13 травня 2011, 10:46

Експорт львівського сценарію "святкування" Дня перемоги слід зупинити

Історично Львів відбувся як толерантне місто, що увібрало в себе різні культури, традиції, релігії, історичну пам'ять різних народів і, зрештою, зуміло сформувати політичну платформу сучасної української держави. Більше того, Львів намагається увесь час підтримувати свій неформальний статус міста-"політика", міста-"ідеолога української державності". А тому події, що відбулися у Львові 9 травня, дискредитують місто в очах не лише українців, а й європейців, які отримали "яскравий" привід говорити про Україну як про державу, в якій зростає популярність неприйнятних для Європи екстремістських націоналістичних поглядів.

Дії ВО "Свобода", яка зараз є частиною місцевої влади, продемонстрували, що партія ще не в змозі взяти на себе повну відповідальність за ситуацію у місті. Поведінка "свободовців" засвідчила, що партія продовжує діяти як радикальна вулична політична сила, хоча і де-юре, і де-факто з жовтня 2010 року представляє місцеву владну систему. У "Свободи" були всі необхідні адміністративні важелі та ресурси, аби не допустити будь-яких провокацій, виступити гарантом стабільності й толерантності та, відповідно, забезпечити мирне, спокійне святкування річниці Перемоги над фашизмом.

Більш того, "Свобода" постійно підкреслює, що вона вважає себе "без п'яти хвилин" парламентською партією. Однак, відокремлюючи себе від інших політичних партій та ідеологічних течій, не бажаючи йти на політичні компроміси та хоча б тимчасові союзи, "Свобода" продовжує прямувати за вуличною логікою радикальних оцінок, підбурювання провокативних настроїв та дій з боку всіх учасників конфлікту. Іншими словами, події 9 травня стали показали, що "Свобода" так і не змогла перетворитися з радикального руху на партію дійсно громадянського типу та не навчилася грати за загальними, європейськими правилами політичної конкуренції.

"Свобода", що контролює роботу міської та районних рад, стала політичною силою, що має значний вплив на прийняття політичних рішень та впливає на формування громадської думки львівської громади. І це необхідно враховувати, незважаючи на певне ідеологічне несприйняття та засоби політичної боротьби цієї партії. Запобігання виникненню подібних інцидентів можливе тільки в тому випадку, коли центральна влада, відповідальна частина українського політикуму буде допомагати їй перетворитися на повноцінну політичну партію, а не лише відштовхувати на узбіччя радикалізму та екстремізму.

Провина за інциденти також лежить на обласній адміністрації, яка сховалася за формальною судовою забороною на проведення масових зібрань, й тим самим проявила недалекоглядність, адже заборона лише сприяє неформальним акціям і підбурює на провокації. На цьому тлі саме "Свобода" виявилася більш готовою до подібного розвитку подій і зуміла нав'язати власний сценарій. Крім цього, не було докладено максимальних зусиль для забезпечення правопорядку та гарантій елементарної безпеки львів'ян та гостей міста.

На жаль, зі свого боку й центральна влада не доопрацювала об'єднавчий сценарій святкування Дня Перемоги, на який могли б орієнтуватися місцеві адміністрації. Зважаючи на масовий характер святкувань, такий сценарій мав передбачати і загальний план офіційних заходів, плюс план дій у випадку виникнення будь-яких позаштатних ситуацій, зокрема, проявів екстремізму та насильства. Як наслідок, в окремих регіонах ініціативу взяли на себе радикали та спробували перетворити свято на з'ясування ідеологічних протиріч. Замість об'єднавчого святкування Україна побачила безглузду суперечку про те, чия історична правда є більш справедливою.

Політичним наслідком львівських подій 9 травня слід вважати виникнення певної кризи формату святкування Дня Перемоги на державному рівні. Вочевидь, Україна вже не святкує за радянською стилістикою, але ще не сформувала власної української традиції Дня Перемоги.

Василь Горбаль,

Народний депутат України, Партія регіонів

powered by lun.ua

Майбутнє України створюється в Україні

В кінці 2010 року Міжнародним інститутом освіти, культури і зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", було проведене опитування, в якому молодих людей у віці до 30 років, зокрема, запитували про те, яким вони бачать своє майбутнє...

Киянам – високі пенсії і зарплати!

Високі доходи населення – це благо для економіки. Коли людям є, що витрачати, вони дають можливість заробляти фермерам і продавцям, виробникам споживчих товарів і продуктів харчування, кафе й перукарням...

Зупинити беззаконня! Чому Києву необхідний новий "Закон про столицю"?

З нашим містом щось не так. Це бачить будь-який уважний киянин. На місці скверів, дитячих і спортивних майданчиків, у дворах і в глибині старовинних кварталів як поганки виростають висотки, які затуляють світло...

Каким быть украинскому образованию

В Украине 1 сентября всегда было особенным днем, семейным праздником – прежде всего, для тех, чьи дети впервые садятся за школьную парту или на студенческую скамью...

Европейский урок для Украины

Европу ждет тревожная осень. Многие эксперты ожидают в сентябре-октябре нового обострения финансового кризиса. Такие страны как Греция, Испания, Италия испытывают серьезные проблемы с привлечением новых займов, которые нужны, чтобы покрыть бюджетные дефициты и расплатиться по старым долгам...

Інноваційні основи імпортозаміщення

Одним із уроків економічної кризи можна вважати відсутність у держав ефективного інструментарію реагування на виклики, пов'язані з "провалом" внутрішніх ринків...