Місце в ієрархії...
Що б там не говорили комуністи, а панівний клас в Україні – не буржуазія. Не пролетаріат, не селянство і точно не інтелігенція.
В Україні панує бюрократія, державні службовці. Вони давно усвідомили себе у якості правлячого класу, а тому поважають права та інтереси тільки товаришів по класу. Саме тому в Україні так важливо обіймати хоч якусь посаду і отримувати "по чину" корм. Не заради власне корму, а для підтвердження статусу. Навіть дуже багаті (і офіційно багаті) чиновники не гребують матеріальною допомогою.
Депутати у парламенті сперечаються не про напрямки розвитку країни, а про посади державних чиновників, які вони займуть самі чи посадять своїх ставлеників.
Народні депутати радісно відмовляються від мандату, віддаючи перевагу "корочкам" заступника керівника найголовнішої з адміністрацій.
Мільйонери і мільярдери мріють про міністерську посаду.
Зауважте, як ускладнилося життя недавнього прем'єра, варто було лише втратити "офіційне прикриття". Не маєш посади, не маєш місця у державній "табелі о рангах", отже, тебе взагалі немає. Чи майже немає.
Тому головне наше завдання – приборкати бюрократію, яка є головною перешкодою на шляху розвитку.
Як там писав Вольтер? Ecrasez l'infame...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
