8 грудня 2016, 10:49

Як депутататам допомогти дипломатам?

Відбулись вчора парламентські слухання на тему актуальних питань зовнішньої політики. На запрошення Комітету у закордонних справах (за що окрема подяка Ганні Гопко, Борису Тарасюку та Світлані Заліщук) скористалась можливістю, щоб донести з трибуни Верховної Ради окремі рекомендації з нашого Аудиту зовнішньої політики. А саме ті, які стосуються частини міжпарламентської співпраці.

Переконана, що парламент має бути більш відповідальний у своїй міжнародній діяльності. Хоча б для того, щоб максимально скоротити випадки, коли всі дипломатичні зусилля на тому чи іншому напрямку в той чи інший момент девальвуються одним парламентським рішенням чи одним візитом парламентської делегації. А такі прецеденти, на жаль, існують. Міжпарламентська дипломатія не може стати повноцінним наповнювачем відносин, але вона може дати або потрібний політичний поштовх, або спровокувати непотрібний політичний відкат.

За останній рік ми також вчергове переконались, наскільки парламенти інших країн можуть бути відповідальні за цілу низку рішень, що безпосередньо впливають на Україну. Те ж голосування щодо ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС у Нідерландах, прийняття законів щодо тлумачення історичних питань у Польщі.

Оскільки депутатів в сесійній залі було не так багато, як хотілось би, а їздити за кордон і приймати закордонні делегації вони люблять, ділюсь деякими рекомендаціями і тут, у блозі. Україна опинилась у тій ситуації, коли багато міжнародних акторів шукають і, судячи з міжнародної кон'юнктури та темпу реформ в Україні, продовжуватимуть шукати відповідь на питання "чому "НІ" для Украіни, а не чому "ТАК" для України". Саме тому важливо посилити і міжпарламентську дипломатію. Решта рекомендацій будуть представлені 21 грудня на Зовнішньополітичному форумі ІСП.

З огляду на вже проаналізовані в рамках Аудиту зовнішньої політики відносини з 17 країнами, ми рекомендуємо сфокусуватись у міжпарламентській дипломатії на наступних напрямках: Сполучені Штати Америки, Польща, Німеччина, Італія та Франція.

З-поміж наших рекомандацій:

Сполучені Штати Америки:

- Після президентських виборів у США ще більш важливо максимально використовувати і посилювати наявний двопартійний консенсус у Палаті представників та сенаті США щодо всеосяжної підтримки України в умовах агресії Росії і процесу імплементації реформ. Конгрес має не лише залишатись надійним союзником України, але й допомогти зробити нову адміністрацію США союзником України.

- Активна міжпарламентська діяльність потрібна для схвалення Сенатом Сполучених Штатів законопроекту N5094 "Акт стабільності і демократії в Україні". Нагадаю: цей законопроект передбачає відмову США визнати російську анексію Криму, а також необхідність відновлення Україною контролю над кордоном як умови скасування санкцій.

- Важливо більш щільно координувати візити до Вашингтона з України. Кількість візитів до Сполучених Штатів має перерости в якість. Принципово важливо мати 3 ключові сигнали (месиджі) від України, з якими та чи інша делегація відвідує Вашингтон та інші столиці світу.

- Робота з Конгресом США має перейти вид символічно-прокольної до рутинної. Важливо посилити зустрічі з конгресменами налагодженням робочих відносин зі співробітниками Конгресу, відповідальними за розробку зовнішньополітичних ініціатив когресменів щодо України.

Німеччина:

-В Україні спостерігається певна недооцінка ролі та впливу Бундестагу на реалізацію зовнішньої політики та надання допомоги з боку Німеччини. Необхідна більш проактивна позиція українського парламенту на німецькому напрямку. У фокусі мають бути візити до Бундестагу парламентарів, які можуть ефективно представити "нову Україну" й продемонструвати конкретні успіхи України щодо впровадження реформ.

- Важливо запрошувати німецьких депутатів в українські регіони та демонструвати проактивну позицію щодо відвідин з німецькими колегами їхніх виборчих округів у відповідних німецьких землях. Це слугуватиме унікальною нагодою ознайомити, що відбувається в Україні і встановити безпосередні контакти з німецькими колегами.

