Мистер... бывший министр...
Ну не можна тут на блогах навіть намагатися проявити скромність. Варто зауважити, що ти не є фахівцем, скажімо, у питаннях оборони, як тобі тут же у коментах почнуть рота затикати. Не спеціаліст – мовчи, не заважай експертам.
А хто фахівець? Колишній міністр оборони? Хто б сумнівався, адже з огляду на стан того ж українського війська очевидним є факт, що всю дорогу міноборони очолювали неябиякі спеціалісти.
А тому слід вважати безумовно розумною пропозицію вбухувати щорічно у закупівлю зброї 5 млрд. державних коштів. А щоб було кому вбухувати, утворити у структурі виконавчої влади у Агентство з питань розвитку ОПК з функціями замовника, підготовки виробництва і розвитку оборонних технологій.
А що, розкрадають з бюджету щороку 60 млрд., хіба не стерпить країна ще якихось 5 млрд. та ще одну невеличку чиновницьку зграйку?
Гаразд, 5 млрд. прилаштували. Ще ідеї?
Іх єсть у нас. Колишный міністр охорони довкілля та ядерної безпеки наполягає витрачати державні кошти на підтримку фермерських кооперативів. Взагалі-то, у нас і кооперативів таких нема, але нічого, створимо. Аби кошти державні були.
І всі посилаються на закордонні успіхи. Мовляв, за кордоном віськові технології тягнуть за собою цивільні, а європейським фермерам державна підтримка дуже допомагає.
От тільки забувають про народну мудрість.
Что немцу здорово, то у русского (і, на жаль, поки що і в українця) розворуют.
Адже там де малий бізнес – це бізнес, державне фінансування військових програм здатне дати поштовх всій економіці. А там, де малий бізнес – реалізатори на базарах, хоч п'ять хоч двадцять п'ять млрд. у закупвлю зброї вкладай. Як у прірву, не просту, а секретну.
Там де європейські чиновники співпрацюють з європейськими фермерами – суспільству користь. А там, де співпрацюють їх українські колеги головним рзультатом є відкат.
А тому державне фінансування господарської дяльності в Україні слід максимально скорочувати. Щоб зменшити поле для зловживань і залишити більше ресурсів для пенсіонерів, освіти та охорони здоров'я.
А кошти на іновації і зберігання сільгосппродуктів спробувати знайти у приватного інвестора. Правда, для цього слід чиновництво приборкати, а це дещо важче за створення агентств з питань розвитку.
Адже саме чиновництво створює нестерпні умови для інвесторів і наполягає на державному фінансуванні всього і вся. У інвестора кожна копійка на обліку, а з державними коштами куди легше працювати...
P.S. Нещодавно вийшла монографія "Правовые основы государственной поддержки бизнеса" де я є співавтором. Це я до того, що не такий я вже і дилетант.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
