Ірина Фаріон Депутат Верховної Ради України VII скликання, член Політради ВО "Свобода"

Евген МАЛАНЮК: Наша ціль – духовна суверенність

20 січня 2015, 00:27

А що ж таке війна?

Смерть і безсмертя разом.


Маланюк

Холод зими 20 січня 1897 року пропік своїм народженням зітканий з любови і ненависти Евген Маланюк. Заповідав: "Ради всього святого не підписуйте мене Євгеном, але Евгеном (треба ж бути консеквентним, як Европа, а не Європа"). Його наскрізна риса – консеквентність, себто послідовність. Тоді як, на його безпомильну думку, непослідовність – це "наймарнотніша риса українців". Вони спалахують – і гаснуть. Недоборовшись, кричать про мир. Недовизволившись, пхаються у нове рабство. Та ще й називають його солодким. Кинувшись у вир боротьби, раптом сходять на лінію "найменшого опору", на "сподіванки на поміч", на "брата", на "рабські мрії про ідилію". Все це митець та найпотужніший історіософ ХХ століття називав ПОРАЗКОЮ. За новорічним столом патякають про мир, не розуміючи, зачакловані угодовством, що мир – це виграна війна. Хочеш миру – готуйся до війни. "Чому програють війни?, – запитував мислитель і воїн. І сам відповідав: "Ми програли Визвольну війну, бо ми її майже не "грали". Ми не хотіли воювати". Це про українсько-російську війну 1917-1920 років.

Він прорікав безбоязно і безоглядно: "...я син свого народу – / Сліпця відвічного, каліки і раба". Одні за це називали його "духовним квазімодом", інші розуміли: "Любити і ненавидіти Батьківщину дано геніям. Так немилосердно картати Україну міг лише той, що був готовий за неї віддати своє життя" (Мікулаш Неврлий). Він пройшов як старшина армії УНР та ад'ютант генерала Тютюнника українсько-російську війну. Він трагедійно пережив цю поразку як ментальну приреченість свого народу: "Цей нарід хворий на рак ментальности". Проте ніщо не могло загасити його любови до цієї "степової Еллади". Коли покидав її на вічну еміграцію, то кричав: "Де ж знайти нам за Тебе кращу / Серцем, повним Тобою вщерть?". Він так не хотів, аби Україна була лише плацдармом між двох сил: Сходом і Заходом. І гірко ствержував: "На більше не здобулася".

Він разом зі своїми побратимами донцовського гарту у празькій, варшавській та інших еміграціях довели, як "культура і політика переходять одна в одну", як життя війни перетворюють у життя мистецтва, як печаль вигнанців переливають у крицю незламних націєцентричних ідеалів. Там, за межами збільшовиченої і розтерзаної москалями України, народилася сентенція: "Національна свідомість – це пульсація крови. Це серце. Не голова. Її не можна прищепити. Її можна пробудити". Також там було вичерпно формалізоване і наповнене протилежне поняття до націоналізму – малоросійство (стаття "Малоросійство", 1959 р.). Малоросійство – це параліч політичної волі. Це втрата історичної пам'яти. Це "тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово...". Це хитливість, зрада і агентурність: "...малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна к а п і т у л я ц і я. Капітуляція ще п е р е д б о є м". Він бачив цю капітуляцію повсюдно, переживав її до надриву і пророкував: малоросійство – "це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже державної України. І ще довго, в часі тривання й стабілізації державности та проблема стоятиме першоплановим завданням, а для самої державности – грізним мементо (нагадуванням). Малоросійство-бо – наша історична хвороба (за Липинським, "хвороба бездержавности")... Ні часові заштрики, ні навіть хірургія – тут не поможуть. Її треба буде довгі-довгі десятиліття і з ж и в а т и".

Минуло пів століття від часу цих слів. Маємо малоросійство на чолі держави. Малоросійство серед більшости. Малоросійство через чужинців в уряді, через двоязичіє, через невміння війну назвати війною, а олігарха типовим бандюком...Повне і відворотне роз-порош-ення. Вправно граючись у словоформи, мислитель констатує, що землячки його ніколи "не добивалися" свободи, позаяк реально ніколи не "добивали" ворога: "Все було "етапами, з повтореннями...". То, може, час розірвати це коло багатовікової штрих-пунктирної рабської ретардації...

