Про авто та інтереси середнього класу

Другий день поспіль "урядовий квартал" блокується автівками на "єврономерах". І це нагода поговорити не лише про податки, дороги, безпеку, корупцію, але й про середній клас та його інтереси.

Поясність, чому так званий "захист вітчизняного товаровиробника" впродовж років здійснювався за рахунок середнього класу?

"Вітчизняному товаровиробнику" – теплу ванну протекціонізму, Васадзе і Порошенку – багатомільярдні статки, а середньому класу – "наші", але найбільш небезпечні в Європі автівки за неадекватно захмарними цінами.

Чому? Тому що середній клас в Україні, а точніше його поки що небагаточисельний зародок – наївний і безпомічний простак. Який був неспроможний усвідомити свій інтерес, а якщо й усвідомив його, то, на відміну від олігархату, не спромігся використати політичний інструментарій для його реалізації.

Ось і їздили на ньому стільки, скільки було треба, і далі все ще їздять.

Протекціонізм не спрацював. Ну, як не спрацював? Для власників кількох заводів-пароплавів дуже спрацював. Кишені вони набили. Але безпечних, якісних і конкурентних автівок ми так і не отримали.

Якщо це вже ясно і очевидно, то які аргументи за те, щоб і далі утримувати мита й акцизи на ввезення нових чи вживаних авто?

Фіскальні? Щоб наповнити бюджет? Чому знову саме за рахунок середнього класу?

Чому не наповнити бюджет за рахунок палаців, літаків і яхт, перекритого п'ятиметровими парканами доступу до річок та озер, викорінення корупції, економічного зростання? А якщо таки знову середній клас, то він і без мита та акцизу на кордоні сплачує на порядок більше акцизу за спожите паливо. В рази. І сплатить ще більше.

Екологічні? Щоб брудні автівки не завалили країну? По-перше, все найбрудніше, що може бути, вже тут: радянський і український автопром. По-друге, замість акцизів і мит на кордоні для екологічно чистіших автівок, ніж ті, які вже є тут, можна було використати справедливіший і дієвіший спосіб подбати про екологію. Наприклад, стимулюючий до оновлення екологічний податок для ВСІХ автовласників.

Урбаністичні? Корки? Хіба не розвиток громадського транспорту, вартість утримання автівки в місті регулює їх кількість на міських дорогах? Чи для того, щоб люди пересідали на громтранспорт і велосипеди потрібно закрити кордон для ввезення авто?

В інтересах середнього класу, щоб його не дурили, і щоб його наївність не ставала джерелом збагачення спритного і корумпованого політикуму. А ще в його інтересах, щоб його чисельність кратно збільшувалась і він став владою в країні.

-------------

Мита й акцизи на завезення нових чи вживаних авто мають бути скасовані.

Це офіційна позиція Демократичного Альянсу.

На період, поки ми не домовимось, як в цивілізований спосіб вирішуємо питання екології, аби не перетворити країну на відстійник відвертого металобрухту та екологічного мотлоху, мита й акцизи потрібно лишити лише для автівок виготовлених до жовтня 2005 року. Їх теж можна буде придбати, але за це доведеться заплатити.

В такий спосіб ми вирішуємо проблему зухвалого й цинічного обману середнього класу. Авто будуть доступними за цінами, які не перевищують ціни в сусідніх європейських країнах.

З вирішенням цього завдання вирішується й проблема "єврономерів" на українських дорогах (автівок, завезених без реєстрації). За порушення буде сплачено передбачений українським законом штраф, автівку можна буде зареєструвати за вже новими правилами, які діятимуть для ВСІХ. Сірі схеми ввезення авто будуть закриті, а відповідальність за порушення – посилена.

Якщо в Порошенка, Гройсмана та ко раптом виникне бажання реалізувати це, ДемАльянс радо надасть свої напрацювання та допомогу. Якщо ж не виникне, то реалізовуватимемо трохи згодом, але вже без них.

=====

Долучитися до ДемАльянсу

Підтримати ДемАльянс фінансово

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.