Як діяти Президентові, на якого впала тінь корупції?
Друга і бізнес-партнера Президента публічно звинуватили в корупції. Назвали "смотрящім" (по суті, бандитом-мародером), який контролює "потоки" і лобіює призначення "своїх" людей на відповідальні державні посади. В умовах війни і кризи. Порушуючи Закон. Про мораль і етику годі говорити. Скандал?! Не просто корупційний – міжнародний. Тінь звинувачень у корупції падає не на кого-небудь – на Президента особисто! Бо Кононенко – найбільш довірена особа Порошенка, друг по життю, у них спільна земля на Печерську, спільні фінансові справи. Важко повірити, що Кононенко лобіював кадрові призначення, контролював "потоки", брав на себе роль "смотрящєго" – і все це самочинно, без Порошенка? І прихоплював з "потоків" теж геть усе лише собі й зовсім не ділився з Порошенком – цьому теж маємо вірити?
Реакцію Президента щодо звинувачень на адресу Кононенка ми почули – нехай ним займеться Антикорупційне бюро. Що ж, нехай. Може, колись, через півроку-рік, слідчий Бюро і збере якісь докази, якщо інший друг Порошенка, генпрокурор Шокін дозволить.
Якою мала би бути реакція Президента, якщо припустити, що а) він не має жодного стосунку до корупційних діянь "смотрящєго" Кононенка і що б) глава держави в його роздвоєній особі – справді важливіший за олігарха?
1) Негайна заява Кононенка про складання депутатських повноважень.
2) Негайне голосування Ради і позбавлення Кононенка мандату.
3) І лише потім те, що сказав Президент – нехай Кононенком займеться Антикорупційне бюро.
4) З твердим публічним застереженням Президента на адресу Шокіна, Яценюка, Ложкіна і всіх інших посадовців: хто чинитиме перепони слідству – вилетить з крісла негайно і піде під суд!
От тоді Президентові, можливо, повірили б.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
