DEJURE і патологічна доброчесність
Вдруге за останніх кілька днів реагую на активність Фундації DEJURE.
Що поробиш, ці добрі люди просто переповнені добрими намірами.
Добрими намірами того штибу, що ведуть, якщо не прямо до пекла, то кудись поряд.
Адвокаційний менеджер і комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE пропонують запровадити перевірку доброчесності майбутніх адвокатів.
Перевіряти доброчесність простіше простого, пояснюють нам адвокаційний менеджер і комунікаційна менеджерка.
Щоб надійно перевірити доброчесність, треба всього лише запровадити обов'язковий опитувальник! Ну і забезпечити будь-кому можливість повідомляти про скелети у шафах майбутнього правозахисника.
І адвокати стануть такими ж доброчесними, як наші судді. Адже успіхи перевірки доброчесності суддів всім відомі і просто вражають!
Чому я вважаю ці пропозиції шкідливою маячнею?
Бо давно вже пора зрозуміти, що доброчесність, репутацію, неможливо перевірити за допомогою бюрократичних процедур.
Гірше того, у забюрократизованому середовищі саме недоброчесні персонажі почуваються як риби у воді.
Просочуються скрізь усі фільтри і стають керівниками верховних судів.
При доборі суддів, звісно, має враховуватися репутація кандидатів.
Але не за результатами заповнення опитувальників, складених впевненими у власному розумі і власній доброчесності менеджерами і менеджерками тих чи інших фундацій.
Вибори і навіть жеребкування, як на мене, значно надійніші.
До речі, саме в адвокатурі з репутацією все більш ніж просто.
Громадянин не обирає чиновника чи суддю, з яким доводиться мати справу.
А адвокат клієнт обирає.
Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Стаття 59 Конституції.
Ситуацію в українській адвокатурі зараз простою не назвеш.
Обов'язкове членство а Національній асоціації, обов'язкове підвищення кваліфікації, незмінне самоврядування.
Засобів тиску не бракує.
Тільки перевірки на доброчесність нам і не вистачає.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
