Справа Юлі: аргументи на допомогу Януковичу, президенту і людині
Україна – за крок від підписання угоди про асоціацію з ЄС. Янукович входить до історії як євроінтегратор, він легітимізується в очах цивілізованого світу, а головне – отримує міцний тил в стосунках із непередбачуваним Кремлем. А вірніше – передбачуваним, бо наміри Кремля не змінилися: постійні "обмовки" Путіна про "один народ" про це свідчать. Можливо також перепозиціювання Януковича напередодні виборів 2015 р., бо проросійський електорат все одно нікуди у другому турі не дінеться, натомість відкривається можливість здобути електоральні очки в центрі країни.
Залишилася, однак, справа Тимошенко. Прорив по цій справі може переважити відсутність значимого прогресу і по виборчому законодавству та судовій реформі, і по виборах в Києві. Це не "небезпечні ігри" опозиції, як вважає Кость Бондаренко. Навпаки – відповідальність лежить на владі. Про це, так чи інакше, говорили на конференції YES президент Литви, міністри закордонних справ Швеції і Польщі, голова комітету у закордонних справах Європарламенту. Тому це "небезпечні ігри" самої влади, яка ризиковано затягує вирішення історичного питання про асоціацію до останнього.
Президент Кваснєвський у заключному слові на конференції YES чітко сказав: Ми не очікуємо драматичних рішень. Ми бачимо, що Тимошенко хвора. Їй треба дати можливість пролікуватися за кордоном.
Особисто я не бачу раціональних підстав для того, щоб не відпустити Тимошенко на лікування. Хтось каже, що Януковичу потрібні гарантії, щоб не допустити її до виборів в Україні у 2015 р. Але це і зараз ніхто гарантувати не зможе ні тут, в Україні, ні там. Виникає питання судимості (як воно буде трактуватися), а тому важливим буде друге рішення Європейського Суду з прав людини. Це буде рішення про те, чи було порушено право Тимошенко на справедливий суд. Але це питання з виїздом за кордон не пов'язане. Чи буде вплив Тимошенко з лікарні у Берліні більшим або меншим ніж зараз? Я не думаю, що це принципово змінить ситуацію. Комунікація у будь-якому випадку ускладнена, але Тимошенко пише, висловлює свою думку і зараз, з Качанівки.
Дехто каже: а от Тимошенко візьме й відмовиться від цієї пропозиції, якщо вона ляже на стіл. І тоді Янукович втратить обличчя. Те, що Тимошенко не буде просити про помилування – абсолютно зрозуміло. А от якщо їй будуть пропонувати виїзд на лікування, а вона відмовиться, тоді це буде вже її рішення, і у ЄС будуть розв'язані руки для підписання.
Оскільки, відповідаючи на моє питання під час YES, президент сказав, що у прагненні вирішити питання Тимошенко "ми – союзники", я спробую сформулювати ще два аргументи для Януковича. І як президента, і просто як людини.
Перший: на конференції YES п. Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, чітко сказав, що питання Тимошенко треба розглядати ширше: це питання довіри (trust, credibility). Янукович обіцяє вже два роки вирішити це питання. Зовсім нещодавно у телевізійному інтерв'ю він сказав, що Україна готова виконати всі критерії ЄС. Слово є слово. В різних суспільствах було по-різному. Але було слово купця, слово горця, слово пацана, слово Хазяїна, зрештою просто слово чоловіка. Сильного і впевненого у собі. Для Європи – це невід'ємна частина репутації політика і державного діяча.
Другий аргумент. Давайте абстрагуємось від того винна чи невинна Тимошенко (схоже, що Янукович щиро вважає, що винна). Але Кваснєвський після 21-го (!) відвідання України в складі місії Кокс-Кваснєвський (сумарно більше 90 днів курсування між в'язницею, лікарнею і Банковою) наголошує, що Тимошенко – хвора, і відпустити її на лікування буде жестом гуманності. Це не буде ознакою слабкості, як може здаватися Януковичу. Навпаки – це буде ознакою сили, мудрості і зрілості Януковича як державного діяча. А тим більше, оскільки йдеться про політичного опонента, який набрав усього на 3,5% менше, ніж Янукович. А тим більше щодо жінки.
Мені здається, що саме такий "людяний, чоловічий" підхід може допомогти президенту Януковичу. Тим більше, коли на карту поставлені і його політичне майбутнє, і доля всієї країни.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