- Доцільно було б реанімувати Дні України в Бундестазі, трансформувавши їх у День українських реформ у Бундестазі. Враховуючи роль Німеччини, доречно було б ініціювати і День Німеччини в українському парламенті.

- Ми пропонуємо розглянути створення спільних міжпарламентських груп між Україною, Францією і Німеччиною для обговорення питань, пов'язаних з Україною. Співпраця і довірчі відносини між Німеччиною та Францією могли б позитивно вплинути на дискусії щодо України, якби німецькі депутати розглядали відповідні питання разом із французькими колегами. 


Італія:

-достатньо високий темп міжпарламентської співпраці з Італією важливо конвертувати сьогодні для нагалодження контактів з готовими до діалогу співрозмовниками з опозиційних проросійських та євроскептичних партій (Ліга Півночі, Рух 5 зірок, Форца Італія), при цьому підтримуючи діалог з традиційними парнерами України (Демократичною партією та правоцентристами).

- Важливо зробити наголос на візитах саме до регіонів країни. Під час візитів до італійських регіонів до складу делегацій доцільно включати представників бізнесу та регіональних влад України. Італія – країна регіонів, її ключовий інтерес до України – бізнес, і на це треба робити акцент у міжпарламентській співпраці.

Польща

Міжпарламентський вимір співпраці між Україною і Польщею є на сьогодні критично важливим. Україні варто позиціонувати себе як далекоглядний конструктивний партнер й уникати схвалення законодавчих актів, які призводимитуть до подальшої ескалації у відносинах.

- важливо діяти проактивно щодо спільних заходів та зустрічей із польськими колегами, зокрема в рамках підготовки до відзначення днів вшанування пам'яті Волинського злочину і жертв нацистського та комуністичного режимів (для того, щоб уникнути одностороннього наративу у Польщі під час таких заходів та демонстрації польському народові, що для України і Польщі це спільна трагедія). 


На жаль, маємо підстави констатувати: відносини між Україною і Польщею навряд чи зможуть вийти на новий рівень і повноцінно запрацювати, допоки український парламент не проголосує поправки до закону "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за неза- лежність України у XX столітті" (законопроект 4975 від 14.07.2016), щодо уточнення, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людяності. 


Ми зі свого боку як аналітичний центр готові запропонувати незалежну експертизу, необхідну для здійснення ефективної міжпарламентської дипломатії. Як опцію пропоную розглянути підписання меморандумів про аналітичну співпрацю профільних комітетів ВР з профільними аналітичними центрами. Це, звісно, якщо є критична маса депутатів, які бажають вийти за межі популістичний гасел а-ля "давайте повернемо ядерну зброю", які доводилось чути вчора і на парламентських слуханнях.

Клуб паралізованих страхом і коаліція рішучих

Провальну комунікацію західних лідерів, у якій повністю відсутній елемент стратегічної невизначеності, ми в Центрі "Нова Європа" визначили як одну з топ семи помилок Заходу за два роки великої війни...

Гарантований безпековий самообман

Отже, президент Володимир Зеленський (не кажучи вже про главу його офісу Андрія Єрмака) й далі публічно наполягає на тому, що Україна домовляється з низкою країн-партнерів саме про безпекові гарантії...

Після Брюсселя

У той момент, коли вже європейські партнери і друзі почали приречено розповідати, що нічого катастрофічного не станеться, якщо "чистого" рішення у Брюсселі щодо відкриття вступних переговорів не буде, бо Україна залишається кандидатом на членство (і це ключове), а переговори можна відкрити і в наступному році, ми таки отримали повноцінне "так"...

Про американський список

Чи варта країна, котра має проблеми з корупцією та верховенством права, підтримки США лише тому, що вона є жертвою безпрецедентної за понад півсторіччя військової агресії в Європі? Має, якщо її існуванню як держави загрожує смертельна небезпека...

Емоції, які вбивають довіру. І партнерство з Польщею?

Отже, Україна та Польща на найвищому рівні вирішили винести українсько-польську кризу на трибуну Генасамблеї ООН. Прикро і, зізнаюсь, боляче...

Виправити помилки Будапешта та Бухареста у Вільнюсі

Зі стрімким наближенням липневого саміту НАТО стає дедалі очевидніше, що у справедливому світі Вільнюс мав би стати моментом виправлення помилок Будапешта та Бухареста, і Україна повинна цього прагнути...