До апології ''ефективних менеджерів'' (паралель Хорошковський – Медведчук)
Погоджуюся з аргументами А. Біденка в полеміці з К. Бондаренком. Таку апологію ми вже чули, і вона мені нагадує "популярні" свого часу розмови про "ефективного менеджера" Медведчука. І хоча порівнювати важко, але дещо спільне є.
Вибори 2002 р.: КОП на чолі з Хорошковським взагалі не долає бар'єр (лише 2%). СДПУ (о) з номером першим – Медведчуком обіймає 6 (!) місце з результатом лише 6,3%. Фактично це – програш. Але Медведчука призначають главою адміністрації Кучми, а Хорошковський стає його заступником. На своїй посаді Медведчук відзначається "темниками", але він не може забезпечити ані політичного майбутнього Кучми, ані поразки Ющенка. Результатом стає помаранчева революція. Йому вдалося "забезпечити" нечувану доти поляризацію країни на користь Росії (що ми й досі не можемо подолати) і стратегією "керованого хаосу", розробленою разом із кремлівськими технологами, все-таки проштовхнути конституційну реформу. Але якою ціною? Пам'ятаємо, як стовпи режиму повтікали за межі країни. СДПУ (о) остаточно завалилась, набравши на виборах 2006 р. лише 1,2% (у складі блоку "Не Так!"). А 2010 року конституційну реформу скасували, і "сильний" Медведчук (який відтепер очолює центр "Правова держава" – ха-ха!) підняв лапки догори, погоджуючись із смертю власного дітища.
Подивимось на діяльність Хорошковського на посаді глави СБУ. Серія скандалів, які дискредитували не тільки країну, а й президента Януковича і саму службу. Неприховані конфлікти інтересів, непомірні амбіції молодого генерала армії. Зірвано парафування угоди з ЄС, послаблено позиції Януковича на російському напрямку, Янукович взагалі опинився у глухому куті, його рейтинги всередині країни катастрофічно впали. Якщо це – ефективність, то на користь кого? Кремля? Самого себе?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
