифи" нечистих на руку митників, а відтак – збільшиться і розмір "данини" керівництву ДФС.

Третє - працівники деревообробних підприємств можуть знову вішати колодки на двері своїх цехів і ставати на облік біржі праці. Або ж знову їхати закордон у пошуках кращої долі, працювати на деревообробних підприємствах і меблевих фабриках, але не у себе на батьківщині, а у країнах ЄС як дешева робоча сила. Очевидно, що отримуватимуть зарплати значно нижчі, аніж би отримували громадяни ЄС за ту ж роботу.

Мабуть, українська влада не зацікавлена ні в нових робочих місцях, ні в додаткових коштах ЛЕГАЛЬНО сплачених у держбюджет як податок від роботи вітчизняної деревообробної галузі.

Це лише короткий перелік того, до чого призведе скасування мораторію на експорт лісу – навіть не згадуючи про те, якими будуть наслідки для нашої екології від варварської вирубки лісу. Утім, що буде з навколишнім середовищем, влада взагалі не боїться – адже на вирішення екологічних проблем можна буде брати додаткові кредитні гроші в ЄБРР, і дружньо їх "перерозподіляти" між своїми.

Натомість, третій рік влада цинічно бреше, і нав'язую суспільству два міфи: перший, що мораторій треба скасувати, відповідно до умов Угоди про Асоціацію з ЄС, котрі продиктовані вимогами СОТ; другий, що мораторій на вивезення кругляку не дає результату.

Почнемо з першого міфу – чому у нашому зовнішньополітичному відомстві не згадують, що, за правилами СОТ (пункт "а" частини 2 статті ХІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року) , країни учасниці мають право встановлювати заборони та обмеження експорту на товари, що мають вагоме значення для сторони-експортера.

Чому наші дипломати не пояснюють європейським партнерам, які переваги від мораторію отримує наша економіка (на підтримку котрої, власне, у них і просяться гроші) , та які втрати в разі його скасування матиме наша екологія (а до питань екології європейці, на відміну від нас, ставляться дуже відповідально) ?

Ми, як парламентарі та ініціатори законопроекту, під час його обговорення зустрічалися з польськими дипломатами та політиками та пояснювали колегам ці речі. Пояснювали, що мораторій – це лише перший крок. Другим має стати ухвалення законопроекту N2617 та N2618 про встановлення нульової митної ставки на імпортне деревообробне обладнання. Пояснювали, що таким чином обмежуємо вивезення, але даємо змогу інвестувати в переробку деревини тут, у нас. І наші аргументи були сприйняті без застережень. Чому цього не роблять урядовці та Адміністрація Президента – питання риторичне (або ні, якщо ще раз уважно почитати початок цього допису).

Тепер про другий міф нашої влади – що мораторій на вивезення лісу не дає результату. Про це розповідав і попередній Прем'єр, за перший рік роботи котрого експорт цієї сировини виріс на 30% (і склав понад 1,3 млн "кубів" (!), – перепрошую, але навіть злочинний режим Януковича дбайливіше ставився до українських лісових ресурсів, щоправда, їхнім "профілем" була інша сировина).

Проте цифри – річ уперта. Попри спротив на рівні виконання закону N325-VIII (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) і затримку із ухваленням супровідних підзаконних актів, перший рік дії мораторію дав такі результати:

1) НА ТЛІ ЗАГАЛЬНОЇ СТАГНАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ДЕРЕВООБРОБНА ТА МЕБЛЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ ПОЧАЛИ СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ (приріст +15%, а меблева +12%, тоді як загальний спад реалізації промислової продукції скоротився на -6%).

Тобто деревообробна та меблева промисловість після введення мораторію зросли, не зважаючи на "падіння" промисловості загалом.

2) ПОЧАВ СТРІМКО РОСТИ ЕКСПОРТ ОБРОБЛЕНИХ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ (також на тлі загального падіння експорту) – плюс 12% експорту ОБРОБЛЕНИХ лісоматеріалів, проти мінус 11% сукупного товарного експорту.

3) ПОЧАЛИ СУТТЄВО ЗРОСТАТИ ОБСЯГИ ПОДАТКІВ ВІД ГАЛУЗІ, СПЛАЧЕНИХ ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ (+18% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, коли мораторію не було).

4) ІНВЕСТОРИ ПОЧАЛИ ВКЛАДАТИ В ДЕРЕВООБРОБНУ ГАЛУЗЬ І СТВОРЮВАТИ НОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ (обсяг імпорту верстатів для обробки дерева збільшився в 3,5 рази! І це без лібералізації митної політики на деревообробне обладнання).

І на останок хочу нагадати, що Україна є парламентсько-президентською республікою. А отже, які б обіцянки не давав у Брюсселі Президент, рішення щодо скасування мораторію може ухвалити лише Верховна Рада.

Тому, підсумовуючи, хочу закликати колег як з опозиційних до влади партій, так і представників коаліції не втрачати здорового глузду і не піддаватися на чергові маніпуляції.

Більше того, ми маємо нарешті ухвалити у другому читанні законопроекти N2617 і N2618 про встановлення нульової митної ставки на імпортне деревообробне обладнання, який майже півтора роки чекає на розгляд у Парламенті.



Народний депутат України,

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії "Народний контроль"

Дмитро Добродомов

powered by lun.ua

Уряд ''Народної довіри''

Політична платформа партій демократичної опозиції покаже майбутніх міністрів ще до виборів. "Народний контроль" та "Громадянська позиція" ухвалили важливе рішення: створити спільну політичну платформу "Народної довіри" для партій демократичної опозиції...

''Народний контроль'' вимагає дострокових президентських та парламентських виборів

Лише одночасні дострокові вибори президента України та народних депутатів до Верховної Ради зможуть зняти напругу у суспільстві та стабілізувати ситуацію в країні...

''Народний контроль'' пропонує скоротити кількість нардепів та забирати мандати в депутатів-прогульників

Ми пропонуємо скоротити кількість депутатів Верховної Ради з 450 до 300, забирати мандат в нардепа, який прогуляв понад 50% засідань сесії, а також обмежити перебування на посаді народного депутата до двох термінів підряд...

Демократична опозиція має висунути єдиного кандидата в президенти

Наступного року має пройти праймеріз серед кандидатів від партій демократичної опозиції, переможець якого стане об'єднаним кандидатом у президенти...

НАЗК фальшує результати перевірок декларацій: ДОВЕДЕНО СУДОМ

Сьогодні Печерський суд м. Києва не знайшов складу правопорушення в абсолютно фейкових звинуваченнях НАЗК щодо прочитаної мною лекції. НАЗК склало на мене протокол через прочитану лекцію, за яку я отримав гонорар, сплатив усі податки та чемно вказав це у декларації...

''Народний контроль'' пропонує обирати нардепів максимум на два терміни

Ми виступаємо за обмеження перебування на посаді народного депутата до двох термінів підряд та скорочення кількості депутатів у Верховній Раді з 450 до 300...