23 вересня 2014, 23:30

Війна "язиком"



Заборона викладання української мови та літератури від лугандонів чи у Криму – це промовисте свідчення, по-перше, найгострішої фази етнічної війни кацапів з українцями; по-друге, визначальної ролі національної мови та літератури у творенні національної держави. Ці два чинники надаргументовано збивають із ніг усю лібералістично-демократичну гниль,що силкується і далі твердити про вторинність мовного чинника на теперішньому етапі війни чи економічної скрути. Такі думки від власної кволости, примітивізму і шлункового матеріялізму. На це у нас хворі всі провідні партії разом із президентом (крім, звісно, націоналістичної Свободи). Нація, що не вміє визначити духовних цінностей за свій державницький пріоритет, платить кров'ю найкращих за глупоту значної кількости виродків і фарисеїв. Це саме про наш стан суспільства, частина якого навіть не здатна була збагнути надважливости скасування язикового закону від Колесніченка і Ківалова. Господь покидає безмовні народи. Йому нецікаво з насєлєнієм. Цікаво з тим, хто знає, якого він роду і племени. Цікаво з тим, хто міряє життя безсмертям української ідеї як неповторної культури. Словом, маємо винятково те, що створила безголова і шлункова більшість.

powered by lun.ua

БАЗАР 1921: 100 років ГЕРОЇЗМУ і ТРАГЕДІЇ

Надій не лишалося ніяких. Тепер ішла мова лише про гідну смерть... Гриць Рогозний 100 років самотности національного здвигу українців...

МОВА СЬОГОДНІ – ЦІНА ЖИТТЯ

Мова – кордон і зброя, дім і фортеця, шлях з минулого в майбутнє – в безсмертя. І.Ф. Особливість українських реалій в тому, що саме МОВА тривалий час заступила собою відсутність Української Держави...

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО НАУКОВЦЯ і ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА КУБІЙОВИЧА (23.09.1900-2.11.1985)

Найкращою зброєю поневоленого народу в часи миру є наука. В. Кубійович 23 вересня 1900, Новий Санч, Лемківщина, Україна, тепер Польща -2 листопада 1985, Париж...

З НАГОДИ УРОДИН ОЛЕНИ КУРИЛО

Олена Курило – чужинка родом, що визначила мовну норму української мови у ХХ-ХХI столітті. Навчала не правил, а любови до нашої мови...

Люстро для Д. Разумкова: мова як лакмус світогляду

У контексті неминучого самопоїдання павуків у банці, себто відставки голови Верховної Ради Разумкова, – варто нагадати про його ставлення до української мови та хоч якось отямити його теперішніх наївних адораторів...

Зеновій Красівський: аристократ націоналістичної ідеї

Я твердо переконаний, що права народу ніхто ніколи не підносив нікому на тарілці. Той стан, у якому перебуває нарід, є наслідком обставин і потенції його духа...