Полеміка з Віталієм Портниковим
Віталія я шаную, ціную і просто люблю. Хоча часто з його парадоксальністю не погоджуюся. Вчора в ток-шоу, говорячи про випадок з Табачником, він наголосив, що той лише грає роль громовідвода, оскільки треба насправді критикувати й інших міністрів. І треба змінювати нам усю країну, щоб наша система освіти не готувала кадри для Заходу, Польщі чи Росії.
З цим не можна не погодитися. І все ж випадок Табачника особливий. Тим більше, що ми зараз бачимо спроби "регіоналів" перевести дискусію на його "професіоналізм" і "здобутки". Розум і освіченість у Табачника є. А от для чого це використовується і з яким цинізмом – інша річ. І у будь-кого з наших сусідів навіть не виникало б питання, чи можна призначати подібну людину міністром, вистачило б однієї з багатьох фраз, наговорених Табачником як в Україні, так і в Росії. Те cаме стосується і Семиноженка. За одну його згадку про можливість "союзу трьох" він уже був би відправлений або ж сам змушений був би подати у відставку. Але ми – не Польща, хоча уже й не Росія.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
