Мазепа в "ЖЗЛ"

Серія "Жизнь замечательных людей" ("ЖЗЛ") була заснована в Росії 1890 р. і відновлена Максимом Горьким у 1933 р. Зрозуміло, що за радянських часів вона несла велике ідеологічне навантаження. Тим більшим було моє здивування, коли у мої руки потрапила біографія Мазепи в серії "ЖЗЛ", видана у Москві 2007 р. Та ще й написала її пітерський історик Т.Таїрова-Яковлєва. Та ще й з симпатією до Мазепи. Чесно кажучи, як і багатьом моїм колегам, мені не подобаються деякі тенденції в нашій офіційній історіографії, зокрема, якщо колись негативні герої дзеркально перетворюються на 100% позитивні. Про це вже багато писалося, і у мене така тенденція також не викликає довіри. Та й ці постаті подібної ідеалізації не потребують.



Тим більшим було моє захоплення, коли я читав про Мазепу в "ЖЗЛ". Захоплююча розповідь про шекспірівську долю героя. Все задокументовано. Без стереотипів, притаманних нинішній історіографії. Наприклад, показується, що запорожці часто виступали як деструктивна сила щодо державотворчих дій Мазепи і зверталися то до Польщі, то до Криму, то до Росії, ну а інші держави, і зокрема Росія, тим вдало користувалася. Показується і як старшина Гетьманщини в свої боротьбі за владу робила те саме. Актуально для сьогодення?

Але головне, що Мазепа без зайвої ідеалізації (бо він перебував у переплетенні цих інтриг) постає у книзі як справді мудрий правитель і дипломат. І показується вимушеність останнього кроку Мазепи, бо він насправді не мав виходу: Петро І вів до скасування автономії України, а під час Північної війни зібрався використати щодо України тактику "випаленої землі". Виходу у Мазепи просто не було, хоча він і усвідомлював можливі трагічні наслідки.

Головне, що ця книга викликає довіру на відміну від наших урапатріотичних трактовок. Оцю б книжку в кожну українську школу. А видана вона накладом лише 5 тис. То може варто було б перевидати її в Україні? І це було б гідним відзначенням 370-річчя з дня народження гетьмана.