Є питання до "Голосу": як представниця партії стала радником ексрегіонала Федорука?
До "Голосу" у мене виникли серйозні питання без відповідей, коли на голову ОВК на Франківщині поставили від партії чорного реєстратора з Ірпеня. Це був не те, що тривожний дзвінок, це був "по кому подзвін".
Всі бачили, що відбувалося на 87 окрузі. Рух ЧЕСНО висвітлював ці події. Це був ще той треш.
І я переконана, що це сигнал для законотворців до того, що члени ТВК мають бути місцеві мешканці, а не "парашутисти", які приїздять, щоб "хімічити" на виборах, далі беруть свій гонорар, сплачено з чорної каси, і їдуть додому. А місцеві мешканці залишаються з лютим трешем – "хімією" замість демократичного вибору.
Зараз з'явився пост про те, що депутатка від "Голосу" Ірпінської міської ради Михайлина Скорик-Шкарівська стала радником ексрегіонала і мера Бучі Анатолія Федорука (балотувався під проданою Дубінським франшизою "Слуга народу").
До допису додане "селфі".
Ексмер Ірпеня Карплюк, як і чинний мер Бучі Федорук – це найтоксичніші кандидатури у самоврядуванні Київщини. Саме вони з своєю командою депутатів дерибанять регіон, забудовують його, а активістів, які протидіють забудовам – б'ють.
Федорук, на додачу, відмовився виходити з "Партії регіонів", коли ми обдзвонювали в 2013 році році мерів міст Київщини після розгону майдану. Він не бачив ніякого сенсу в тому, щоб хоча б політичною заявою протидіяти побиттям на майдані.
Буча – це місто, де колись скурвилася партія "Самопоміч". Після подій на майдані тут хотіли йти до влади місцеві активісти, які протидіяли дерибанам. Вони їздили в "Самопоміч", подавали анкети. У результаті партія злила тут громаду.
Далі народна депутатка Ірина Сисоєнко від "Самопомочі", яка курувала осередок області, злила квоти в Коцюбинській ТВК. Після того, як я викрила ці оборудки Сисоєнко, до мене приїздили представники партії і проводили службове розслідування, яке завершилося нічим.
У 2020 році "Голос" в Бучанську раду не пройшов. Ті, хто намагалися після майдану пройти у лавах "Самопомочі" не потрапили до списку й пішли від "Свободи". Так, партія, звісно, може обирати сама, кого ставити у список – і це зона кадрової відповідальності. А далі вже треба здійснювати моніторинг.
"Голос" після таких кроків, які були в ОВК на Франківщині і зараз відбуваються в Бучі стрімко наближаються до того, що стануть проєктом "Самопоміч 2.0."
Що тішить, що тоді в "Самопомочі" були нардепи, щоправда одиниці, які допомагали і протидіяли – таким був, до прикладу, Єгор Соболєв. Зараз я бачу в "Голосу" ядро, яке має "комунікацію здорової людини". І щиро сподіваюся, що їм вдасться втримати ціннісну лінію горизонту. Але це буде, як я бачу, досить важко.
Юридично партія може "розбудовуватися" надалі під потреби партійного ринку, де йде торгівля квотами і домовленості, а не потреби громадян.
