20 серпня 2014, 16:06

Що нас чекає у Мінську?

Останні два дні коментую "Мінськ" (див., напр., тут; заголовок – не мій, але мої слова передані правильно).

Чи існують ризики? Безумовно. Важливо не попасти в пастку ФСБшного, диктаторського Кремля, який спробує скористатися неповороткістю і обережністю ситого Брюсселя. Само собою зрозуміло.

Я пропоную також подивитися під дещо іншим кутом. Пропоную наступний ланцюжок:

- Ініціатива зараз на боці нашої армії. І не тільки у військовому сенсі, а й також політично (демонстраційний ефект від того, що українська армія несе мир і стабільність на сході).

- Путін не може допустити своєї поразки. А тому: або масоване введення військ (і ми вже бачимо ескалацію конфлікту – техніку і військових або ж озброєних кавказців він може "постачати" майже безкінечно). Або все-таки поступова деескалація відкритого конфлікту з подальшою довготривалою терористичною війною і застосуванням інших засобів – економічного тиску, гри на суперечностях всередині країни.

- При цьому йому потрібно "зберегти обличчя", представити свою поразку як перемогу, а для цього ескалацією конфлікту він піднімає ставки, щоб виторгувати побільше. Звичайно, ніхто в Києві не буде визнавати ні анексії Криму, ні федералізації, ні державного статусу російської. Це відтепер – самовбивчо. Але, враховуючи контроль над зомбоящиком в Росії, кремлівському диктатору це навіть і не потрібно. Росіяни повірять тому, що буде показуватися і лунати. От частково для цього і будуть використовуватися "гуманітарний конвой" – мовляв, "я врятував Донбас від гуманітарної катастрофи".

+ Оскільки в тексті угоди про асоціацію вже нічого змінити не можна, тому обговорення цього питання у Мінську, як на мене буде, радше, ритуальним – "я змусив українців сідати за стіл переговорів".

+ "Я врятував російську мову від знищення". І т. ін. – росіяни це проковтнуть. Але нам тут байдуже – хай росіяни самі розбираються, чому хочуть вірити. Нам важлива деескалація конфлікту.

У цьому сенсі українській дипломатії вдалося розширити порядок денний переговорів, включивши не тільки консультації щодо імплементації угоди про асоціацію, а й енергетику і війну на Сході. + три єврокомісари + символічний приїзд Меркель 23 серпня. Навіть участь Білорусі і Казахстану – це не посилення позицій Росії, а, навпаки, можливості для маневру української і західної дипломатії. Бо і Лукашенко, і Назарбаєв (не виступаючи відкрито проти), розуміють небезпеку того, що їм несе Росія.

Тому поруч із ризиками, Мінськ несе і можливості. Не думаю, що відбудеться щось радикальне, але це може стати одним із ланцюжків переговорного процесу. Тільки треба "держать ухо востро". І якщо ми постійно згадуємо про різні формати, у т.ч. "нормандський формат", то не виводити за дужки США і Великобританію – в силу очевидних причин. І продовжувати посилювати нашу армію, ліквідовуючи бюрократичну тяганину і очищаючи лави силових структур від зрадників, корупціонерів, або просто непрофесіоналів. Саме нова армія, яка за підтримки народу, відродилася, стала одним із чинників, що змусила Путіна до переговорів і змусила Захід перейти до рішучіших дій. А дипломатичний фронт має підтримати наших хлопці на сході, що протистоять цинічному, підлому й до зубів озброєному ворогу.

Бразильський професор про помилки Лули

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації "Тиждень", 4.04.24. Англомовний оригінал: Americas Quarterly Олівер Штункель – професор Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса в Сан-Паулу...

21 лютого: як Захід тиснув на "Раду Майдану" і про "незавершену революцію"

Повний текст в журналі "Країна". Додаткові фото і діаграми на сайті "Демініціатив" - 21 лютого 2014-го, після розстрілів на Майдані владнати конфлікт між українською владою й опозицією приїхали міжнародні посередники – міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі та представник РФ...

Чи варто оприлюднювати персональні рейтинги військових і порівнювати з політиками?

А от не певен, чи треба це робити. Звісно, закриті дослідження варто робити. А от оприлюднювати? На початку інвазії була неформальна домовленість не ставити президентські рейтинги і рейтинги політичних партій...

Не розхитувати човен: нам потрібно підтримати нове військове керівництво

Не встиг дати інтерв'ю "Галичині" із закликом, який у заголовку, як з'явилося повідомлення, що новий командувач ТрО керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану, а командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що дізнався про своє звільнення зі ЗМІ...

Будні комуністичної "Cuba Libre" – країни моїх юнацьких захоплень

Куба була кінцевим пунктом моєї останньої поїздки країнами Глобального Півдня, що цього разу включала ПАР і Мексику, де в Університеті Гвадалахари я брав участь в дискусії під час Гвадалахарського книжкового ярмарку, найбільшого в іспаномовному світі і другому в світі після Франкфурстського...

ЗЕ+ЗА: більшість українців воліють бачити спільну команду

Про це в етері "Радіо Свобода" говорили експерти. Свої думки з приводу цього висловив у розмові із Властою Лазур (з 28:43 хв.) науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій ГАРАНЬ...