Нашим журналістам варто нагадати причину війни в Газі
Вчора мені подзвонили з компанії знайомих і попросили телефоном, поставленим на режим гучномовця, пояснити причини війни в Газі. Як колись казали, "народ интересуется". Згадуючи історію міжнародних відносин, я пояснив, що конфлікт бере початок 1948 р. із спроби створення двох держав на території британської Палестини, бажання кількох арабських країн "скинути Ізраїль у море" (це було їхнє гасло), їх поразкою, поділом арабської Палестини між Ізраїлем і, до речі, арабською ж Йорданією.
А потім 50 років взаємної війни, поки незмінний лідер Організації визволення Палестини Арафат вирішив таки визнати існування Ізраїлю, а Ізраїль натомість погодився на відродження арабської держави. І процес важко, але пішов. Але тепер спадкоємець Арафата – президент палестинської автономії Аббас – хоче продовжувати мирний процес, а уряд "Хамасу" так і залишився на позиціях невизнання Ізраїлю. Результат – громадянська війна між палестинцями, контроль "Хамасу" за сектором Газа, з якого він веде обстріл Ізраїлю (обстріл ведеться із мирних кварталів, чим під удар підставляються мирні люди).
Ризикую бути обізваним "масоном і сіоністом", але в цьому і є причина вторгнення Ізраїлю в Газу. Гинуть невинні арабські люди, а у відповідь, я думаю, що Ізраїль отримає нове покоління арабської молоді, яка готова стати "шехідами". Але говорити про це, не згадуючи причину конфлікту – не можна.
І коли я пояснив це своїм друзям, вони знову ж запитали: а тобі не здається, що у нас по телебаченню прихильніше ставляться до позиції "Хамасу", ніж Ізраїлю. Та, звичайно ж здається, тим більше коли без коментарів показують масові мітинги в мусульманському світі і скандування "Israel, go to hell!".
Гадаю, що, засуджуючи загибель невинних людей (на совісті ізраїльського керівництва), варто нагадувати і про те, що "Хамас" не просто не визнає право Ізраїля на існування, а ще й обстрілює і вбиває мирних ізраїльтян. У цьому якраз має полягати і професіоналізм, і відповідальність журналістів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
