Ірина Фаріон Депутат Верховної Ради України VII скликання, член Політради ВО "Свобода"

Подорож у Закерзоння як дорога до етнічного "я"

08 травня 2013, 01:15

Напередодні Великодня ми з народним депутатом України Андрієм Тягнибоком, мажоритарний округ якого частково межує із так званими закерзонними землями (себто доєднані до Польщі українські етнічні території Лемківщини, Підляшшя, Посяння, Сокальщини, Равщини, Холмщини: 19.5 тис. кв. км, понад 1600000 українців), – вирушили до осердя української освіти, комплексу загальноосвітніх шкіл N2 ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі, що, з огляду на трагічні історико-політичні обставини 40-50-их років, став Przemyṥl.



Новий переділ Европи, здійснений так званою антигітлерівською коаліцією на Кримській конференції 1945 року, спричинив незагойні рани на українській етнічно-національній душі, відшматувавши від неї її споконвічні етноклітини, що не переставатимуть магічно тягнути до себе насильно виселених, репресованих і катованих українців та їхніх нащадків (на 31.07.1947, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 осіб, убито 655 осіб, заарештовано 1466 членів українського руху Опору). Загалом учасниками депортаційних акцій 1944-1951 років стало понад 700 тисяч українців.

...28 квітня 1947 року. Четверта година ранку. Десятки сіл на Лемківщині, Надсянні та Холмщині, де здавна проживали українці, оточили польські війська. Ніби грім з ясного неба, лунає наказ: "Українцям дві години на збори". Плач дітей та жінок, гуркіт фір, а потім – довга дорога в "товарняках" під конвоєм. Вагони з худобою та людьми прямували в невідомість... Десятки тисяч українців за лічені дні втратили все – будинки, майно, землю, на якій жили й любили століттями. Так розгорталися події, більше відомі нам як акція "Вісла".

Мета цього злочинного зговору держав-"переможниць", зокрема й організаторів етнічних чисток українців на їхніх рідних землях – комуністичних СРСР, Польщі та Чехословаччини, – була проста і кривава: денаціоналізувати українські етнічні землі через позбавлення прав українців на землю, ліквідування рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької Церкви тощо. Саме тому так поривало мене на ці землі, і до освітньої установи зокрема, як свідка відродженого Українського Духу завдяки Об'єднанню українців у Польщі...



Довкруг лише польська мова (браво!!!) як головний кордон кожної вільної нації і сильної держави. Дорога догори, як дорога до самих себе, провадить до славної гімназії. Всередині культ Маркіяна Шашкевича через його повсюдні погруддя і портрети з промовистим закликом: "Дайте руки, юні други / Серце к серцю най припаде...". Повний іконостас української літератури від класиків і дотепер на стінах просторих і затишних коридорів, а в окремому кабінеті мовні плакати моїх студентів із Львівської політехніки на захист нашої Мови як національної незалежної держави.

Вражає пам'ятна дошка із прізвищами випускників школи Івана Сорокевича (1898-1918) та Григорія Пипського (1898-1918), що загинули під Крутами, обороняючи Україну від московсько-комуністичної орди у війні з Росією 1917-1922 роках. Тут поселилась виселена Україна у тяглості різних поколінь: сьогодні український молодий голос 167-х учнів звучить упевнено, хоч уже з чаром польської фонетики... Викладацький колектив разом із директором школи паном Петром Піпкою – обереги і наснажувачі української тотожности. Школу, або, як люблять її називати "Шашкевичівку", відроджено 1991 року зусиллями доктора Юрія Стабішевського після її ліквідації 15 жовтня 1945 року у зв'язку з початком переселень українців з Польщі до УРСР. Та чи можливо переселити душі, зачеплені за українське небо крізь товщу українських поколінь на цій славній і добротній землі?



Від 2005-2006 років школа, з метою поглиблення знань з української мови та літератури та популяризації української культури тепер уже у польськомовному середовищі, проводить щорічні конкурси. Традиційним став міжшкільний ортографічий конкурс, призначений для учнів "Шашкевичівки" та пунктів навчання української мови на Підкарпатті. Моя книжка "Правопис – корсет мови?: Український правопис як культурно-політичний вибір" виявляється добре знана і студійована у цьому храмі українства. Мала за честь залишити "Шашкевичівці" свої інші мовознавчі праці, останню добірку мовних плакатів "Слово – меч духовний" і потрібне гімназії технічне обладнання. Крім того, ми з Андрієм Тягнибоком вирішили заснувати премію імени Маркіяна Шашкевича за найкраще знання української мови випускникові гімназії.