powered by lun.ua
Коментарі — 40
Алекс Миг _ 20.01.2015 09:25
IP: 5.45.255.---
"США будут вести войну до последнего украинца"
taksist _ 20.01.2015 09:23
IP: 74.125.18.---
при всій моїй глибокій повазі до автора...відповідально заявляю – не варто маніпулювати і стверджувати що є тільки націоналізм і малоросійство.
таких як я мільйони. ми не сприймаємо націоналізм і не сприймаємо малоросійство. ми – патріоти. тому варто казати правду – є націоналісти-патріоти, є патріоти і є малороси.
trakt _ 20.01.2015 09:00
IP: 37.53.130.---
Юрій Шеляженко:
Юрій Шеляженко поділив українців на хороших (хохлів) та поганих (укрів). Але забувся згадати про розпусно-шкідливий вплив США. І про те, що людяність, любов до істини хорошим хохлам прищепив рускій мір. А істину їм показує і розказує Кисельов.
А є статистика скільки ополченців себе вважає хохлами, а скільки серед них місцевих росіян і скільки приїхало з Росії?
shidnyak _ 20.01.2015 08:56
IP: 178.92.157.---
Саме так пані Ірино.
Кожне слово, вимовлене в голос українською мовою, це цвях у домовину загарбника.
motja _ 20.01.2015 08:36
IP: 74.125.181.---
Подальше от восточной империи!
Понимание этого пришло мне, одному с советского народа, когда метрополия взорвала ЧАЭС, а потом дала команду на осаждение радиоактивных облаков на колонию – мою Беларусь.
Микола Злочевський _ 20.01.2015 08:33
IP: 46.185.100.---
Дмитрий Ганжа:
А як Вам мова в традиційному етнічному націоналізмі є засобом згоди? Це ж рідкісний абсурд...
Дмитрий Ганжа _ 20.01.2015 08:28
IP: 92.112.21.---
Юрій Шеляженко:
Свідомість не в серці, а в голові...
+1
Микола Злочевський _ 20.01.2015 08:28
IP: 46.185.100.---
етнічний націоналізм – це певний побут, звичаї, релігія, тобто те, про що люди погоджуються. Це дух згоди, суспільний договір. І мова в традиційному етнічному націоналізмі є засобом згоди, а не маркером взаємно суперечливих та ворожих ідентичностей. На жаль, тепер наш націоналізм, принаймні у викладі Фаріон і Ко, корумпований цією не властивою йому традиційно жадібною агресією та ненаситною гординею.

Оце намолов парень... перевершив навіть Фаріон...
Юрій Шеляженко _ 20.01.2015 07:42
IP: 93.73.98.---
Микола Бутко, етнічний націоналізм – це певний побут, звичаї, релігія, тобто те, про що люди погоджуються. Це дух згоди, суспільний договір. І мова в традиційному етнічному націоналізмі є засобом згоди, а не маркером взаємно суперечливих та ворожих ідентичностей. На жаль, тепер наш націоналізм, принаймні у викладі Фаріон і Ко, корумпований цією не властивою йому традиційно жадібною агресією та ненаситною гординею. Цей позитивізм та переведення етнічного зі сфери свідомого у сферу пристрасті вигадали недалекі цинічні шляхтичі-матеріалісти під час європейських революцій, і вони були продовжувачами помилок римських та візантійських мракобісів, які у темні віки забули слова апостола Павла з 1 послання Коринтянам: все мені можна, та не все корисно; все мені можна, але ніщо не має володіти мною. Тобто, людяність, любов до істини первинна по відношенню до солідарності зі своїм народом, до націоналізму.
Микола Бутко _ 20.01.2015 06:55
IP: 95.158.38.---
Юрій Шеляженко:
Якби не було цієї "архаїчної "свідомості, то Україна давно загинула. хоч не хоч, але Путін довів що по суті нічого в цьому світі не змінилося, і говорити про якусь нову еру зарано. Саме етнічний націоналізм є по суті єдиним природним чинником існування держави. Націоналізм у сенсі не протиставлення а збереження свого.
Юрій Шеляженко _ 20.01.2015 06:32
IP: 93.73.98.---
Свідомість не в серці, а в голові. Хто твердить інше, ті просто безсоромні маніпулятори. Соромно, пані Фаріон, підміняти суспільний договір гіпнозом архаїчних догм, які позбавляють слабких духом людей володіння собою і перетворюють їх на кріпосних у "партійних" та "освітніх" вотчинах таких, як ви, неофеодалів – "аристократів нації".
Микола Злочевський _ 20.01.2015 05:32
IP: 46.185.100.---
Майже бездоганна стаття, незважаючи на те, що її написала Фаріон, за яку не проголосували її виборці...
Наталія Ющук-Ярова _ 20.01.2015 02:31
IP: 173.194.90.---
Респект Ірині! Героям слава!
Juliet Danylyuk _ 20.01.2015 02:19
IP: 176.112.22.---
Натхнення є однозначно, і точно не спайс!
Viacheslav _ 20.01.2015 01:11
IP: 77.52.40.---
Колишня (а чи колишня?) комуністка ніяк не заспокоїться – уже й до Євгена Маланюка простягла свої брудні руці...
Уряд реформ406 Корупція1348 Зеленський30 Україна та Європа1094 Aтака Путіна1232
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter