Генпрокуратура має порушити кримінальну справу проти міністра оборони
Коли Єжеля відправлять у відставку – у вересні чи жовтні, як на мене, не має принципового значення.
Інше питання сьогодні набагато важливіше: чому Генеральна прокуратура не реагує на те, що міністр оборони дозволяє собі грубо порушувати Закон?
Наведу лише два приклади.
Перше. Вже кілька місяців поспіль на посту заступника міністра оборони перебуває Олександр Черпіцький. Цього чиновника журналісти називають не інакше, як "Чепчиком", згадуючи його кримінальне минуле і проблеми з правоохоронними органами.
Як і очікувалося, Черпіцький не отримав дозволу СБУ на допуск до державної таємниці. Двічі Міноборони направляло відповідні запити – і двічі Служба відмовляла Черпіцькому. Міністру Єжелю про це відомо. Головному управлінню державної служби при Кабміні – теж відомо. СБУ і Військовій контррозвідці – так само. Генеральна прокуратура про цей факт теж мала би знати, бо відповідна інформація поширювалася центральними ЗМІ. Але Черпіцький залишається на посаді?!
Як мав би правильно діяти міністр? Одразу після отримання негативного висновку СБУ внести до Кабміну подання на звільнення Черпіцького. Цього не зроблено. Дотепер!
Чому міністр оборони дозволяє чиновнику без допуску бути присутнім на засіданнях колегії Міноборони, на нарадах керівного складу Міноборони і Генштабу, де ставляться завдання і поширюється інформація, що становить державну таємницю? Хто дав право Єжелю порушувати Закон?
Чому мовчить Військова контррозвідка СБУ? Адже це одна з основних її функцій – захищати державні секрети, не допускати витоку таємної інформації?!
Чому не реагує Головдержслужба? Генеральна прокуратура? Азаров з Януковичем нарешті? Хіба не вони ставили підписи, коли Черпіцького призначали на посаду? Варіантів відповіді може бути лише два – коаліційні домовленості або комерційні інтереси (бажання "нагріти руки" на майні Міноборони, адже Черпіцький до того ж очолює Департамент надлишкового майна і земель військового відомства).
Друге. Бюджетний кодекс забороняє нецільове використання бюджетних коштів. Вони мають спрямовуватися виключно на фінансування програм і заходів, прописаних у законі про бюджет. А тепер питання: чому міністр оборони, розпорядник коштів Міністерства, пішов на свідоме порушення бюджетного законодавства – і направив мільйони гривень на підготовку навчальних приміщень у Одесі? У відповідь на заклик тамтешнього митрополита УПЦ-МП? Чи по команді згори? Але якщо така команда з якогось високого кабінету й була, то вона завідомо незаконна, адже рішення про утворення в Одесі Академії Сухопутних військ Кабмін не приймав! А ніхто інший, крім Кабміну, Законом не уповноважений приймати рішень щодо утворення, чи зміни профілю військових навчальних закладів. І Єжель про це знає, тим не менше – й без того вкрай обмежені кошти з армійського бюджету використовує не за призначенням?!
Знову ж таки: де ГоловКРУ? СБУ? Генпрокуратура? Ніхто з них не помітив порушення Закону? Чи не хоче помічати?
Люди повірять владі лише тоді, коли Закон діятиме для всіх, а за його порушення – відповідатиме кожен. Коли правоохоронні органи діють вибірково, притягають до відповідальності і арештовують за порушення Закону чиновників "чужого" Уряду, але "не помічають" таких самих порушень з боку "своїх" – тоді це не Закон. Це беззаконня, свавілля, "полювання на відьом", зведення рахунків, перерозподіл потоків – що завгодно, але не Порядок, і не Закон. І такій владі, рано чи пізно, самій доведеться постати перед Законом!
Читайте більше на http://www.grytsenko.com.ua/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