Огляд занедбаного і понищеного Українського Дому в Перемишлі, нещодавно переданого польською владою українцям, лише поглибив відчуття насильно покинутої землі, а часом і руїн у наших душах. Кажуть, аби його відбудувати, потрібно понад 30 млн. еврів чи доларів...Що ж тоді потрібно, аби остання, прийшла хвиля української еміграції на свої ж етнічні землі так миттєво не ополячувалась, називаючи це новоспеченим терміном "соціялізації"?

Наша завершальна дорога до міста Устрики разом із переселенцем із цієї землі, головою суспільно-культурного товариства "Устрики" паном Віктором Козоглодюком та протоієреєм Української Автокефальної Православної Церкви Миколою Біляком, була лише знаковою зупинкою у тепер "туристичному маршруті". Бо поряд із цим населеним пунктом низка інших на зразок Вапівці, Коритники, Кривча, Скопів, Бабичі, Дубецько, Павлокома, Селиська, Явірник-Руський (батьківщина автора мелодії нашого державного славня Михайла Вербицького) та ін., де церкви обернуто у костели, а могили у безіменні поховання. Проте і тут пам'ять воскресає: повстають із попелу греко-католицькі церкви і починають говорити могили пам'яттю та свідомістю власної національної трагедії і величі водночас. Отець Роман Кілик, парох греко-католицького Храму Пресвятої Богородиці у місті Устрики, випромінює духовну силу і рівновагу як нащадок переселенця, що повернувся у цей край розбудовувати царство українського Духу... Казав відомий німецький філософ Гадамер, що "щастя – це повернення додому". Думалось не лише про розтерзаність нашого дому-батьківщини на заході та сході, але й про його/її містичну тягу до себе вірних журавлів, що, на щастя, не їдуть туди вмирати, а єднати себе з землею-матір'ю попри все.

powered by lun.ua
Коментарі — 53
Саша Корпанюк _ 10.05.2013 13:06
IP: 93.77.43.---
hot80022:
Я о логике!
Ігор Бурдяк _ 10.05.2013 12:49
IP: 188.230.47.---
крокомруш:
Парламент Польщі підтримав надання статусу національного свята дню пам'яті т.зв. "проклятих солдатів" – учасників антирадянського збройного підпілля в 1940-1950-ті рр. Серед них є і ті, хто відверто співпрацював з нацистами, і ті, хто по-звірячому вбивав мирних українців.
Тобто, ухвалений Закон. А Ви кажете: АКівці не прославляють убивць жінок та дітей.
Є Указ президента
president.gov.ua/documents/10379.html
І згідно нього ОУН, УПА визнані учасниками боротьби за незалежність України.
А Ви подаєте свої суб"єктивні враження...
Ігор Бурдяк _ 10.05.2013 12:40
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
"Полесская сечь" (бульбовцы), с декабря 1941 Украинская Повстанческая Армия, с июля 1943 Украинская Национальная Революционная Армия – вооруженное формирование украинских националистов, созданное под руководством Тараса Боровца-"Бульбы" и существовавшее на территории Волыни и Полесья с августа 1941 до 1944 года.
Це формування до бандерівських структур відношення не має.
Саша Корпанюк _ 10.05.2013 12:17
IP: 93.77.43.---
Ігор Бурдяк:
Уважаемый Игорь! Акт о провозглашении укр. государственности 1941.-украинская национальная рев.армия создается на укр.землях.Ай-яй-яй.Великих вех не знаете!
Ігор Бурдяк _ 10.05.2013 10:52
IP: 188.230.47.---
крокомруш:
Рекомендую.
"Прокляті солдати": настав час бачити героїв такими, якими вони були

istpravda.com.ua/digest/2011/03/7/29916/
Ігор Бурдяк _ 10.05.2013 09:53
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
Ігор Бурдяк:
Ну и? Организация УПА с 1943г действовала Украине.Впервые упомянута как УНРА в 1941г.Какое отношение это имело к выборам1939г?
Ви все наплутали. Ніякої УНРА в 1941 не було.
А щодо 1939. Найбільшими агітатори за приєднання до СРСР була КПЗУ.
Знайдіть, "РОЗЧАРУВАВШИСЬ У "СОВІТАХ", ЧЛЕНИ КПЗУ ЙШЛИ ДО БАНДЕРИ..."
svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5128
SIMSIMOK _ 10.05.2013 00:05
IP: 5.248.7.---
крокомруш, ти – виродок!
SIMSIMOK _ 10.05.2013 00:04
IP: 5.248.7.---
крокомруш:
Jaroslav Datzik:

Думаю, вашій мамі дуже пощастило,
що вона не полячка і що її переселяли
більш-менш цивілізовані люди (поляки, московіти),
а не дикі озброєні рагулі Шухевича.
Якби її "переселяли" бандерівці, то її би
1. Колективно згвалтували
2. Потім перед тим, як убити відрізали цицьки та кінцівки
3. В разі вагітності. випатрали би живіт
4. Всіх родичів, включно з малюками закатували би.

І на цьому би "переселення" закінчилося.
Так. що вашій мамі дуже. дуже пощастило,
що її переселяли досить цивілізовані поляки з червоноармійцями,
а не галицькі дикуни-рагулі із УПА.
Саша Корпанюк _ 09.05.2013 11:56
IP: 93.77.43.---
Ігор Бурдяк:
Ну и? Организация УПА с 1943г действовала Украине.Впервые упомянута как УНРА в 1941г.Какое отношение это имело к выборам1939г?
Ігор Бурдяк _ 09.05.2013 09:49
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
Ігор Бурдяк:
Прошу объяснить суть предательства!
В Угоді Сікорського-Майського (Уряд СРСР визнає радянсько-німецькі договори 1939 року стосовно територіальних змін у Польщі такими, що втратили силу...угода набуває чинності негайно з моменту його підписання і ратифікації не підлягає). Чи ж не зрада 7,5 млн.+ ВР УРСР+ ВР СРСР.?
То ж цілком виправданими є акт від 30 червня 1941 року, організація УПА для оборони Держави.
Угода Сікорського-Майського надихнула воїнів АК і була причиною війни поляків з українцями, волинської трагедії...
Саша Корпанюк _ 09.05.2013 09:00
IP: 93.77.43.---
Ігор Бурдяк:
Прошу объяснить суть предательства!
Ігор Бурдяк _ 09.05.2013 08:53
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
Ігор Бурдяк:
НЕ понимаю сути предательства.
Прекрасно розумієте. Визнати не хочете. Бо тоді зовсім інакше виглядатимуть дії і ОУН, і УПА, і дивізійників, і "волинська трагедія".
Саша Корпанюк _ 09.05.2013 08:40
IP: 93.77.43.---
Bill Board:
Искал не нашел,
Саша Корпанюк _ 09.05.2013 08:39
IP: 93.77.43.---
Ігор Бурдяк:
НЕ понимаю сути предательства.
Саша Корпанюк _ 09.05.2013 08:38
IP: 93.77.43.---
Kalyna:
Так вы признаете,что Киев,Канев

Kalyna:
Так вы же сами называете земли русскими!А я пишу и разговариваю на киевско-великорусском наречии!А на старых картах все это называлось Тартарией!

