Парламент зобов'язаний зупинити правових терористів в КСУ
Рішення Конституційного Суду щодо знищення декларування чиновників стало справжньою юридичною і політичною міною для країни. Останні опитування показують, що 60% українців не довіряють Конституційному Суду, майже стільки ж опитаних підтримують проект закону президента про розпуск.
Така реакція українців зовсім не дивує. Уже сьогодні сотні чиновників, які були під слідством за брехню в декларації, або яких перевіряло НАЗК, підуть в суди з вимогами про компенсації через рішення КСУ. Це їм прямо дозволяє Конституція у 152 статті. Цитую частину третю статті 152: Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. Ми, платники податків, крім 4-мільйонної зарплати кожному судді КСУ в рік, тепер будемо десятки років платити компенсації виправданим брехунам?
Просто нагадаю кілька прізвищ фігурантів справ щодо брехні в деклараціях: міський голова Одеси Геннадій Труханов (незадеклароване майно на 16 млн грн нібито ексдружини), екснардеп Максим Поляков (незадеклароване набуття квартири за 10,9 млн грн), ексміністр енергетики Ігор Насалик (недекларування позики на 1,25 млн доларів).
Чи хочуть українці платити компенсації цим людям? Чи готова Рада взяти на себе відповідальність перекласти на своїх виборців такі виплати?
Парламент цього тижня навіть не спробував вирішити проблему з Конституційним Судом, чим фактично провалив уже вирішення кризи. А події розвиваються швидко: учора власник серверів, де зберігаються декларації, звернувся до скандального ОАСК з вимогою закриття реєстру.
Боюся, подібних судових вимог, які підриватимуть антикорупційну систему, далі буде більшати. КСУ своїм рішення заклав цілу низку мін уповільненої дії під антикорупційну реформу. Ці міни будуть вибухати протягом наступних кількох місяців, знищуючи повністю боротьбу з корупцією в Україні.
Але це ще півбіди.
Антикорупційна реформа – лише частина плану суддів КСУ та тих, хто ними керує. Судді КСУ діють, як правові терористи – і їх потрібно саме так сприймати.
Наступні рішення КСУ, які вже публічно анонсуються окупантами в мантіях, замінують земельну та банківську реформи. І ми вже просто не встигнемо знайти швидко саперів, аби нейтралізувати всі міни.
Саме тому, ми переконані, що першим життєво необхідним кроком має бути нейтралізація небезпек від КСУ – через його негайне блокування, або його розпуск. Законопроекти в парламенті задля цього вже зареєстровані, але рада не спромоглася навіть почати їх розгляд.
Ремонтувати зараз декларування без термінової зупинки КСУ – це як відвести всі сили на порятунок одного пораненого та дозволити терористам закласти ядерну бомбу, яка неминуче розірве згодом і цього пораненого, і всі інші здобутки України після Революції Гідності.
