Аморальні ігрища Верховного головнокомандувача Турчинова, за сумісництвом спікера і пастора
Подивився порядок денний Ради на вівторок, 20 травня. Якщо не першим, то одним із перших в ньому мав би бути законопроект 2124. Вкрай необхідний для захисту родин загиблих військових. Немає!
Попри рішення Ради від 6 травня підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. Попри готовність до розгляду в другому читанні та навіть включення до порядку денного ще минулого четверга, 15 травня. Попри одноголосну підтримку проекту профільним Комітетом з нацбезпеки і оборони. Найголовніше – попри загибель військових майже щодня! Тим не менше, проект із порядку денного вилучено...
Нагадаю стисло суть проекту 2124. Якщо помирає цивільний держслужбовець, його непрацездатна дружина отримує соціальну допомогу в розмірі 70% від зарплати померлого. А тепер увага: коли гине військовий, то його дружина отримує лише 40% від грошового забезпечення загиблого. При тому, що грошове забезпечення військового, як правило, менше зарплати держслужбовця. Справедливо? Ні!
Тому я й вніс законопроект, аби цю несправедливість виправити. Не під вибори для піару, не під АТО – ще в Раді минулого скликання вніс (тоді профільний міністр Тігіпко проект завалив). В цій Раді довелося зареєструвати його повторно...
6 травня, на закритому засіданні ВР, з третьої спроби ми фактично змусили Турчинова включити 2124 до порядку денного, і Рада проголосувала його в першому читанні. З прийняттям закону в цілому, як бачимо, Турчинов вирішив не поспішати... А військові тим часом гинуть...
Хотів би помилитися, але виглядає так, що проект 2124 гальмують навмисно лише тому, що під ним стоїть мій підпис.
Якщо так, то забудьте про моє авторство – про родини загиблих військових подбайте, пане Верховний головнокомандувач!
Це ж за Вашими наказами вони йдуть у бій, отримують поранення і гинуть! Ви ж іще й пастор врешті-решт, повинні ж мати хоча би якесь милосердя?!