.
Kalyna _ 08.05.2013 22:11
IP: 99.234.50.---
Саша Корпанюк:
Та ви Сашенька продали усю свою історію,культуру і мову. Ви ж не словяни а угро-фіни, до Петра 1 ви говорили по іншому а щойно від Петра почали творити нинішню російську.Про це нарешті заговорили де які вчені російські але їх є мало а усі інші -брешуть.І ви вірите в брехню.Скажіть шановний де була "Земля Руська", може від Дону до Барентсевого моря? Та ні, це була земля що довкола Києва,Чернігова і Волинь.З Новгорода і Володимира "їздили на Русь" бо ті міста ніколи Русю не були. Почитайте бо ви бачите радо порошинку в нашому оці а в своєму не бачите колоди
Ctefaniya _ 08.05.2013 19:44
IP: 46.119.109.---
СВОБОДА не понимает, что нужно определиться с приоритетами и расчищать "авгиевы конюшни" украинского бытия. Безработица, янукович с сыновьями разворовывают страну похлеще мамая, коррупция, медицинское обслуживание, качество продуктов питания и т. д. – этими проблемами надо заниматься.
Вместо этого СВОБОДА жжёт флаги, рушит памятник, короче- хулиганит. А в это время регионалы делают свои делишки и посмеиваются. Пока что СВОБОДА выглядит очень по дебильному, шуму много – толку мало, а народ тупо повелся на этих горе-патриотов.
lara kraft _ 08.05.2013 19:29
IP: 158.148.3.---
Polkovnik z Kharkova:
Слухайте, не треба героїв творити.Давайте, краще будемо нормальними людьми. Українцями на ділі, а не на слові.
lara kraft _ 08.05.2013 19:26
IP: 158.148.3.---
крокомруш:
А Вы что, там были среди этих, как пишете,"рагулей". Святая наивность, или не святая?
Ігор Бурдяк _ 08.05.2013 19:25
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
Ігор Бурдяк:
Ігор Бурдяк:
Кто такие дивизийники? а 7.5 млн. это ваши предки.Память,которых вы предаете! Мы память наших предков,которые наваляли всей Эвропе, не предаем!
По суті: Сталін зрадив тих 7.5 млн., давши команду підписати угоду Сікорського-Майського.?
Convex2 _ 08.05.2013 17:54
IP: 46.118.180.---
Саша Корпанюк:
Ігор Бурдяк:
Ігор Бурдяк:
Кто такие дивизийники? а 7.5 млн. это ваши предки.Память,которых вы предаете! Мы память наших предков,которые наваляли всей Эвропе, не предаем!
--
Дуже хочеться гардіцца, навіть якщо нема чим. Під прицілами загрядотрядів встелили своїм трупом Європу, щоб одна вусата тварюка перемогла іншу. Влізли у половину Європи з немитими чобітьми, забули після асвабаждєнія вернутись у рідну Калугу і прищеплювали узкій мір, узкій спосіб життя і узкую культуру, чим справедливо заслужили неприязнь всіх ближніх і дальніх сусідів. Споганили свідомість колонізованих народів – чим більше просунулось абрусєніє, тим важче відновити нормальне життя. Хіба і лишається бухати з колорадськими стрічечками і хвалитись міфами.
Саша Корпанюк _ 08.05.2013 17:39
IP: 93.77.43.---
Ігор Бурдяк:
Ігор Бурдяк:
Кто такие дивизийники? а 7.5 млн. это ваши предки.Память,которых вы предаете! Мы память наших предков,которые наваляли всей Эвропе, не предаем!
Bill Board _ 08.05.2013 14:30
IP: 70.54.20.---
Саша Корпанюк:
Саша Корпанюк:
17 сентября 1939г. Красная Армия стала по линии Керзона. 22 октября 1939г. было проведено голосование о вхождении в состав СССР. Из 7 538 586 избирателей на участки пришло 94.8 процента населения,из которых
за 91 % против9%! Что на это скажете господа гуцулы?
Сашко, прочитай отут davnym-davno.livejournal.com/78249.html. Януковичу і Ко. ще повчитись треба.
Ігор Бурдяк _ 08.05.2013 14:23
IP: 188.230.47.---
Саша Корпанюк:
B]Ігор Бурдяк:
Согласен! Но выборы были в1939г. И что стого что СССР признал договора недействительными?
Отже, дивізійники не були громадянами СРСР, і Захід їх, на відміну від солдатів РОА і донських козаків Сталіну не видав.
Отже, ті 7,5 млн. від Польщі відмовилися, а СРСР зрадив, відмовився від них.
Проголошений 30 червня 1941 року акт відновлення Української Держави дуже до речі. Іншої держави "піднімецькі українці" не мали.
Тому все-таки дивізійники були колаборантами. Вони зрадили цю державу. Пішли на службу німцям. А треба було іти в УПА.
Саша Корпанюк _ 08.05.2013 14:00
IP: 93.77.43.---
B]Ігор Бурдяк:
Согласен! Но выборы были в1939г. И что стого что СССР признал договора недействительными?
ONLINE
Річниця Майдану76 Україна та Європа1003 Майдан 2013524 Уряд реформ366 Aтака Путіна1153
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter